Скільки ще путін тягтиме війну — дані західної розвідки NYT

У новому матеріалі американської газети журналісти та аналітики посилаються на оцінки західної розвідки, які дають небагато підстав для оптимізму: московська верхівка готова витримувати великі втрати, аби зберегти геополітичні цілі. Така картина змінює уявлення про те, як швидко може завершитися конфлікт, і змушує переосмислити підготовку до різних сценаріїв. Спробуємо розібратися в оцінках, які наводить NYT, і що вони означають для України та партнерів.

Скільки ще путін тягтиме війну — дані західної розвідки NYT

Російський президент готовий продовжувати війну незважаючи на втрати та незначні темпи просування армії. Саме ця теза лунає в підсумках розвідданих, цитованих у публікації NYT. Аналітики звертають увагу не лише на кількість людських втрат і техніки, а й на здатність режиму витримувати політичний тиск усередині країни: контроль над інформаційним полем, репресії проти інакомислячих та мобілізаційні ресурси дають Кремлю більшу витривалість, ніж очікувалося раніше.

За даними розвідки, у короткостроковій перспективі ключовими факторами залишаються: скорочення мобілізаційного потенціалу, проблеми з логістикою та зношування матеріальної бази. Водночас політична воля вища за матеріальні можливості, що створює «пастку тривалості» — кремль може робити ставку на зношування супротивника в довгостроковій перспективі, навіть якщо тактика просування дає сумнівні результати. Такий підхід підживлює ризики затяжного конфлікту.

Причини, чому кремль може продовжувати війну

Є кілька взаємопов’язаних причин, через які путін може тягнути війну далі. По-перше, це питання виживання режиму: втрата обличчя на міжнародній арені або поразка на полі бою створюють загрози для внутрішньої легітимності. По-друге, ідеологічна та імперська логіка, яка домінує у прийнятті рішень, схильна до ескалації, а не до відступу.

По-третє, важливим фактором є стратегічні розрахунки: навіть за низьких темпів просування кремль прагне змінити статус-кво, утримуючи частини окупованих територій або створюючи «факти на землі», які ускладнюють мирні угоди. По-четверте, міжнародні розрахунки: спроби послабити єдність Заходу або підштовхнути до послаблення підтримки України можуть мотивувати триматися довше. Всі ці моменти фігурують у звітах західної розвідки, які цитує NYT.

Що кажуть аналізи та сценарії на найближчі місяці

Розвіддані формують кілька реалістичних сценаріїв. Перший — затяжна війна виснаження: регулярні обмежені наступальні операції з метою пробитися на кілька кілометрів, невеликі тактичні успіхи, але без масштабного прориву. Другий — локальні ескалації у вигляді інтенсивних атак на окремих напрямках з високими людськими втратами і ризиком масштабнішого загострення. Третій — дипломатичний сценарій із тимчасовими перемир’ями, які не вирішують фундаментальних суперечностей і періодично обриваються.

У кожному з цих сценаріїв важливу роль відіграє підтримка з боку партнерів України: постачання озброєнь, розвідданих, економічна допомога та санкційний тиск на Москву. За оцінками розвідки, зміна темпу постачання важкого озброєння або введення нових санкцій може змінити баланс, але не гарантує швидкого завершення бойових дій. Водночас міжнародна солідарність має важливий стримувальний ефект, знижуючи перспективи для масштабної ескалації.

Підсумовуючи, можна сказати, що оцінки NYT на основі західної розвідки застерігають від оптимістичних прогнозів щодо швидкого закінчення конфлікту. Війна може тривати роками, якщо не відбудеться радикальна зміна у внутрішній політиці росії або у зовнішній підтримці обох сторін. Для України та її партнерів це означає необхідність довготермінового планування, підсилення оборонних потужностей та збереження міжнародної координації для зменшення людських та матеріальних втрат.