Україна продовжить удари по НПЗ росії без енергетичного перемир’я

Україна не планує припиняти удари по російських нафтопереробних заводах, якщо Москва та Київ не домовляться про взаємне припинення атак на енергетичну інфраструктуру. Така позиція української сторони стала відомою після рішення Сполучених Штатів дозволити росії тимчасово експортувати дизельне пальне на американський і світовий ринки.

За інформацією поінформованого співрозмовника в українській владі, удари по російській нафтопереробці триватимуть доти, доки не буде узгоджено повноцінне та взаємне енергетичне перемир’я. Йдеться не лише про політичні заяви, а про конкретні гарантії припинення атак на об’єкти, які забезпечують виробництво, переробку та постачання пального.

Київ пов’язує припинення ударів із взаємними гарантіями

Українська сторона наголошує, що одностороння відмова від атак на російські нафтопереробні заводи не відповідає інтересам держави. За словами джерела, Україна продовжуватиме завдавати ударів по НПЗ росії, якщо не буде домовленості про взаємну відмову від атак на енергетику.

«Україна продовжуватиме удари по російських НПЗ, якщо не буде енергетичного сіфаєру», — зазначив співрозмовник. У цьому контексті йдеться про можливе перемир’я, яке охоплювало б об’єкти паливно-енергетичного комплексу обох країн. Такий формат мав би передбачати чіткі правила, терміни дії та механізми контролю за їхнім виконанням.

Для Києва російські нафтопереробні заводи є частиною системи, яка забезпечує функціонування військової машини РФ. Переробка нафти дозволяє виробляти бензин, дизель, авіаційне пальне та інші нафтопродукти, необхідні для армії, логістики й промисловості. Саме тому атаки на НПЗ розглядаються українською стороною як спосіб послабити ресурсні можливості росії.

Водночас російські удари по українській енергетичній інфраструктурі безпосередньо впливають на цивільне населення, роботу підприємств і стабільність електропостачання. У Києві вважають, що будь-які домовленості мають поширюватися на всі ключові енергетичні об’єкти, а не створювати переваги лише для однієї сторони.

Що передбачає дизельна домовленість США та росії

Напередодні президент США Дональд Трамп оголосив про домовленість із російським лідером володимиром путіним, відповідно до якої росія зможе постачати дизельне пальне на американський та інші світові ринки. Для реалізації цього рішення Міністерство фінансів США має видати Москві тимчасову ліцензію, яка передбачатиме виняток із чинних санкційних обмежень.

У Москві після оголошення домовленості заявили про дострокове скасування власних обмежень на експорт пального. Очікується, що російські компанії отримають можливість збільшити постачання дизеля за кордон у період, коли світові ринки нафтопродуктів залишаються чутливими до перебоїв із пропозицією.

Згідно з озвученими параметрами, угода, про яку Трамп повідомив 9 жовтня, передбачає постачання російського дизеля до США та інших країн обсягом до 1,8 мільйона тонн протягом найближчих місяців. Тимчасовий дозвіл американського Мінфіну має створити правові умови для таких операцій, незважаючи на обмеження, запроваджені щодо російського енергетичного сектору.

У Києві це рішення сприйняли болісно. Президент України Володимир Зеленський назвав його слабким кроком сильних партнерів. Українська влада вважає, що послаблення тиску на російську нафтову галузь може надати кремлю додаткові фінансові ресурси для продовження війни.

Постачання дизельного пального має не лише економічне, а й стратегічне значення. Доходи від експорту нафтопродуктів формують частину російських бюджетних надходжень, а сам дизель використовується у вантажному транспорті, сільському господарстві, промисловості та військовій логістиці. Тому будь-яке рішення, яке спрощує доступ росії до зовнішніх ринків, у Києві розглядають крізь призму його можливого впливу на перебіг війни.

Трамп раніше закликав Україну не бити по НПЗ росії

Питання українських ударів по російській нафтопереробці Дональд Трамп порушував і раніше. У вересні він заявляв, що саме атаки на НПЗ росії нібито сприяли зростанню цін на пальне. Американський президент закликав Київ відмовитися від ударів по енергетичних об’єктах РФ.

Україна, зі свого боку, наполягає, що такі атаки є відповіддю на російські удари по українській енергетиці. Росія регулярно використовує ракети та безпілотники для атак на електростанції, підстанції, газові об’єкти та іншу критичну інфраструктуру. Через це українська сторона не погоджується на припинення ударів лише з власного боку.

У Києві підкреслюють, що домовленість про енергетичне перемир’я може бути результативною лише за умови її симетричності. Росія має припинити атаки на українські енергетичні об’єкти, а Україна — отримати зрозумілі гарантії того, що домовленість не буде використана Москвою для відновлення військового потенціалу та підготовки нових ударів.

Окремим викликом залишається питання контролю. Без незалежної фіксації порушень та узгодженої процедури реагування будь-яке енергетичне перемир’я може залишитися декларативним. Українська влада, ймовірно, вимагатиме чітких критеріїв, які дозволять визначати, чи справді сторони дотримуються домовленостей.

Рішення США щодо російського дизеля додатково загострило дискусію про межі можливих поступок Москві. З одного боку, збільшення пропозиції пального може вплинути на стабільність світового ринку. З іншого боку, послаблення санкцій щодо російської нафтопереробки здатне забезпечити кремлю додаткові доходи та зменшити наслідки українських ударів по НПЗ.

Україна очікує, що питання енергетичної безпеки розглядатиметься комплексно. Для Києва важливо, щоб міжнародні рішення щодо експорту російського дизеля не відокремлювалися від проблеми російських атак на українську інфраструктуру. Саме від наявності взаємних зобов’язань залежатиме, чи погодиться Україна призупинити удари по російських нафтопереробних заводах.

Таким чином, позиція Києва залишається незмінною: удари по НПЗ росії можуть бути припинені лише в межах взаємного енергетичного перемир’я. Поки такої домовленості немає, Україна розглядає нафтопереробну галузь РФ як законну військово-економічну ціль і не готова брати на себе односторонні обмеження.