Пономарьова Мар'яна
Україна відмовилася виконувати вимоги, які могли б обмежити її здатність завдавати ударів по російській військовій та енергетичній інфраструктурі. На тлі спроб Дональда Трампа домовитися з Владіміром путіним Київ наполягає: будь-які домовленості про припинення вогню мають діяти взаємно, а не лише стримувати українську сторону. Тим часом європейські держави посилюють підтримку України, готують нові санкції проти тих, хто допомагає росії обходити обмеження, і дедалі уважніше стежать за безпекою Чорного моря.
Однією з головних тем дня стали можливі зміни у підходах Вашингтона до росії. У США обговорюють варіанти, які могли б повернути Москву до міжнародних переговорних форматів, а також допускають послаблення окремих санкцій проти російського тіньового флоту. Серед пропозицій, які обговорюють американські представники, є й ідея часткового розблокування заморожених російських активів як стимулу для кремля погодитися на переговори.
Європейські лідери поставилися до таких сигналів обережно. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц наголосив, що заморожені в Європі російські кошти мають залишатися під контролем європейських держав. За його словами, рішення щодо цих активів не можуть ухвалюватися без участі країн ЄС, адже саме вони запровадили значну частину обмежень і несуть політичну відповідальність за їхнє виконання.
Трамп прагне домовленостей із путіним, але Україна не погоджується на тиск
Дональд Трамп продовжує демонструвати готовність до прямого діалогу з російським президентом. Він пояснює стриману риторику щодо Владіміра путіна необхідністю зберігати можливість для переговорів. Водночас у європейських столицях побоюються, що надмірне пом’якшення позиції США може створити для кремля ілюзію безкарності та дозволити росії повернутися до міжнародних форматів без припинення агресії.
Показовим стало рішення Словаччини та росії відновити засідання міжурядової комісії, перервані після початку повномасштабного вторгнення. Очікується, що сторони обговорюватимуть енергетику, постачання ядерного палива та питання участі російських спортсменів у міжнародних змаганнях. Такий крок свідчить про те, що частина політичних сил у Європі вже шукає шляхи для поступового повернення контактів із Москвою.
Україна, однак, не готова приймати умови, які фактично позбавляють її права на самооборону. Президент Володимир Зеленський заявив, що обмеження роботи супутникової системи Starlink в Україні не були лише технічною несправністю. За його словами, українські військові отримували сигнали припинити удари по російських об’єктах, інакше країна могла втратити доступ до важливих розвідувальних можливостей.
У Вашингтоні заперечили причетність адміністрації президента США до перебоїв у роботі Starlink та нагадали, що системою керує приватна компанія. Водночас американський сенатор-республіканець Том Тілліс виступив за розслідування можливого впливу Пентагону на ситуацію. У Конгресі хочуть з’ясувати, чи використовувалися технічні або розвідувальні важелі для тиску на Україну.
Окремо повідомлялося, що США могли погрожувати призупиненням передачі розвідданих, якщо українські сили продовжать удари по російських енергетичних об’єктах. Київ на такий підхід не погодився. Володимир Зеленський заявив, що після короткої паузи українські військові відновлюють атаки на російські нафтопереробні заводи. Причиною стала відсутність взаємності: росія продовжувала бити по українській енергетичній інфраструктурі та цивільних об’єктах.
Українська сторона наголошує, що російські НПЗ забезпечують паливом армію, підтримують логістику окупаційних військ і формують доходи бюджету, з якого фінансується війна. Саме тому удари по таких підприємствах розглядаються не як довільна ескалація, а як елемент військової стратегії, спрямованої на зменшення можливостей агресора.
Глава дипломатії ЄС Кая Каллас підтримала рішення Києва. Вона заявила, що для завершення війни необхідно посилювати тиск на Росію, а не змушувати Україну погоджуватися на односторонні обмеження. Прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал також вважає, що скорочення російських можливостей експортувати енергоносії є важливим способом обмежити фінансування агресії.
Європа посилює допомогу Україні та реагує на загрози
Велика Британія оголосила про передачу Україні додаткових далекобійних ракет Storm Shadow. Це озброєння дає змогу завдавати ударів по важливих військових об’єктах на значній відстані, зокрема по командних пунктах, складах і логістичних вузлах. Лондон також виділяє 17 мільйонів фунтів на відновлення захисного укриття Чорнобильської атомної електростанції, пошкодженого внаслідок російської атаки.
Польща передала Україні обладнання для посилення протиповітряної оборони Києва. Підтримка цивільної інфраструктури залишається одним із ключових напрямів міжнародної допомоги, адже російські війська систематично атакують енергетичні об’єкти, підстанції та газову інфраструктуру. У Латвії тим часом запропонували нестандартну благодійну ініціативу: громадян закликають символічно відмовитися від одного пива на рік, а заощаджені кошти спрямувати на підтримку України.
Ситуація в Чорному морі залишається напруженою. Біля румунського міста Суліна загорівся танкер під прапором Сан-Марино. На борту перебували 12 членів екіпажу, восьмеро з них після інциденту вважалися зниклими безвісти. Румунська влада поклала відповідальність за атаки на цивільні судна на Росію та заявила про необхідність міжнародної реакції.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте обговорив безпекову ситуацію з представниками Румунії та Болгарії. Союзники зосередилися на захисті судноплавства, реагуванні на атаки безпілотників і запобіганні поширенню війни на територію держав Альянсу. Болгарія запропонувала запровадити мораторій на атаки дронів проти цивільних кораблів, однак ефективність такої ініціативи залежатиме від готовності росії дотримуватися домовленостей.
Молдова повідомила про порушення свого повітряного простору безпілотником, який у Кишиневі назвали однозначно російським. У Чехії попередили, що Москва може спробувати перевірити єдність НАТО обмеженою або частковою атакою. Естонські посадовці також заявляють про ризик диверсій, метою яких може бути розкол західної коаліції та посилення суперечностей між союзниками.
Франція та Нідерланди розпочали переговори про можливості французької ядерної парасольки для європейських держав. Ініціатива виникла на тлі дискусій про майбутнє американських гарантій безпеки та необхідність посилення оборонної автономії Європи.
Болгарський прем’єр Румен Радев водночас висловив підтримку домовленості між США та росією щодо постачання дизельного палива. Він пояснив позицію прагненням зменшити ціни на пальне та зберегти конкурентоспроможність болгарської економіки. Також Радев поставив під сумнів причетність росії до атак на українські кораблі в Чорному морі. Така риторика контрастує з позицією більшості країн ЄС і зміцнює репутацію болгарського керівництва як прихильника обережнішого, а подекуди й лояльного до Москви підходу.
Санкції, євроінтеграція та інші важливі події
Європейський Союз застосував нові обмеження проти осіб і компаній, які допомагають росії обходити санкції. Активи трьох людей і дев’яти підприємств були заморожені. До переліку потрапили російські логістичні структури, митні брокери та компанії, пов’язані з організацією транскордонних поставок. Окремі санкції запровадили проти суб’єктів, зареєстрованих в Об’єднаних Арабських Еміратах, Індії та на Сейшелах.
Мета нових заходів полягає у перекритті схем, за допомогою яких російські компанії продовжують отримувати доступ до товарів, технологій і фінансових послуг. Європейські уряди дедалі частіше зосереджуються не лише на безпосередніх російських структурах, а й на посередниках у третіх країнах. Саме через такі компанії Москва намагається обходити експортні обмеження та підтримувати роботу оборонної промисловості.
Водночас ЄС скасував частину санкцій проти бізнесменів, наближених до білоруського керівництва, після відповідних рішень Суду Європейського Союзу. Естонія також порушила питання щодо виключення з нового санкційного пакета російського постачальника, пов’язаного з переробкою рідкісноземельних металів. Це демонструє, що санкційна політика залишається складним компромісом між політичним тиском на агресора та економічними інтересами європейських компаній.
Україна продовжує виконувати умови, необхідні для подальшого руху до ЄС. Президент затвердив стратегію у сфері прав людини, яка має значення для переговорів про вступ. Верховна Рада схвалила законопроєкт про оподаткування посилок вартістю до 150 євро, що є однією з вимог для отримання чергового європейського траншу.
Парламент також скасував послаблення вимог до фінансового моніторингу політично значущих осіб. Йдеться про повернення правил, які передбачають посилений контроль за фінансовими операціями високопосадовців і членів їхніх родин. Виконання таких кроків має продемонструвати партнерам готовність України проводити антикорупційні та інституційні реформи навіть в умовах повномасштабної війни.
У Вірменії розпочали процедуру націоналізації енергетичної компанії, пов’язаної з російським олігархом. Водночас Москва заборонила в’їзд вірменській депутатці від партії прем’єр-міністра Нікола Пашиняна. Сам глава уряду Вірменії допустив можливість обміну анклавами з Азербайджаном у межах подальшого врегулювання відносин між двома країнами.
Серед інших міжнародних новин — зростання рейтингу Марін Ле Пен у Франції, судовий спір українських інкасаторів з Угорщиною та рішення Дональда Трампа скасувати пряму трансляцію страти колишнього військового. У Європейському Союзі також зафіксували рекордне поширення вірусу Західного Нілу, що змушує медичні служби посилювати епідеміологічний контроль.
Головний висновок дня полягає в тому, що міжнародна боротьба навколо війни росії проти України переходить у нову фазу. Вашингтон шукає можливості для переговорів із кремлем, Україна наполягає на праві захищатися, а Європа намагається одночасно посилити військову допомогу Києву, закрити канали обходу санкцій і підготуватися до можливих нових безпекових викликів.