Сполучені Штати вважають, що російський правитель Владімір путін, попри продовження масованих ударів по Україні, може бути готовим до обговорення припинення війни. У Вашингтоні припускають, що російське керівництво наразі не закрило можливість для дипломатичного діалогу, хоча конкретних домовленостей про відновлення мирних переговорів досі немає.
За даними американських медіа, представники адміністрації президента США Дональда Трампа розглядають можливість поїздок до Москви та Києва вже наступного тижня. Під час потенційних візитів американські посланці можуть представити сторонам оновлені пропозиції щодо завершення війни та спробувати оцінити готовність росії й України повернутися до переговорного процесу.
Водночас у Вашингтоні визнають, що ситуація залишається надзвичайно складною. Одним із факторів, який може вплинути на дипломатичні плани, називають загострення навколо можливої угоди між США та росією щодо постачання дизельного палива на американський і світовий ринки. Енергетичне питання вже опинилося в центрі політичної дискусії та може бути пов’язане з ширшими домовленостями між Вашингтоном і Москвою.
У США говорять про нову мирну пропозицію
Американський посадовець заявив, що Сполучені Штати хочуть підготувати таку пропозицію, яка могла б переконати путіна зупинити бойові дії. За його словами, російський лідер продовжує завдавати Україні сильних ударів, однак у Вашингтоні вважають, що він залишається відкритим до обговорення припинення війни.
Йдеться не лише про формальне відновлення контактів, а й про пошук умов, які кремль міг би вважати достатньо вигідними для початку переговорів. При цьому американська сторона, ймовірно, намагається знайти баланс між вимогами росії, інтересами України та необхідністю зберегти міжнародний тиск на Москву.
Потенційна поїздка американських представників до Києва і Москви може свідчити про намір адміністрації Трампа активізувати дипломатичні зусилля. Однак сам факт підготовки таких візитів ще не означає, що сторони наблизилися до укладення мирної угоди. Переговори можуть бути використані для перевірки позицій сторін, обговорення можливого припинення вогню та визначення подальших кроків.
Україна наполягає, що будь-які домовленості про завершення війни мають гарантувати її безпеку та не створювати умов для нового російського наступу. Для Києва також важливо, щоб переговорний процес не перетворився на спосіб легалізації окупації українських територій або послаблення санкцій без реальних поступок з боку росії.
Путін не погодився на негайне відновлення переговорів
Водночас сигнали з Москви не підтверджують готовності росії безумовно повернутися до переговорного столу. Після тривалої телефонної розмови з Дональдом Трампом Владімір путін, за словами свого радника із зовнішньої політики Юрія Ушакова, не взяв на себе зобов’язання щодо негайного відновлення мирних переговорів з Україною.
Ушаков заявив, що російська сторона пов’язує подальші дипломатичні контакти з ударами України по Москві та інших російських містах. За його словами, атаки, які відбулися під час парламентських виборів у росії, нібито унеможливили швидке повернення до переговорного процесу.
Представник кремля зазначив, що путін запропонував спочатку проаналізувати ситуацію та визначити, коли саме переговори можна буде відновити. Така позиція свідчить про те, що Москва не погоджується на безпосередній початок діалогу і намагається висунути додаткові умови.
Російська влада регулярно використовує заяви про українські удари як аргумент для виправдання власних атак і затягування дипломатичних процесів. Водночас кремль може розглядати переговори як інструмент для досягнення політичних та економічних поступок, а не лише як шлях до припинення бойових дій.
Таким чином, між оцінками США та публічними заявами російської сторони помітна суттєва різниця. Вашингтон говорить про потенційну відкритість путіна до обговорення завершення війни, тоді як Москва заявляє про відсутність можливості негайно відновити переговори. Остаточні висновки щодо реальної готовності кремля до миру можна буде зробити лише після появи конкретних пропозицій і відповіді на них з боку росії.
Дизельне паливо та удари по російських НПЗ
Окремим елементом цієї ситуації стала можлива домовленість США та росії щодо постачання дизельного палива. Дональд Трамп заявив, що після розмови з путіним сторони досягли згоди стосовно виходу російського дизельного палива на американський і міжнародні ринки.
За інформацією американських медіа, рішення обговорювати таку угоду могло бути пов’язане з українськими ударами по російських нафтопереробних заводах. Стверджується, що президент США раніше закликав Володимира Зеленського припинити атаки на об’єкти паливної інфраструктури росії, але українська сторона не погодилася виконати ці вимоги.
Для України удари по російських НПЗ є частиною стратегії зі зменшення ресурсів, які Москва використовує для ведення війни. Пошкодження нафтопереробних підприємств може впливати на виробництво пального, логістику та постачання для російської армії. Київ водночас наголошує, що такі операції є відповіддю на російські атаки по українській енергетичній і цивільній інфраструктурі.
Повідомляється також, що американські представники Стів Віткофф і Джаред Кушнер під час контактів з українською командою могли попереджати про можливе припинення передачі розвідувальної інформації через удари по російських нафтопереробних заводах. Якщо ці погрози справді були озвучені, вони можуть свідчити про посилення тиску Вашингтона на Київ у питанні військової стратегії.
Для України доступ до розвідувальних даних є важливим елементом оборони, оскільки допомагає виявляти підготовку російських атак, визначати розташування військових об’єктів і планувати операції. Тому можливе обмеження такої підтримки стало б серйозним фактором для українського командування.
Наразі невідомо, чи здатні енергетичні домовленості між США та росією безпосередньо вплинути на перспективи припинення війни. Однак поєднання переговорів про дизельне паливо, дискусій щодо ударів по НПЗ та дипломатичних контактів із кремлем формує нову складну конфігурацію. У найближчі тижні стане зрозуміло, чи перетворяться ці сигнали на конкретний мирний план, чи залишаться лише елементами політичного торгу.
«Ганьба та зрада»: сенатори США обрушилися на угоду Трампа з путіним