У Трампа пояснили, чому енергетичне перемир’я України та РФ не спрацювало — Axios

У Білому домі пояснили, що заява Дональда Трампа про енергетичне перемир’я між Україною та росією могла стосуватися передусім припинення ударів по нафтопереробних заводах. Лише після досягнення домовленості щодо НПЗ, за словами американського представника, сторони могли б перейти до ширшого питання — припинення атак на електростанції, підстанції та інші об’єкти енергетичної інфраструктури.

Таке трактування стало відомим після того, як між Києвом і Вашингтоном виникли нові розбіжності щодо змісту домовленостей. Українська сторона наголошує, що запропонований порядок дій може виявитися нерівнозначним для двох держав, адже масштаби та роль нафтопереробної промисловості України й росії суттєво відрізняються.

Анонімний чиновник Білого дому заявив, що у разі припинення атак на нафтопереробні підприємства наступним кроком могло б стати погодження мораторію на удари по електростанціях і мережах. Водночас наразі немає ознак того, що така послідовність була узгоджена як повноцінний і взаємний документ між Києвом та Москвою.

Чому Україна вважає умови нерівними

Представники України звернули увагу на те, що в країні фактично залишився лише один великий нафтопереробний завод — Кременчуцький НПЗ. Підприємство неодноразово зазнавало російських атак і вже тривалий час не працює у звичайному режимі. Через це українська сторона не розглядає припинення ударів по НПЗ як симетричний обмін, здатний однаково вплинути на обидві сторони.

Росія, натомість, має розгалужену мережу нафтопереробних підприємств. Частина з них забезпечує паливом російську армію та допомагає підтримувати воєнну логістику. Українські удари по окремих об’єктах цієї інфраструктури Москва розглядає як серйозну загрозу, тоді як для Києва припинення таких атак не усуває головної проблеми — постійних ударів по українській електроенергетиці.

Саме тому український посадовець, коментуючи позицію американської адміністрації, вказав на однобокість запропонованого підходу. Україна значною мірою імпортує дизельне паливо та бензин, а її енергетична система залишається вразливою через систематичні російські обстріли. За таких умов для Києва пріоритетом є захист електромереж, теплоелектроцентралей, генерувальних потужностей і розподільчих вузлів.

Українська позиція полягає в тому, що перемир’я має охоплювати всі ключові енергетичні об’єкти одночасно. Якщо ж домовленість спочатку стосуватиметься лише НПЗ, це може не забезпечити населенню захисту від перебоїв з електроенергією, теплом і водопостачанням. Крім того, така схема не гарантує припинення атак по цивільній інфраструктурі, яка напряму залежить від стабільної роботи енергосистеми.

У Вашингтоні заявили про невдоволення Трампа

Американський чиновник також сказав, що удари України по російських нафтопереробних заводах негативно впливають передусім на політичні відносини між Дональдом Трампом і Володимиром Зеленським. На його думку, такі дії завдають шкоди не лише російській інфраструктурі, а й діалогу між президентами.

За словами представника Білого дому, Трамп нібито дуже розлючений тим, що український президент сприймає підтримку Сполучених Штатів як належне. Ця заява демонструє, наскільки чутливим для нинішньої американської адміністрації є питання використання Україною далекобійних засобів ураження та атак на об’єкти, які мають значення для російської військової економіки.

Водночас американський посадовець зазначив, що російська сторона нібито розглядає можливість погодитися на обмеження ударів. Однак конкретних гарантій або підтвердження готовності кремля до повного припинення атак по енергетичних об’єктах не прозвучало. Для України це означає, що будь-які домовленості мають супроводжуватися чітким механізмом контролю та відповідальністю за порушення.

Проблема полягає і в різному розумінні самого терміна «енергетичне перемир’я». Для Києва він передусім означає припинення російських атак на цивільну енергетичну інфраструктуру. Для американської сторони, як випливає з пояснень чиновника, початковим етапом може бути домовленість про НПЗ, після чого сторони нібито зможуть перейти до інших об’єктів. Таке розходження у трактуваннях і стало однією з причин того, що оголошене перемир’я не дало очікуваного результату.

Російський удар поставив домовленість під сумнів

Дональд Трамп оголосив про енергетичне перемир’я між Україною та росією 11 жовтня. Очікувалося, що після цієї заяви сторони мають утримуватися від атак на об’єкти, які забезпечують виробництво, передачу та постачання енергії. Та вже невдовзі після оголошення росія завдала удару по теплоелектроцентралі в Харкові.

Ця атака фактично продемонструвала відсутність узгодженого механізму виконання домовленості. Якщо одна зі сторін продовжує бити по енергетичній інфраструктурі, а інша має односторонньо обмежувати удари по об’єктах паливної промисловості, про повноцінне перемир’я говорити складно. Для української влади ситуація стала додатковим підтвердженням того, що російські обіцянки без міжнародного контролю не можуть вважатися достатньою гарантією.

Після цього Трамп також закликав українців обрати іншого президента, заявивши, що Володимир Зеленський нібито не погоджується на укладання домовленостей. У Києві подібні заяви сприймають як політичний тиск у момент, коли Україна намагається одночасно захистити власну енергосистему та зберегти підтримку партнерів.

Подальша доля енергетичного перемир’я залежатиме від того, чи зможуть сторони узгодити однакові правила для всіх типів об’єктів. Для України принциповими залишаються припинення російських атак на електромережі та генерацію, а також гарантії, що домовленість не використовуватиметься для обмеження лише українських військових можливостей. Без чітких умов, взаємності та контролю будь-яка подібна ініціатива ризикує залишитися політичною заявою, а не дієвим кроком до зменшення інтенсивності війни.