Пономарьова Мар'яна
Британська Комісія з питань рівності та прав людини (EHRC) почала перевірку резолюції Партії зелених, у якій сіонізм назвали формою расизму. Регулятор зацікавився не лише формулюваннями документа, а й тим, як його можуть застосовувати всередині політичної сили та в публічній діяльності її представників. Основна причина уваги комісії — побоювання, що резолюція може створити підґрунтя для дискримінації євреїв через їхні політичні, релігійні або світоглядні переконання.
EHRC направила Партії зелених листа з проханням пояснити практичні наслідки ухваленого рішення. Комісія прагне з’ясувати, чи змінюватимуться через резолюцію внутрішні правила партії, підходи до членства, участі у виборах, добору кандидатів і публічних заяв. Окремо регулятор оцінює, чи можуть положення документа вплинути на єврейських членів партії, активістів або кандидатів, які ототожнюють себе із сіонізмом.
У британській комісії повідомили, що вже отримали скарги щодо ймовірних порушень Закону про рівність 2010 року. Звернення стосуються, зокрема, можливого обмеження прав євреїв через їхні переконання. Йдеться не про автоматичне визнання резолюції незаконною, а про перевірку того, чи здатні її положення або пов’язані з ними дії призвести до нерівного ставлення, утисків чи переслідувань.
У центрі перевірки — не тільки політична позиція, а й спосіб її реалізації. У Великій Британії політичні партії мають право формувати власні програми та висловлювати погляди щодо міжнародних конфліктів. Водночас це право не скасовує обов’язку дотримуватися законодавства про рівність і не допускати дискримінації за ознаками раси, етнічного походження, релігії або переконань.
Що саме оцінює британський регулятор
Представник EHRC наголосив, що скарги наразі розглядають. Якщо виявиться необхідність, комісія може вжити передбачених законом заходів. На цьому етапі регулятор не оголошував остаточних висновків щодо законності резолюції та не заявляв, що партія вже порушила британське законодавство.
Особливу увагу приділяють ризику того, що критика сіонізму може бути застосована не до конкретної політичної ідеології, а до євреїв як етнічної чи релігійної спільноти. Для частини єврейської громади сіонізм є переконанням, пов’язаним із правом єврейського народу на національне самовизначення та власну батьківщину. Тому узагальнені твердження про сіонізм можуть сприйматися як заперечення ідентичності або політичних прав усіх людей, які поділяють такі погляди.
Водночас у британському суспільстві існує й інше трактування цього поняття. Критики сіонізму пов’язують його з етнонаціоналізмом, політикою Ізраїлю та становищем палестинців. Партія зелених у своїй резолюції визначила сіонізм як політичну ідеологію, спрямовану на створення, а після утворення — збереження єврейської держави на території історичної Палестини, зокрема через виключення або домінування над неєврейським населенням.
Саме різниця між цими підходами й ускладнює правову оцінку документа. Політична критика уряду Ізраїлю, його військових рішень або законодавства не є тотожною ворожості до євреїв. Однак, на думку правозахисників і представників єврейської громади, небезпека виникає тоді, коли колективну відповідальність покладають на всіх євреїв, а прихильність до сіонізму використовують як підставу для виключення людини з політичного чи суспільного життя.
Реакція громади та політичні наслідки
У EHRC визнали, що після ухвалення резолюції багато британських євреїв можуть почуватися вразливими. Для них важливо, щоб партії, профспілки, громадські організації та державні установи чітко розмежовували антисемітизм, критику політики Ізраїлю та дискусії про сіонізм. Відсутність такого розмежування здатна посилити напруженість і створити атмосферу, у якій люди побоюватимуться відкрито висловлювати власну думку або брати участь у політичній діяльності.
Комісія також нагадала політичним силам про необхідність регулярно переглядати свої політики та практики. Це потрібно для того, щоб вчасно виявляти ризики дискримінації, утисків і переслідувань. У випадку Партії зелених перевірка може стосуватися не лише тексту резолюції, а й внутрішніх дисциплінарних процедур, правил висування кандидатів, комунікації партійних осередків та реакції керівництва на скарги.
Документ уже спричинив помітні дипломатичні та внутрішньополітичні наслідки. Міністерство закордонних справ Ізраїлю заборонило лідеру Партії зелених Заку Поланскі в’їзд до країни. Ізраїльська сторона розцінила резолюцію як ворожу та таку, що виходить за межі легітимної політичної критики.
У Великій Британії рішення «зелених» також вплинуло на відносини між партіями. Прем’єр-міністр Енді Бернем заявив, що Лейбористська партія не розглядатиме партнерство з Партією зелених після ухвалення резолюції. Це може позначитися на можливих домовленостях у місцевих органах влади та на співпраці опозиційних і лівих політичних сил.
Чому висновок EHRC матиме значення
Перевірка британського регулятора може стати важливим орієнтиром для оцінки меж політичної свободи та відповідальності партій. Якщо комісія дійде висновку, що резолюція сама по собі не порушує закон, але окремі способи її застосування створюють ризик дискримінації, партії можуть зобов’язати уточнити внутрішні правила та публічні роз’яснення. Якщо ж буде виявлено конкретні порушення, наслідки можуть бути серйознішими — від офіційних вимог змінити практику до подальших правових процедур.
Ситуація демонструє, наскільки складними є дискусії про Ізраїль, Палестину, сіонізм і права національних спільнот у сучасній Європі. Політичні сили прагнуть висловлювати солідарність із палестинцями та критикувати дії ізраїльської влади, однак водночас мають уникати формулювань, які можуть сприйматися як напад на євреїв або заперечення їхнього права на власну ідентичність.
Остаточна оцінка резолюції залежатиме від того, чи містить вона дискримінаційні положення та як саме партія застосовуватиме їх на практиці. До завершення перевірки EHRC не оголошувала, що Партія зелених визнана винною у порушенні закону. Проте сам факт розгляду скарг свідчить про серйозність побоювань і підкреслює, що політична риторика британських партій дедалі уважніше оцінюється з погляду захисту рівності та недопущення антисемітизму.