РЕБ відвела у Дніпро дві балістичні ракети, що летіли на урядовий об’єкт

Українська система радіоелектронної боротьби «Ліма», за інформацією військових, цього року допомогла змінити траєкторію двох російських балістичних ракет, які прямували до урядового об’єкта в Києві. Замість запланованого маршруту ракети впали у Дніпро. Цей випадок демонструє, наскільки важливу роль у сучасній війні відіграють не лише кінетичні засоби протиповітряної оборони, а й технології впливу на навігаційні системи противника.

За наявними даними, російські ракети рухалися до столиці на надзвичайно високій, фактично гіперзвуковій швидкості. Однак після застосування українського радіоелектронного впливу їхня навігація була порушена. У результаті боєприпаси відхилилися від курсу та завершили політ у районі Дніпра, не досягнувши визначеної цілі.

Фахівці зазначають, що під час таких атак можуть виникати й побічні ознаки роботи систем радіоелектронної боротьби. Зокрема, у мешканців Києва навігаційні застосунки на телефонах на певний час могли показувати неправильне місцезнаходження. Деякі пристрої визначали координати користувачів так, ніби вони перебували в іншій частині світу, зокрема в Перу. Для військових це стало своєрідною ознакою роботи підрозділу «Нічна варта».

Як «Ліма» впливає на російські ракети

Система «Ліма» призначена для створення потужних радіоперешкод і впливу на навігаційне обладнання повітряних цілей. За словами військових, її сигнал може поширюватися на відстань до 190 кілометрів. У зоні дії комплексу можуть опинитися безпілотники, крилаті ракети, керовані авіаційні бомби та інші засоби ураження, які використовують супутникову або радіонавігацію.

Проти балістичних ракет застосовують складніший метод, який називають спуфінгом. Його суть полягає у формуванні хибного навігаційного сигналу. Ракета отримує координати, що відрізняються від реального положення цілі, і може почати коригувати політ у неправильному напрямку. У випадку з високошвидкісними боєприпасами навіть незначна помилка на початковому етапі здатна призвести до значного відхилення траєкторії.

Водночас робота проти балістичних ракет залишається надзвичайно складною. Через велику швидкість, короткий час підльоту та значні перевантаження будь-яке втручання в систему наведення має відбуватися дуже швидко. Українські спеціалісти вдосконалюють алгоритми та обладнання, щоб система могла розпізнати загрозу, сформувати потрібний сигнал і передати його в потрібний момент.

Раніше українські військові повідомляли про подібний спосіб протидії російській гіперзвуковій ракеті «Кинджал». За їхніми словами, комплекс «Ліма» передав боєприпасу хибний навігаційний сигнал. Після цього ракета змінила напрямок руху, а через надзвичайно високу швидкість і складність маневрування могла втратити стабільність та зруйнуватися.

Росія змінює озброєння у відповідь на українські технології

Протистояння між українськими засобами радіоелектронної боротьби та російськими системами наведення постійно переходить на новий рівень. Наприкінці 2024 року підрозділ «Нічна варта» виявив, що частина російських ракет і безпілотників отримала китайські антени. Таке обладнання може визначати напрямок джерела перешкод і швидко змінювати режим роботи, щоб обійти зону впливу.

Після виявлення нової загрози військові разом із виробником системи, компанією Cascade, протягом кількох місяців працювали над модернізацією комплексу. Результатом стала оновлена версія під назвою «Ліма Квант». Її створювали в умовах постійних бойових випробувань, коли кожне вдосконалення мало відповідати реальним змінам у конструкції російських боєприпасів.

Російська сторона, зі свого боку, збільшувала кількість антен на ракетах і дронах. Спочатку використовувалися конструкції з чотирма антенами, пізніше їх стало вісім, потім 16, а згодом — 32. Такі зміни свідчать про спробу зробити навігаційні системи стійкішими до радіоелектронного придушення та скоротити час, необхідний для визначення джерела перешкод.

Фактично українські розробники та російські виробники озброєння беруть участь у технологічному протистоянні. Кожне нове покоління засобів РЕБ змушує противника змінювати програмне забезпечення, антени та алгоритми наведення. Водночас поява модернізованих російських ракет не означає автоматичної втрати ефективності українських комплексів. Вона лише підвищує вимоги до швидкості оновлення, точності роботи та здатності систем адаптуватися до нових умов.

Загроза балістичних ударів для України зберігається

Попри успішні приклади застосування радіоелектронної боротьби, загроза балістичних атак для України залишається актуальною. Такі ракети можуть долати значні відстані за лічені хвилини, а їхня висока швидкість суттєво скорочує час для реагування. Саме тому громадянам необхідно негайно прямувати до укриттів після оголошення повітряної тривоги, навіть якщо попередні атаки вдалося нейтралізувати.

Українська протиповітряна оборона використовує поєднання різних засобів: зенітні ракетні комплекси, винищувальну авіацію, мобільні вогневі групи, системи радіоелектронної боротьби та технічні засоби виявлення. Жоден із цих компонентів не може повністю замінити інші. Найкращий результат забезпечує саме комплексна система, у якій одні підрозділи виявляють ціль, інші порушують її навігацію, а треті знищують або зупиняють ракету.

Окремим викликом для української ППО залишаються реактивні ударні безпілотники типу «Шахед». Вони здатні рухатися з більшою швидкістю, ніж традиційні дрони-камікадзе, і можуть створювати додаткове навантаження на оборонні системи. У таких умовах технології РЕБ стають важливим інструментом, який допомагає зменшити точність атак, змінити маршрут безпілотників і не допустити їхнього наближення до критичних об’єктів.

Історія з двома балістичними ракетами, які впали у Дніпро після впливу «Ліми», показує головну тенденцію сучасної війни: перевага залежить не лише від кількості озброєння, а й від швидкості технологічних змін. Українські фахівці змушені постійно вдосконалювати системи захисту, адже противник регулярно змінює тактику, конструкцію ракет і способи обходу перешкод. Саме тому розвиток РЕБ залишається одним із ключових напрямів посилення оборони українських міст та стратегічних об’єктів.