У Європарламенті заявили: Європі більше не можна покладатися на США

Європа більше не може беззастережно покладатися на Сполучені Штати як на стабільного політичного та безпекового партнера. Таку оцінку висловила голова комітету з питань оборони та безпеки Європейського парламенту Марі-Агнес Штрак-Циммерманн, коментуючи заяви президента США Дональда Трампа щодо України та Володимира Зеленського.

Євродепутатка різко розкритикувала американського лідера за його заклики до відставки українського президента. На її думку, подібні заяви фактично грають на руку російському керівництву та послаблюють позиції демократичних держав, які протистоять агресії кремля.

Євродепутатка звинуватила Трампа у підтримці позиції кремля

Марі-Агнес Штрак-Циммерманн заявила, що Дональд Трамп, закликаючи Володимира Зеленського залишити посаду, стає на бік російського правителя Владіміра путіна. Німецька політикиня наголосила: майбутнє української влади може визначати лише український народ, а не президент США, Білий дім чи кремль.

«Якщо Трамп закликає Зеленського піти у відставку, він однозначно стає на бік вбивці», — заявила представниця Європарламенту. Вона підкреслила, що керівництво Україною має визначатися виключно на вільних і демократичних виборах, коли для цього будуть належні умови.

За словами Штрак-Циммерманн, будь-які спроби зовнішнього тиску на українське суспільство є неприпустимими. Особливо небезпечними вона вважає ситуації, коли політичні рішення щодо держави, яка захищається від масштабної війни, намагаються нав’язати безпосередньо з Вашингтона або Москви.

Європейська політикиня також заявила, що Владімір путін має постати перед міжнародним правосуддям. На її переконання, жертви російської агресії повинні отримати належну підтримку, а злочини, скоєні під час війни проти України, не можуть залишатися без покарання.

Європа переглядає ставлення до Сполучених Штатів

Окремо Марі-Агнес Штрак-Циммерманн звернула увагу на наслідки політики Дональда Трампа для всього західного світу. Вона вважає, що постійні нападки американського президента на союзників, демократичні інституції та партнерів послаблюють єдність Заходу в момент, коли державам необхідна спільна позиція.

«Своїми черговими нападками на союзників та демократичні інститути Трамп послаблює Захід і завдає шкоди демократії», — наголосила євродепутатка. Вона додала, що подібну оцінку поділяють і багато громадян Сполучених Штатів.

На думку політикині, Європейський Союз має діяти більш самостійно та не будувати власну безпеку винятково на американських гарантіях. Йдеться не лише про збільшення видатків на оборону, а й про формування довгострокової стратегії підтримки України, посилення європейської промисловості та розвиток спроможностей держав-членів.

Заява Штрак-Циммерманн відображає дедалі ширші дискусії в Європі щодо майбутнього трансатлантичних відносин. У європейських столицях побоюються, що непередбачувана політика Вашингтона може створити додаткові ризики для країн, які тривалий час розглядали США як ключового гаранта безпеки.

Водночас євродепутатка закликала Європу не відступати від підтримки України. Вона вважає, що європейські держави повинні продовжувати допомагати Києву політично, економічно та військово, незалежно від змін у позиції американської адміністрації.

Що передувало заяві представниці Європарламенту

Реакція Марі-Агнес Штрак-Циммерманн стала відповіддю на слова Дональда Трампа про те, що Володимиру Зеленському нібито слід залишити посаду. Президент США звинуватив українського лідера у відсутності готовності завершувати війну та заявив, що Україні варто обрати нового керівника.

Такі висловлювання спричинили гостру реакцію в Україні та Європі. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга наголосив, що рішення про майбутнє президента та державного керівництва належить українському народу. Він підкреслив, що жодна інша країна не має права визначати, хто повинен очолювати Україну.

Питання проведення виборів в Україні залишається пов’язаним із воєнним станом і безпековою ситуацією. В умовах масштабної агресії, окупації частини територій, мільйонів вимушених переселенців та постійних ракетних атак організація повноцінного волевиявлення потребує окремих правових і практичних рішень.

Додаткове занепокоєння в Європі викликають контакти Дональда Трампа з Владіміром путіним. Американський президент заявляв про розмову з російським правителем і домовленості щодо постачання російського дизельного палива на американський та світові ринки. Ці повідомлення стали ще одним приводом для дискусій про можливе зближення Вашингтона з Москвою.

За повідомленнями американських медіа, рішення про домовленість із росією могло бути ухвалене після того, як Україна не погодилася на вимоги США припинити удари по російських нафтопереробних підприємствах. У Києві неодноразово наголошували, що атаки по об’єктах, які забезпечують російську воєнну машину, є відповіддю на агресію та спрямовані на послаблення здатності росії продовжувати війну.

Ситуація посилює розбіжності між американською адміністрацією та європейськими союзниками. Якщо Сполучені Штати й надалі чинитимуть тиск на Україну, водночас демонструючи готовність домовлятися з росією, Європі доведеться швидше нарощувати власні оборонні можливості та політичну суб’єктність.

Головний сигнал заяви Штрак-Циммерманн полягає в тому, що Європа має бути готовою діяти самостійно. Йдеться про збереження підтримки України, захист демократичних принципів і недопущення ситуації, коли майбутнє незалежної держави визначатимуть без участі її громадян.

Європейські політики наголошують: підтримка України є не лише питанням солідарності, а й безпосереднім внеском у безпеку всього континенту. Саме тому дискусія про те, чи можна надалі покладатися на США, поступово перетворюється на питання стратегічної готовності Європи до нової реальності.