Сейм Литви зробив крок до скасування заборони на ядерну зброю

Сейм Литви зробив перший крок до скасування конституційної заборони на розміщення ядерної зброї на території країни. У вівторок литовські депутати підтримали відповідну поправку до основного закону в першому читанні. Якщо документ отримає необхідну кількість голосів під час остаточного розгляду, Литва більше не матиме прямої конституційної норми, яка забороняє перебування ядерної зброї на її території.

За вилучення відповідного положення проголосували 106 депутатів Сейму. Ще 18 законодавців виступили проти, а шестеро утрималися. Результат голосування продемонстрував значну підтримку ініціативи в литовському парламенті, однак для остаточного ухвалення поправки знадобиться повторне голосування та конституційна більшість.

Згідно з процедурою, друге, фінальне голосування може відбутися не раніше ніж через три місяці після першого розгляду. Для внесення змін до Конституції необхідно, щоб їх підтримали щонайменше 94 депутати зі 141. Голова Сейму Юозас Олекас раніше повідомляв, що остаточне голосування планують провести 12 січня наступного року.

Що передбачає конституційна поправка

Наразі стаття 137 Конституції Литви визначає, що на території країни не може бути зброї масового знищення, а також військових баз іноземних держав. До категорії зброї масового знищення належить і ядерна зброя. Саме це положення створює юридичні обмеження для потенційного розміщення ядерних засобів союзників на литовській території.

Запропонована поправка передбачає вилучення відповідної норми з Конституції. Йдеться не про автоматичне розміщення ядерної зброї в Литві, а про усунення правової заборони, яка наразі не дозволяє владі розглядати такий сценарій. У разі остаточного схвалення рішення питання про можливе розміщення ядерних засобів стримування вирішуватиметься в межах домовленостей із союзниками, міжнародного права та національного законодавства.

Прихильники ініціативи вважають, що чинне положення ставить Литву в особливе становище порівняно з іншими державами Європейського Союзу та НАТО. На їхню думку, вилучення заборони дозволить країні діяти більш гнучко у сфері безпеки та оборони, а також посилить її роль у спільній системі стримування потенційної агресії.

Голова Сейму Юозас Олекас перед засіданням заявляв, що скасування конституційного обмеження має підвищити стійкість Литви. Він наголошував, що країна прагне отримати найміцніші можливі гарантії безпеки та усунути юридичні особливості, які відрізняють її від інших членів ЄС і НАТО. За його словами, після вилучення заборони Литва матиме такий самий правовий простір для обговорення оборонних питань, як і союзники.

Ядерне стримування та переговори зі США

Дискусія про зміну литовської Конституції відбувається на тлі погіршення безпекової ситуації в регіоні та зростання уваги до ролі НАТО у стримуванні росії. Литва, яка межує з російським Калінінградським регіоном і має спільний кордон із Білоруссю, розглядає посилення оборонних можливостей як одне з ключових державних завдань.

Міністр оборони Литви Робертас Каунас раніше підтверджував, що Вільнюс веде переговори зі Сполученими Штатами щодо можливого розміщення американської ядерної зброї на території балтійської країни. Водночас сам факт переговорів не означає ухваленого рішення. Остаточний формат співпраці, потенційні місця розміщення та умови використання таких засобів, якщо до цього дійде, потребуватимуть окремих політичних і військових домовленостей.

Для Литви важливим є не лише фізичне розміщення озброєнь, а й сигнал про готовність союзників захищати східний фланг НАТО. У цьому контексті скасування конституційної заборони розглядають як елемент довгострокової стратегії. Вона має продемонструвати, що Вільнюс готовий брати на себе додаткові зобов’язання та підтримувати рішення, спрямовані на зміцнення колективної оборони.

Водночас ініціатива має і політичний вимір. У литовському суспільстві та парламенті тривають дискусії щодо того, чи може ядерна зброя підвищити рівень безпеки, чи, навпаки, зробить країну більшою ціллю у разі загострення протистояння. Остаточне голосування може стати важливим тестом для прихильників жорсткішої оборонної політики.

Реакція росії та подальші кроки

У Москві вже відреагували на можливість зміни литовського законодавства. Речник кремля Дмитрій Пєсков заявив, що територія Литви може опинитися під прицілом російської ядерної зброї, якщо Вільнюс дозволить союзникам розміщувати там ядерні засоби. Литовські політики розцінили ці слова як спробу тиску та залякування, спрямовану проти держави, яка послідовно підтримує посилення східного флангу НАТО.

Литовська влада наголошує, що рішення про зміну Конституції ухвалюється парламентом самостійно та пов’язане з оцінкою національних інтересів у сфері безпеки. Водночас у Вільнюсі розуміють, що будь-які кроки, пов’язані з ядерним стримуванням, матимуть наслідки для всієї Балтії та європейської безпекової архітектури.

Попереду на Сейм чекає щонайменше три місяці процедурної підготовки до другого голосування. За цей час депутати можуть провести додаткові консультації, обговорити юридичні наслідки поправки та оцінити позицію союзників. Для ухвалення рішення необхідно буде забезпечити підтримку не менш як 94 парламентарів.

Якщо поправку затвердять, це стане суттєвою зміною підходу Литви до питань оборони. Конституція більше не міститиме прямої заборони на розміщення ядерної зброї, однак це не означатиме неминучої появи такого озброєння в країні. Рішення лише відкриє додаткові можливості для переговорів із партнерами та дозволить Литві брати участь у ширшому обговоренні ядерного стримування в межах НАТО.

Таким чином, перше голосування в Сеймі є важливим політичним сигналом, але не фінальним рішенням. Подальший розвиток ситуації залежатиме від результатів другого голосування, позиції литовських депутатів, консультацій зі США та союзниками, а також від безпекових викликів у Балтійському регіоні.