Ракети для «Залізного купола» вперше зібрали за межами Ізраїлю

Передача Ізраїлю першої повністю американської ракети-перехоплювача Tamir стала важливою подією для розвитку системи протиповітряної оборони «Залізний купол». Її виготовили на підприємстві Raytheon-Rafael Protection Systems в американському штаті Арканзас. Раніше Сполучені Штати постачали окремі компоненти для цих ракет, однак остаточне складання відбувалося в Ізраїлі. Тепер виробничий цикл Tamir частково перенесено на територію США, що відкриває нові можливості для поповнення запасів перехоплювачів.

Йдеться не лише про символічний крок у військово-промисловій співпраці Вашингтона та Єрусалима. Створення повноцінної американської лінії виробництва має практичне значення для стійкості ізраїльської протиракетної оборони. «Залізний купол» регулярно застосовують для перехоплення ракет малої дальності, артилерійських боєприпасів і безпілотників. За умов тривалих бойових дій потреба в нових ракетах може швидко зростати, тому додаткове підприємство здатне зменшити навантаження на ізраїльські виробничі потужності.

Що відомо про виробництво Tamir у США

Першу повністю американську ракету Tamir передали Управлінню протиракетної оборони Ізраїлю під час церемонії на заводі Raytheon-Rafael Protection Systems, який розташований в Іст-Камдені, штат Арканзас. У заході взяли участь представники американської та ізраїльської влади, оборонних відомств і компаній, залучених до програми. Про передачу оголосили 7 жовтня 2026 року.

Підприємство R2S є спільним проєктом ізраїльської Rafael Advanced Defense Systems і американської Raytheon, яка входить до складу RTX. Будівництво заводу стартувало в лютому 2024 року, а офіційне відкриття відбулося в листопаді 2025-го. Обсяг інвестицій у виробничий майданчик оцінюють у 63 мільйони доларів. Очікується, що підприємство створить до 60 робочих місць і стане частиною ширшої американсько-ізраїльської оборонної кооперації.

У листопаді 2025 року R2S отримала контракт орієнтовною вартістю 1,25 мільярда доларів. Він передбачає виготовлення ракет Tamir, комплектів до них і спеціального тестового обладнання для Ізраїлю. Таким чином, завод має забезпечувати не тільки складання готових перехоплювачів, а й підтримку їхньої експлуатації, перевірку технічного стану та підготовку виробничої бази для подальшого нарощування темпів.

Окремим напрямом роботи підприємства стане виробництво SkyHunter. Це американська похідна ракети Tamir, призначена для програми Medium Range Intercept Capability Корпусу морської піхоти США. Спільне використання технологічної бази для ізраїльського та американського варіантів перехоплювача може спростити логістику, підготовку персоналу й постачання окремих компонентів.

Американське виробництво не означає повного розриву ізраїльської ролі у створенні Tamir. Ракету розробила Rafael під наглядом Управління протиракетної оборони Ізраїлю. Саме ізраїльська сторона відповідає за ключові вимоги до перехоплювача, його інтеграцію із системою «Залізний купол» і відповідність бойовим завданням. Водночас перенесення частини виробництва до США дає змогу розподілити навантаження між двома оборонно-промисловими базами.

Чому нова лінія важлива для «Залізного купола»

Головна причина запуску американського виробництва — необхідність підтримувати достатній запас перехоплювачів. Ракети Tamir є витратним елементом системи: після запуску вони або знищують повітряну ціль, або втрачаються під час бойової роботи. За масштабних ракетних атак батареї можуть використовувати значну кількість боєприпасів за короткий час. Тому навіть високі показники точності не скасовують потреби в постійному поповненні складів.

Додаткове підприємство в Арканзасі створює для Ізраїлю ще одне джерело готових перехоплювачів. Це особливо важливо в ситуації, коли ізраїльські заводи одночасно мають забезпечувати поточні бойові потреби, виконувати експортні замовлення та підтримувати власні запаси. Американська лінія може працювати паралельно з виробництвом в Ізраїлі, а отже, підвищити загальну гнучкість програми.

Виробництво Tamir у США також дозволяє швидше використовувати американське фінансування для зміцнення ізраїльської ППО. Кошти, виділені на спільні оборонні програми та екстрену допомогу, частково повертаються в американську промисловість. Це підтримує компанії, створює робочі місця й водночас допомагає Ізраїлю отримувати необхідні ракети в межах узгоджених програм.

Водночас точні річні обсяги випуску на новому заводі не розголошують. Тому сама передача першої ракети не означає миттєвого масового виробництва. Після запуску підприємство має пройти етапи налагодження, сертифікації, перевірки якості та поступового збільшення темпів. Для складної зброї це нормальний процес, адже кожен перехоплювач має відповідати вимогам до надійності, сумісності із пусковими установками та точності наведення.

Поява американського майданчика також зменшує ризики, пов’язані з концентрацією всього виробничого циклу в одній країні. У разі перебоїв із постачанням компонентів, зміни пріоритетів або різкого збільшення попиту дві виробничі бази зможуть частково компенсувати одна одну. Для системи, яка є нижнім ешелоном багаторівневої ізраїльської ППО, така резервна спроможність має стратегічне значення.

Як працює Tamir у складі ізраїльської ППО

Tamir є основним перехоплювачем комплексу «Залізний купол», що перебуває на озброєнні з 2011 року. Ракета має довжину близько трьох метрів, діаметр приблизно 160 міліметрів і масу близько 90 кілограмів. Під час польоту вона отримує корекцію курсу, а на завершальному етапі використовує бортову радіолокаційну головку самонаведення. Така схема дає змогу уточнювати траєкторію та наближати перехоплювач до цілі в складних умовах.

Бойова частина Tamir є осколково-фугасною та оснащена радіолокаційним підривачем. Її завдання — знищити або критично пошкодити повітряну ціль у повітрі, не допустивши падіння бойової частини на захищену територію. Система може працювати проти ракет малої дальності, артилерійських снарядів та інших об’єктів, які становлять загрозу для населених пунктів і важливих інфраструктурних об’єктів.

До складу батареї «Залізного купола» входять пускові установки Tamir, багатофункціональна радіолокаційна станція EL/M-2084 виробництва ELTA Systems і система управління боєм від mPrest. Типова батарея може мати від трьох до чотирьох пускових установок, кожна з яких здатна нести до 20 перехоплювачів. Радар виявляє та супроводжує цілі, командна система оцінює траєкторію їхнього польоту, а запуск Tamir відбувається лише тоді, коли існує реальна загроза ураження захищеної зони.

Комплекс розрахований на перехоплення цілей на дальності приблизно від 4 до 70 кілометрів. У багаторівневій структурі ізраїльської протиповітряної оборони він відповідає за нижній рівень. Середній і верхній ешелони доповнюють системи David’s Sling та Arrow, призначені для боротьби з іншими категоріями загроз. За даними Rafael, за 15 років експлуатації «Залізний купол» здійснив понад 10 тисяч бойових перехоплень.

Досвід Ізраїлю показує, що ефективність ППО визначається не тільки характеристиками радара чи ракети. Не менш важливими є наявність запасів, швидкість виробництва, ремонтна інфраструктура, підготовка операторів і здатність системи працювати під час тривалих атак. Саме тому перша повністю американська Tamir має значення, що виходить за межі однієї церемонії. Вона демонструє перехід від постачання окремих деталей до створення додаткового центру виробництва готових перехоплювачів.

Питання запасів ракет актуальне не лише для Ізраїлю. Інші країни також шукають способи прискорити випуск засобів ППО та зменшити залежність від обмеженої кількості заводів. У цьому контексті американсько-ізраїльська модель може стати прикладом розподіленого виробництва, коли розробник зберігає контроль над технологією, а партнер отримує можливість виготовляти зброю за узгодженими стандартами.

Для України проблема поповнення запасів перехоплювачів також залишається надзвичайно важливою. На тлі масованих атак зростає інтерес до нових ракетних комплексів, дронів-перехоплювачів і локалізації виробництва. Водночас сучасна оборона повітряного простору потребує поєднання різних засобів — від винищувальної авіації та зенітних ракет до дешевших перехоплювальних безпілотників. Американський завод Tamir показує, що нарощування виробництва має бути невід’ємною частиною стратегії протиповітряної оборони, а не другорядним завданням після створення самої системи.