«путін поспішає»: Жданов шокував — яка справжня мета РФ ударів по енергетиці

Різке загострення атак на українську енергетичну мережу викликає не лише технічні проблеми, а й серйозні політичні наслідки. В останніх коментарях Військовий експерт Олег Жданов пояснив, чому саме зараз посилюються удари та яка справжня мета РФ в цій кампанії. Аналіз експерта відкриває ширший контекст, де тактичні дії на полі бою поєднуються з наміром тиснути на цивільне життя та міжнародну підтримку України.

«путін поспішає»: Жданов шокував — яка справжня мета РФ ударів по енергетиці

За словами Жданова, масовані удари по енергетичним об'єктам мають кілька рівнів цілей. З одного боку, це прагнення зламати опір населення через тривалі відключення, яке створює гуманітарний тиск на владу. З іншого — це прагматична спроба знизити боєздатність армії, яка залежить від стабільного постачання енергії. Тобто удари по енергетиці — не випадковість, а системна кампанія, що поєднує військові та політичні завдання.

РФ обирає об’єкти з урахуванням їхнього впливу на цивільну інфраструктуру: електростанції, підстанції, лінії передачі. Це дозволяє створювати тривалі перебої там, де відновлення затягується через погодні умови, дефіцит матеріалів чи труднощі з логістикою в умовах війни. За словами експерта, такий сценарій відповідає стратегії тиску «на межі виживання», коли супротивник намагається зламати мораль та витривалість суспільства.

Тактика та цілі: що саме намагається досягти Москва

Жданов виділяє кілька ключових завдань, які переслідує агресор. По-перше, дестабілізація внутрішньої ситуації через зростання невдоволення серед громадян — саме це змушує уряд витрачати ресурси на гуманітарні та відновні потреби замість оборони. По-друге, створення передумов для міжнародного втомлення від підтримки — коли уряди партнерів бачать затяжні проблеми з електропостачанням і соціальною стабільністю, зростає ризик перегляду обсягів допомоги. І по-третє, суто військова вигода: виведення з ладу систем зв'язку, пунктів управління та логістики, що значно ускладнює координацію оборони.

Експерт також наголошує, що енергетична інфраструктура — це не лише фізичні об'єкти. Це мережа постачання, ремонтних бригад, запасів обладнання та матеріалів. Удар по ключовому вузлу автоматично створює ефект доміно, коли збої поширюються на суміжні регіони. У таких умовах відновлення потребує часу і значних фінансових ресурсів.

Важливо, що Москва діє вибірково: атакує саме ті елементи, відключення яких спричиняє максимальний дискомфорт за мінімальних витрат. Це свідчить про ретельне планування і обізнаність щодо слабких місць української енергосистеми. За словами Жданова, така політика свідчить не про хаотичне помсту, а про прагматичну кампанію, спрямовану на послаблення Української держави в цілому.

Наслідки та можливі відповіді: як протидіяти

Наслідки триваючих атак виходять за межі тимчасових незручностей: руйнується промислове виробництво, страждає охорона здоров'я, погіршуються умови життя в холодний період. Це зменшує мобілізаційний потенціал суспільства і створює додаткові виклики для місцевої та центральної влади. Жданов підкреслює, що без системного підходу до резервування потужностей та модернізації мережі ефективність відновлення буде обмеженою.

Серед можливих відповідей експерт називає посилення захисту критичних об'єктів, диверсифікацію джерел енергії, створення мобільних ремонтних бригад та міжнародну координацію постачань необхідного обладнання. Також важливим є інформаційний фронт: пояснення громадянам реальних ризиків і заходів, що зменшують паніку та підвищують солідарність у громадах. Ефективна комунікація дозволяє знизити психологічний ефект від ударів по енергетиці і зберегти суспільний контроль над ситуацією.

Зовнішня допомога має бути орієнтована на довгострокові рішення — реконструкцію мереж, постачання трансформаторів, систем аварійного живлення та технологій для швидкого відновлення. За словами Жданова, без цього Україна ризикує залишитися у вразливому стані на довший термін, даючи агресору стратегічну перевагу.

Підсумовуючи, можна сказати, що путін поспішає втілити план, який поєднує військові та політичні цілі: зламати потенціал спротиву через удари по критичній інфраструктурі. Розуміння цих механізмів дозволяє розробити адекватні заходи протидії та мінімізувати наслідки для цивільного населення. Своєю чергою, міжнародна солідарність і оперативне постачання необхідних ресурсів залишаються ключем до стійкості української енергетичної інфраструктури в умовах гібридної агресії.