Європейський Союз не має наміру згортати дипломатичну присутність у Києві через погрози росії щодо нових масованих атак по українських містах. У Єврокомісії заявили, що представництво ЄС продовжує працювати в українській столиці, а спроби кремля залякати іноземних дипломатів не вплинуть на підтримку України.
Речник Єврокомісії Крістіан Віганд наголосив, що російські заяви є не першою спробою Москви створити атмосферу страху навколо роботи дипломатичних установ у Києві. За його словами, подібна риторика свідчить не про силу росії, а про те, що кремль втрачає спокій і не досягає поставлених у війні цілей.
«Це вже не вперше росія вдається до подібних погроз. Це свідчить про те, що кремль програє свою війну та втрачає нерви. Москва намагається залякати Європу, аби вона згорнула підтримку України», – заявив Віганд.
Він підкреслив, що така тактика не дасть очікуваного для росії результату. Європейський Союз і надалі планує підтримувати Україну, публічно реагувати на небезпечні дії російської влади та посилювати економічний і політичний тиск на Москву.
Євросоюз не змінює роботу представництва в Києві
Окремо речник Єврокомісії повідомив, що в роботі дипломатичного представництва Європейського Союзу в Києві жодних змін не відбулося. Європейські дипломати продовжують виконувати свої обов’язки в українській столиці, попри попередження російської сторони про нібито неминучі нові удари.
«Щодо представництва ЄС у Києві жодних змін немає», – сказав представник Єврокомісії. Ця заява стала відповіддю на побоювання, що російські погрози можуть змусити іноземні дипломатичні місії тимчасово залишити столицю або перенести роботу до інших міст.
Російське Міністерство закордонних справ 3 жовтня повторно закликало іноземних громадян і дипломатів залишити Київ та відмовитися від поїздок до України. У Москві заявили, що росія нібито продовжить завдавати масованих ударів по українських населених пунктах, зокрема по столиці.
У російському повідомленні також містилися погрози щодо «негативних наслідків» для тих, хто не дослухається до такого попередження. У Москві фактично намагалися перекласти відповідальність на іноземців, які залишаються в Києві, стверджуючи, що вони начебто свідомо наражають свої життя на небезпеку.
У Європейському Союзі розглядають такі заяви як елемент тиску та залякування. Попередження російської влади пролунали на тлі регулярних атак по українській цивільній та енергетичній інфраструктурі, однак не стали підставою для припинення дипломатичної роботи ЄС у Києві.
Нові санкції та військова підтримка України
Крістіан Віганд також повідомив, що Європейський Союз готує найбільший в історії пакет санкцій проти росії. За його словами, нові обмеження мають посилити тиск на російську економіку та продемонструвати, що агресивні дії кремля матимуть для нього дедалі вищу ціну.
Цього тижня ЄС уже запровадив додаткові санкції у зв’язку з депортацією українських дітей. Європейські посадовці вважають примусове переміщення українських дітей одним із найтяжчих наслідків російської агресії, який потребує міжнародної реакції та відповідальності винних.
Речник Єврокомісії нагадав і про позицію високої представниці ЄС із закордонних справ та політики безпеки Каї Каллас. Вона заявляла, що росія готова йти на дедалі більші ризики, але Європейський Союз також активізує власні дії, щоб змусити Москву платити ще вищу ціну за війну проти України.
Паралельно Євросоюз збільшує обсяги військової допомоги Києву. На цей рік схвалено плани оборонних закупівель для України на 28,3 мільярда євро. Крім того, ЄС додатково виділяє 6,6 мільярда євро безпосередньо на військову підтримку української держави.
У Брюсселі наголошують, що допомога Україні включає не лише політичні заяви, а й конкретні фінансові, оборонні та санкційні рішення. Таким чином Європейський Союз демонструє готовність відповідати на ескалацію з боку росії не відступом, а посиленням спільної політики.
Дипломатичні місії залишаються в українській столиці
Питання безпеки іноземних посольств у Києві особливо загострилося після початку повномасштабного вторгнення росії. Напередодні лютого 2022 року низка європейських держав тимчасово перемістила свої дипломатичні установи зі столиці до Львова або за межі України. Такі рішення пояснювалися ризиком масштабного наступу та необхідністю гарантувати безпеку працівників.
Однак надалі багато дипломатичних представництв повернулися до Києва та відновили повноцінну роботу. Їхня присутність стала важливим сигналом міжнародної підтримки України, адже свідчила про готовність партнерів працювати безпосередньо в столиці навіть під час ракетних і дронових атак.
На тлі посилення російських ударів з’являлися повідомлення про те, що окремі західні посольства нібито розглядають резервні плани евакуації до Львова або східних районів Польщі. Водночас публічні заяви дипломатичних представництв свідчили про намір залишатися в Києві, а українська сторона повідомляла, що іноземні партнери не інформували її про підготовку до переміщення своїх установ.
Реакція Єврокомісії підтверджує, що дипломатична присутність ЄС у Києві зберігається. У Брюсселі не дозволяють російським погрозам визначати формат взаємодії з Україною та наголошують: спроби кремля залякати європейські країни не призведуть до послаблення політичної, фінансової й військової підтримки Києва.
У Чорному морі з початку війни знешкодили понад 160 мін