Протести школярів сколихнули Францію: понад 5 тисяч арештів

Францію охопила хвиля масштабних протестів школярів, яка розпочалася у неблагополучних передмістях Парижа, а згодом поширилася на великі міста країни. Учні вимагають покращення умов навчання, належного фінансування освітньої галузі та вирішення проблеми нестачі педагогів. На тлі масових акцій відбуваються сутички з правоохоронцями, а кількість затриманих уже перевищила 5 тисяч осіб.

Протестний рух став одним із наймасштабніших виступів французьких школярів за останні десятиліття. До нього приєдналися учні, батьки та працівники освіти, які заявляють: система середньої освіти тривалий час потерпає від недостатніх інвестицій, кадрового дефіциту та нерівності між різними регіонами країни.

Чому французькі школярі вийшли на вулиці

Перші акції відбулися у передмістях французької столиці, зокрема в Обервільє. Дуже швидко протести поширилися на Париж, Марсель, Страсбург, Тур і Лілль. Цього тижня до демонстрацій долучилися учні понад 1200 шкіл по всій Франції.

Головною причиною невдоволення стали проблеми, з якими школярі стикаються щодня. Йдеться про переповнені класи, зношені будівлі, неналежний санітарний стан навчальних закладів і відсутність необхідної кількості вчителів. У деяких школах через кадрову кризу скасовують уроки математики, французької та англійської мов, гуманітарних дисциплін і фізичної культури.

Учні наголошують, що нестача педагогів безпосередньо впливає на якість освіти та результати випускних іспитів. Частина старшокласників змушена самостійно опановувати матеріал, який мав би пояснювати викладач. Для випускників така ситуація особливо критична, адже від підготовки до іспитів залежить вступ до університету та подальше професійне майбутнє.

«Минулого року я складала випускний іспит із французької мови без учителя французької. Педагоги мають величезний вплив на учнів», – розповіла 17-річна Мейса, яка живе в одному з небагатих передмість Парижа та мріє стати викладачкою англійської мови.

За словами школярки, навчання в таких умовах не дає можливості повноцінно підготуватися до контрольних робіт і державних іспитів. Інша учасниця протесту, 15-річна Амелія, вийшла на акцію з плакатом: «Наша адреса не повинна визначати наше майбутнє».

Підлітки вважають, що учні з передмість мають отримувати такі самі можливості, як і школярі з більш заможних районів. Вони звинувачують владу в тому, що освітні ресурси розподіляються нерівномірно, а соціальне походження та місце проживання фактично впливають на шанси молоді на успішне майбутнє.

У департаменті Сена-Сен-Дені, де розташовано багато бідних передмість Парижа, у протестах взяли участь близько двох третин старших шкіл. Представники профспілок також заявляють, що приблизно у двох третинах навчальних закладів цього регіону залишаються вакантними посади вчителів.

Окрім педагогів, школам бракує медичних працівників, соціальних консультантів і технічного персоналу. Батьки та учні повідомляють про проблеми з прибиранням, несправні санітарні приміщення і недостатню кількість питної води. На їхню думку, йдеться вже не про окремі недоліки, а про системну кризу французької освіти.

Протести у Франції супроводжуються сутичками

Масові демонстрації не обмежилися мирними маршами та мітингами біля навчальних закладів. У низці міст між протестувальниками та поліцією сталися сутички. Правоохоронці застосовували сльозогінний газ і гумові кулі, намагаючись розігнати натовпи та відновити порядок на вулицях.

Від початку протестів французька поліція затримала понад 5 тисяч людей. Серед учасників акцій є неповнолітні, що викликало додаткове занепокоєння батьків і правозахисників. Повідомляється також про численні травми: пошкодження очей, вибиті зуби та травми голови.

Правоохоронці зі свого боку заявляють, що під час заворушень постраждали сотні поліцейських. За офіційними даними, травми отримали понад 600 представників сил безпеки. У поліції наголошують, що частина демонстрацій перетворилася на неконтрольовані зіткнення, під час яких пошкоджувалися будівлі, транспорт і міська інфраструктура.

Паризька влада закликала школярів повернутися до мирних форм протесту. Представники правоохоронних органів заявили, що готові забезпечувати право громадян на демонстрації, однак не допустять нападів на поліцейських і масових заворушень.

Ситуацію ускладнює те, що протести відбуваються на тлі гострих бюджетних суперечок. Уряд Франції представив проєкт бюджету на 2027 рік, у якому витрати на освіту мають зрости на 1,7% і сягнути 65,53 мільярда євро. Проте учасники акцій вважають таке збільшення недостатнім, оскільки воно не перекриває рівень інфляції та не враховує повною мірою витрати на пенсійне забезпечення педагогів.

Бюджет освіти та вимоги протестувальників

Школярі та вчителі переконані, що нинішня криза стала наслідком багаторічного недофінансування. На їхню думку, разове збільшення видатків не розв’яже проблему, якщо паралельно скорочуватимуться робочі місця та погіршуватимуться умови праці педагогів.

У 2026 році уряд скоротив 3256 учительських посад по всій країні. Для системи, яка вже відчуває нестачу кадрів, таке рішення стало одним із головних приводів для обурення. Профспілки вимагають скасувати скорочення, підвищити заробітні плати, спростити залучення нових фахівців і забезпечити школам достатню кількість викладачів.

Окремо протестувальники наполягають на модернізації шкільних будівель. У багатьох навчальних закладах необхідно ремонтувати класи, системи опалення та вентиляції, санітарні приміщення. Також учасники акцій вимагають збільшити кількість медсестер і соціальних працівників, які можуть допомагати дітям із проблемами зі здоров’ям, адаптацією та психологічним станом.

За даними французького Міністерства освіти, середні витрати на одного учня середньої школи у 2024 році становили 11 660 євро. У 2010 році цей показник сягав 11 910 євро. Таким чином, за понад десятиліття реальні витрати на одного школяра фактично не продемонстрували суттєвого зростання, попри подорожчання утримання шкіл і зростання потреб учнів.

Нинішній рух нагадує великі протести у Франції 1990-х років, коли учні та працівники освіти також вимагали збільшення фінансування. Тоді влада пішла на поступки, однак через роки проблема нерівномірного розподілу коштів і нестачі педагогів знову загострилася.

Подальший розвиток ситуації залежатиме від готовності уряду до переговорів зі школярами, батьками та профспілками. Протестувальники заявляють, що не мають наміру припиняти акції, доки не отримають конкретних гарантій щодо фінансування освіти, збереження робочих місць і покращення умов навчання. Влада, своєю чергою, має одночасно відреагувати на вимоги учасників протестів і не допустити подальшої ескалації насильства на вулицях французьких міст.