Санду попередила про нову хвилю біженців з України взимку: Молдова готова

Молдова готується до можливого збільшення кількості громадян України, які можуть шукати прихистку за кордоном у разі погіршення гуманітарної ситуації взимку. Президентка Мая Санду заявила, що країна готова прийняти нових біженців і надати їм необхідну безпеку та базову допомогу.

Про це глава молдовської держави повідомила 8 жовтня під час Moldova Security Forum у Кишиневі. За словами Санду, повномасштабна війна росії проти України вже призвела до найбільшого переміщення людей у Європі за останні десятиліття, а зимовий період може створити додаткові ризики для цивільного населення.

Молдова готова прийняти стільки українців, скільки потребуватимуть безпеки, наголосила президентка. Вона зазначила, що від початку повномасштабного вторгнення через молдовську територію пройшов понад мільйон громадян України. Частина людей згодом вирушила до інших європейських держав або повернулася додому, однак приблизно 100 тисяч українців залишилися в Молдові та облаштували там своє життя.

Молдова враховує можливий зимовий сценарій

За словами Маї Санду, молдовська влада розуміє, що взимку ситуація в Україні може ускладнитися через атаки на енергетичну інфраструктуру, перебої з опаленням, електропостачанням і водопостачанням. У такій ситуації частина українців може бути змушена тимчасово залишити свої домівки, аби убезпечити дітей, літніх людей та інших членів родини.

Прем’єр-міністр Молдови Дорін Речан також підтвердив, що уряд розглядає сценарій нового потоку біженців з України. Він пояснив, що підготовка до можливого розвитку подій уже входить до планів держави. Молдова має досвід реагування на надзвичайні ситуації, адже після початку великої війни країна прийняла значну кількість українців у надзвичайно короткий термін.

Водночас молдовський уряд не обмежує підготовчі заходи лише організацією місць для проживання чи забезпеченням гуманітарної допомоги. Йдеться про комплексну готовність, яка включає роботу державних служб, органів місцевого самоврядування, медичних установ, транспортної системи та енергетичного сектору.

Для Молдови це особливо важливо через тісне сполучення енергетичних мереж двох країн. Потенційні удари по українській енергосистемі можуть мати наслідки не тільки для України, а й для сусідніх держав. Саме тому Кишинів оцінює ризики для власної інфраструктури та готує механізми реагування на можливі перебої.

Підготовка охоплює гуманітарний та енергетичний напрямки

Дорін Речан заявив, що Молдова працюватиме одразу за кількома напрямками: гуманітарним, логістичним та енергетичним. У разі прибуття нових людей необхідно буде забезпечити їх тимчасовим житлом, харчуванням, медичною допомогою, засобами гігієни та доступом до соціальних послуг.

Окремим викликом стане організація переміщення людей. У разі різкого погіршення ситуації в прикордонних українських регіонах може зрости навантаження на пункти пропуску, автомобільні дороги та залізничні маршрути. Молдовські служби мають бути готовими до координації транспортних потоків, реєстрації громадян і розподілу людей між населеними пунктами.

Прем’єр-міністр також звернув увагу на можливі труднощі з постачанням електроенергії. За його словами, Молдова самостійно не зможе забезпечити Україну необхідними обсягами електроенергії, якщо російські атаки призведуть до масштабного пошкодження української енергосистеми. Водночас через молдовську територію потенційно може проходити електроенергія з Румунії.

Це означає, що регіональна взаємодія залишатиметься важливою складовою підтримки України. Енергетична допомога може включати не лише постачання електроенергії, а й передачу обладнання, ремонтних матеріалів, трансформаторів, мобільних підстанцій та генераторів.

Представниця Європейського Союзу Дорота Длоухі-Суліга заявила, що ЄС продовжить підтримувати українську енергетичну систему. Одним із напрямків такої допомоги є передача генераторів, які можуть забезпечити роботу критично важливих об’єктів у разі тривалих відключень.

Європейський Союз також допомагає Молдові посилювати спроможність приймати українських біженців. Підтримка охоплює гуманітарні програми, облаштування місць тимчасового проживання та допомогу місцевим громадам, які приймають переміщених людей.

Українці в Молдові: досвід адаптації та нові виклики

Молдова стала однією з перших країн, куди після початку повномасштабної війни почали прибувати українці. Попри обмежені економічні та демографічні ресурси, молдовське суспільство надало допомогу великій кількості людей. Волонтери, благодійні організації, місцеві жителі та державні установи спільно забезпечували новоприбулих житлом, їжею, одягом і психологічною підтримкою.

Для багатьох українців Молдова стала не лише транзитною країною, а й місцем тривалого перебування. Люди влаштовували дітей до шкіл і дитячих садків, шукали роботу, орендували житло та поступово інтегрувалися в місцеві громади. Водночас збільшення кількості переміщених осіб створює додаткове навантаження на соціальну інфраструктуру, ринок оренди та систему охорони здоров’я.

Саме тому можлива нова хвиля біженців потребує завчасного планування. Важливо, щоб місцеві органи влади мали чітке розуміння кількості доступних місць, запасів продовольства, можливостей медичних закладів і ресурсів для опалення пунктів прийому. Не менш важливою є психологічна допомога людям, які можуть пережити повторну евакуацію та втрату звичного житла.

Молдовська влада наголошує, що не знає, якою саме буде кількість людей, які можуть приїхати взимку. Вона залежатиме від розвитку бойових дій, масштабів пошкодження цивільної інфраструктури, погодних умов і здатності українських громад забезпечувати населення базовими послугами.

Очікується, що міжнародна підтримка залишатиметься ключовою для всіх країн, які приймають українців. Для Молдови така допомога має значення не лише з гуманітарної, а й з енергетичної та безпекової точки зору. Координація з Україною, Румунією, Європейським Союзом та іншими партнерами дасть змогу швидше реагувати на можливі виклики.

Заяви Мая Санду та Доріна Речана свідчать, що Молдова заздалегідь готується до складної зими. Країна планує діяти одночасно у сфері прийому біженців, логістики, захисту критичної інфраструктури та енергетичної безпеки. Водночас молдовська влада сподівається, що масштабної нової хвилі вимушеного переміщення українців не буде.