Дата публікації Україна створює супутникову систему на кшталт Starlink: заява Зеленського
Опубліковано 04.10.26 20:35
Переглядів статті Україна створює супутникову систему на кшталт Starlink: заява Зеленського 2

Україна створює супутникову систему на кшталт Starlink: заява Зеленського

Поділитися цією новиною в Facebook Поділитися цією новиною в Twitter Поділитися цією новиною в Twitter

Україна розпочала роботу над власною супутниковою системою, яка за принципом роботи може бути схожою на Starlink. Про це заявив президент Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами. За його словами, перші напрацювання вже існують, а сам процес створення технології офіційно стартував.

Глава держави не розкрив технічних деталей нового проєкту. Наразі невідомо, скільки супутників може увійти до майбутнього угруповання, де їх вироблятимуть, які компанії братимуть участь у розробці та коли система зможе перейти до практичного використання. Водночас сама заява свідчить про те, що Україна розглядає супутниковий зв’язок як один із ключових напрямів технологічної та оборонної незалежності.

Україна створює супутникову систему на кшталт Starlink: заява Зеленського

За словами президента, українські фахівці працюють над системою, схожою на Starlink. Йдеться про супутникову інфраструктуру, здатну забезпечувати доступ до інтернету та передавання даних навіть у регіонах, де відсутня стабільна наземна мережа. Такий формат зв’язку особливо важливий під час війни, коли енергетична, мобільна та кабельна інфраструктура може зазнавати пошкоджень.

Супутниковий інтернет працює завдяки взаємодії наземних терміналів, супутників на орбіті та спеціальних центрів управління. На відміну від традиційних мереж, така система не залежить виключно від локальних базових станцій або прокладених кабелів. Це дає змогу підтримувати зв’язок у важкодоступних районах, на критичних об’єктах, у польових умовах і під час масштабних аварій.

Український проєкт поки перебуває на ранньому етапі. Влада не повідомила, чи йдеться про повністю незалежне супутникове угруповання, чи про поєднання власних розробок із потужностями міжнародних партнерів. Також немає офіційної інформації щодо термінів запуску перших апаратів і початку тестування послуг для цивільних або військових користувачів.

Створення подібної системи є складним і тривалим завданням. Воно потребує розробки супутників, засобів зв’язку, наземної інфраструктури, програмного забезпечення та систем кіберзахисту. Окремим викликом залишаються запуск апаратів на орбіту, технічне обслуговування мережі та захист каналів передавання даних від перехоплення або глушіння.

Чому супутниковий зв’язок важливий для України

Потреба у власній супутниковій системі стала особливо очевидною після початку повномасштабної війни. Супутниковий інтернет допомагає підтримувати комунікацію там, де звичайні канали зв’язку працюють нестабільно або повністю відсутні. Для державних служб, військових підрозділів, медичних установ і рятувальників надійний доступ до мережі може мати критичне значення.

Технологія також здатна посилити стійкість держави до атак на інфраструктуру. Якщо наземні мережі пошкоджені, резервний супутниковий канал дає змогу швидше відновлювати координацію між різними структурами. Для цивільних користувачів це може означати доступ до інтернету в селах, прифронтових населених пунктах та інших місцевостях, де розгортання традиційної інфраструктури є складним або небезпечним.

Водночас супутниковий інтернет має не лише переваги, а й обмеження. Для підключення потрібне спеціальне обладнання, яке має бути сумісним із мережею та захищеним від зовнішнього впливу. Робота системи може залежати від погодних умов, доступності наземних станцій і здатності протистояти радіоелектронним перешкодам. Тому майбутня українська мережа, найімовірніше, повинна буде поєднувати супутникові, мобільні, оптичні та радіорелейні технології.

Окреме значення має питання цифрового суверенітету. Залежність від іноземного оператора може створювати ризики для держави, особливо якщо постачальник має можливість обмежувати доступ до окремих територій або видів послуг. Власна система дозволила б Україні самостійніше визначати правила використання мережі, пріоритети для критичних користувачів і механізми захисту інформації.

Позиція Зеленського щодо використання Starlink

На тлі заяви про українську розробку Володимир Зеленський укотре порушив питання використання супутникового інтернету Starlink для потреб України. Президент наголосив, що партнери мають розглянути можливість ширшої підтримки українських військових і державних структур у протистоянні російській агресії.

За словами Зеленського, Україна вдячна за технології, які вже надають союзники. Водночас Київ занепокоєний тим, що росія отримує доступ до сучасних технологічних рішень через інші країни. Саме тому українська влада вважає важливим забезпечити рівні або принаймні співставні можливості для української сторони.

Президент також згадав ризики, пов’язані з появою російських супутникових ініціатив. Москва намагається розвивати власні засоби зв’язку та шукати альтернативні канали для забезпечення військових підрозділів. Це створює додатковий виклик для України, адже супутникова інфраструктура дедалі більше впливає на управління військами, обмін даними, навігацію та роботу безпілотних систем.

Власна супутникова система могла б зменшити технологічну залежність України від зовнішніх рішень. Проте для реалізації такого проєкту потрібні значні фінансові ресурси, міжнародна кооперація, доступ до космічних технологій і довгострокова державна стратегія. Не менш важливо забезпечити прозоре управління програмою, захист розробок та підготовку фахівців, здатних підтримувати мережу протягом усього життєвого циклу.

Поки що українська влада не повідомляє, коли саме можна очікувати перші практичні результати. Невідомими залишаються назва проєкту, його бюджет, формат партнерства та цільова аудиторія. Однак початок роботи над супутниковою системою вже можна вважати важливим сигналом для технологічного сектору країни.

Якщо ініціатива отримає необхідне фінансування та підтримку, Україна зможе сформувати власну платформу для захищеного зв’язку. У перспективі це може посилити обороноздатність, стійкість критичної інфраструктури та доступ громадян до інтернету. Наразі головне завдання полягає в тому, щоб перетворити заяву про початок розробки на чітку програму з визначеними етапами, відповідальними командами та реалістичними строками реалізації.