У Німеччині вимагають зупинити розширення заводу ядерного палива через «Росатом»

У Німеччині загострилася суперечка навколо планів розширення заводу з виробництва ядерного палива в Лінгені. Екологічна організація BUND має намір домогтися через суд негайного припинення робіт, оскільки вважає, що реалізація проєкту може створити умови для співпраці підприємства з російською державною корпорацією «Росатом».

Йдеться про один із небагатьох німецьких об’єктів, які залишаються пов’язаними з ядерним паливним циклом. Після початку повномасштабної війни росії проти України питання участі російських компаній у стратегічних галузях Європи набуло особливої політичної та безпекової ваги. У BUND наголошують, що потенційна присутність «Росатома» на німецькому підприємстві викликає не лише екологічні, а й геополітичні ризики.

Екологи вимагають тимчасово зупинити розширення заводу

BUND планує звернутися до суду з клопотанням про термінову заборону робіт на час розгляду позову проти федеральної землі Нижня Саксонія. Саме земельна влада раніше схвалила розширення заводу в Лінгені та надала дозвіл на реалізацію відповідного проєкту.

Організація заявляє, що має серйозні сумніви щодо законності оцінки впливу запланованих робіт на навколишнє середовище. На думку екологів, під час ухвалення рішення могли бути недостатньо враховані потенційні наслідки для безпеки, поводження з ядерними матеріалами та подальшої експлуатації підприємства.

Позов BUND спрямований не лише проти самого факту розширення виробничих потужностей. Екологи прагнуть перевірити, наскільки обґрунтованим був дозвіл, виданий владою Нижньої Саксонії, і чи відповідала процедура всім вимогам німецького та європейського законодавства.

Представники антиядерної організації .ausgestrahlt, яка співпрацює з BUND у цій справі, попереджають: російська корпорація може отримати можливість закріпитися в Німеччині ще до того, як суди винесуть остаточне рішення. Саме тому активісти наполягають на застосуванні тимчасового заходу, який не дозволив би продовжувати роботи до завершення судового розгляду.

За їхніми словами, після фактичного запуску окремих етапів проєкту зупинити співпрацю або повернути ситуацію до початкового стану буде значно складніше. Крім того, укладені домовленості, технологічні рішення та виробнича кооперація можуть створити залежність, яку буде важко швидко ліквідувати.

Чому в центрі уваги опинився «Росатом»

Російська державна корпорація «Росатом» залишається одним із найбільших гравців світового ядерного ринку. Її діяльність охоплює постачання ядерного палива, технологій, обладнання та послуг для атомної енергетики. Попри масштабні санкції проти росії в інших секторах, ядерна галузь Європейського Союзу досі не повністю розірвала зв’язки з російськими постачальниками.

Саме ця ситуація викликає занепокоєння німецьких екологів і частини політичних сил. Вони вважають, що допуск російської державної компанії до інфраструктури, пов’язаної з виробництвом ядерного палива, може посилити залежність Німеччини від Москви. Окремі ризики стосуються доступу до технологій, промислових даних і стратегічних ланцюгів постачання.

Критики проєкту також наголошують, що «Росатом» не можна розглядати виключно як комерційного партнера. Корпорація тісно пов’язана з російською державою, а її діяльність має важливе значення для економічної та зовнішньополітичної стратегії кремля. Тому можлива співпраця з нею в Німеччині розцінюється як питання не тільки енергетики, а й національної безпеки.

Водночас прихильники розширення заводу можуть аргументувати проєкт необхідністю забезпечення стабільної роботи європейської атомної промисловості та диверсифікації виробничих можливостей. Однак для опонентів така мотивація не скасовує ризиків, пов’язаних із російською участю, особливо в умовах війни та тривалого протистояння між росією і Заходом.

Позиція Берліна та можливі наслідки судової справи

Федеральне міністерство довкілля Німеччини заявило, що виступає проти співпраці з «Росатомом». У відомстві вважають, що належною відповіддю на подібні домовленості могли б стати загальноєвропейські санкції проти російського ядерного сектору.

Однак запровадження таких обмежень потребує підтримки всіх або більшості держав Європейського Союзу, а серед країн-членів наразі немає достатньої згоди. Частина держав продовжує залежати від російських технологій, палива або послуг для своїх атомних електростанцій. Це ускладнює формування спільної санкційної політики та дозволяє окремим проєктам залишатися в правовій сірій зоні.

Судовий процес навколо заводу в Лінгені може стати важливою перевіркою для німецької влади. Він покаже, чи здатні федеральний уряд і земельні органи ефективно запобігати проникненню російських державних компаній до критично важливих секторів економіки, якщо формально проєкт відповідає чинним регуляторним процедурам.

Окреме значення матиме рішення суду щодо оцінки впливу підприємства на довкілля. Якщо дозвіл визнають недостатньо обґрунтованим або таким, що був виданий із порушеннями, це може призвести до призупинення робіт чи перегляду всього проєкту. У такому разі владі доведеться повторно оцінювати не лише екологічні наслідки, а й ризики можливої співпраці з російською стороною.

У вересні BUND уже подала позов проти федеральної землі Нижня Саксонія, вимагаючи скасувати дозвіл на розширення заводу в Лінгені. Перед цим, у липні, земельне міністерство довкілля дозволило підприємству виробляти паливні збірки за російським зразком. Саме це рішення стало одним із ключових приводів для критики з боку екологічних організацій.

Подальший розвиток ситуації залежатиме від позиції суду та здатності німецьких органів влади узгодити промислові інтереси з вимогами екологічної й національної безпеки. Для Німеччини справа в Лінгені може стати показовою: вона продемонструє, наскільки послідовно країна готова відмовлятися від стратегічних зв’язків із росією навіть у тих сферах, де повне розмежування залишається складним і дорогим.