У Німеччині заарештували ексглаву розвідки: підозра у шпигунстві й держзраді

Колишнього президента Федеральної розвідувальної служби Німеччини (BND) Августа Ганнінга заарештували за підозрою у шпигунстві, розголошенні державної таємниці, спробі державної зради та діяльності в інтересах іноземної спецслужби. Розслідування проводить генеральний прокурор Німеччини, а затримання здійснили співробітники Федерального управління кримінальної поліції.

За даними німецьких засобів масової інформації, правоохоронці вранці прибули до будинку Ганнінга в Нордвальде неподалік Мюнстера. Колишнього керівника BND підозрюють у тому, що він міг використовувати секретні матеріали німецької розвідки для підготовки аналітичних документів на замовлення іноземної розвідувальної служби. Водночас слідство поки не називає державу, яка могла бути одержувачем цієї інформації.

У межах тієї самої справи в Баварії затримали ще одного колишнього високопоставленого співробітника BND, якого називають Манфредом Д. Він у минулому очолював офіс Августа Ганнінга та тривалий час працював у німецькій розвідувальній службі. За версією слідства, чоловік міг сприяти спробі державної зради та шпигунству на шкоду Німеччині.

Слідство перевіряє передачу секретних документів

За попередніми даними, Манфред Д. до 2022 року за гроші передавав Ганнінгу суворо секретну інформацію, отриману під час роботи у BND. Загалом ідеться приблизно про 2 тисячі документів. Слідчі з’ясовують, які саме матеріали опинилися у колишнього керівника розвідки, кому вони могли бути передані та чи спричинив витік реальну шкоду безпеці Німеччини.

Серед документів, які могли передаватися, нібито були брифінги до нарад із питань зовнішньої та безпекової політики при федеральному канцлері. На таких зустрічах керівники німецьких органів безпеки регулярно обмінюються оцінками міжнародної ситуації, інформацією про загрози та даними, отриманими від партнерських спецслужб.

За інформацією джерел, у матеріалах містилися відомості про іранську ядерну програму, російські збройні сили та інші чутливі питання міжнародної безпеки. Частина даних, імовірно, походила від розвідувальних служб країн-союзників. У професійному середовищі такий витік вважають надзвичайно серйозним, оскільки він може поставити під загрозу джерела інформації, методи роботи спецслужб і довіру партнерів до Німеччини.

Окремо слідчі перевіряють епізод, у якому Ганнінг нібито використав відомості з внутрішніх документів BND під час спілкування з іноземним агентом. Також розглядається версія, що колишній президент розвідслужби щонайменше один раз підготував для іноземної спецслужби аналіз безпекової ситуації, спираючись на дані, отримані від Манфреда Д.

За попередньою інформацією, підозри щодо Ганнінга посилилися після обшуків у його будинку та офісах у вересні минулого року. Тоді правоохоронці проводили слідчі дії в межах іншого кримінального провадження, однак під час вилучення матеріалів могли виявити докази, пов’язані з передачею секретної інформації.

Які звинувачення висунули колишньому главі BND

Німецьке законодавство передбачає сувору відповідальність за шпигунство, розкриття державної таємниці та співпрацю з іноземними спецслужбами. У цій справі слідство вивчає одразу кілька можливих правопорушень. Серед них — передача секретних відомостей іноземній стороні, підготовка матеріалів на основі незаконно отриманих даних, сприяння шпигунській діяльності та можлива спроба завдати шкоди інтересам Федеративної Республіки Німеччина.

Важливо, що затримання та висунення підозр не означають автоматичного доведення вини. Остаточне рішення щодо кримінальної відповідальності може ухвалити лише суд після розгляду всіх доказів. Наразі слідчі встановлюють обставини передачі документів, мотиви фігурантів, можливі контакти з іноземними представниками та масштаби завданої або потенційної шкоди.

Особливу увагу привертає статус Августа Ганнінга. Він десятиліттями працював на ключових посадах у системі безпеки Німеччини та мав доступ до найважливішої інформації про зовнішні й внутрішні загрози. До призначення керівником BND він працював у федеральній канцелярії, де координував діяльність розвідувальних структур, а у 1998 році очолив Федеральну розвідувальну службу.

Наприкінці 2005 року Ганнінг залишив посаду президента BND і перейшов до Федерального міністерства внутрішніх справ, де став державним секретарем. Його професійний досвід і колишні зв’язки в системі безпеки роблять справу особливо чутливою для німецьких правоохоронних органів. Слідство має з’ясувати, чи використовував він отримані раніше контакти та знання після завершення державної служби.

Новий серйозний інцидент для німецької розвідки

Затримання Ганнінга стало одним із найгучніших скандалів навколо BND за останні роки. Федеральна розвідувальна служба є центральним органом зовнішньої розвідки Німеччини та відповідає за збір і аналіз інформації про ризики для держави. Витік її внутрішніх матеріалів може мати наслідки не лише для самої Німеччини, а й для співпраці з розвідувальними органами країн-партнерів.

Це вже другий масштабний інцидент, пов’язаний із BND за останній період. Перед Берлінським апеляційним судом перебуває справа колишнього керівника одного з підрозділів служби Карстена Л. Його підозрюють у шпигунстві на користь росії у 2022 році. За версією обвинувачення, він міг передавати російській стороні секретні відомості, отримані під час роботи в німецькій розвідці.

У цій справі також фігурує Артур Е., якого заарештували в січні 2023 року. Слідство вважає, що він виконував роль кур’єра між співробітником BND та представниками російських спецслужб. Раніше повідомлялося, що через затриманого працівника розвідки росія могла отримувати секретну інформацію про ситуацію в Україні.

Нові підозри проти колишнього президента BND можуть посилити дискусію про захист державної таємниці, контроль за колишніми співробітниками спецслужб і правила поводження з конфіденційною інформацією після завершення служби. Для німецької розвідки головним завданням тепер є встановлення повного ланцюга передачі документів та оцінка того, чи були розкриті дані, отримані від іноземних союзників.

Розслідування триває. Правоохоронці мають допитати затриманих, проаналізувати вилучені документи та цифрові носії, а також перевірити можливі контакти фігурантів з іноземними агентами. Подальше рішення щодо запобіжних заходів і передачі справи до суду залежатиме від результатів слідчих дій та оцінки зібраних доказів.