Прем’єр Грузії: Україна і Молдова випереджають нас лише за негативом

Прем’єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе різко відреагував на оцінки Європейської комісії щодо перспектив країни на шляху до членства в Європейському Союзі. За його словами, Україна та Молдова можуть випереджати Грузію лише за негативними показниками, тоді як у питаннях миру, стабільності та економічного розвитку Тбілісі нібито має власну перевагу.

Заява грузинського прем’єра прозвучала після затвердження Єврокомісією підготовчих документів до подальшого розширення ЄС. Ці матеріали стосуються чотирьох країн-кандидатів: України, Молдови, Албанії та Чорногорії. Грузія також має офіційний статус кандидата, однак її просування європейським напрямком останнім часом супроводжується дедалі більшою критикою з боку представників Євросоюзу.

Що заявив прем’єр-міністр Грузії

Іраклій Кобахідзе заявив, що грузинська влада не вважає Україну та Молдову прикладами, за якими Тбілісі має обов’язково слідувати. Він наголосив: якщо ці дві країни й мають певні переваги у порівнянні з Грузією, то, на його думку, це стосується винятково негативних тенденцій.

«Якщо Молдова та Україна в чомусь і випереджають Грузію, то виключно за негативними показниками», — сказав глава грузинського уряду. Він також додав, що не бажає для своєї держави повторення проблем, які, за його оцінкою, спостерігаються в інших країнах.

Кобахідзе підкреслив, що Грузія нібито має свій окремий шлях розвитку. Цей шлях він пов’язує передусім із підтриманням миру, економічним зростанням і збереженням внутрішньої стабільності. Прем’єр заявив, що грузинська влада й надалі рухатиметься саме в цьому напрямку, незалежно від оцінок і політичних сигналів із Брюсселя.

За словами очільника уряду, Тбілісі очікує від Європейської комісії справедливого та неупередженого ставлення. Він запевнив, що грузинська сторона визначила політичну мету — продовження європейської інтеграції — і нібито сумлінно виконує взяті на себе зобов’язання.

Окремо Кобахідзе заявив, що Грузія вже виконала близько 90 відсотків зобов’язань за Угодою про асоціацію з Європейським Союзом. Також він стверджував, що країна випереджає Україну, Молдову та інших кандидатів за низкою напрямків. Водночас прем’єр не погодився з оцінками європейських посадовців, які вважають, що політичні процеси в Грузії гальмують її зближення з ЄС.

Оцінка Єврокомісії та статус Грузії

Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос раніше заявляла, що Грузія фактично залишається кандидатом на вступ до Європейського Союзу лише формально. Вона висловлювала бажання бачити Тбілісі на тому самому рівні, якого досягли Україна та Молдова у процесі європейської інтеграції.

Такі слова свідчать про суттєву різницю між політичними оцінками грузинської влади та позицією інституцій ЄС. У Тбілісі наполягають на досягнутому прогресі й виконанні формальних зобов’язань. У Брюсселі ж дедалі більше уваги приділяють стану демократії, незалежності державних інституцій, роботі судової системи, захисту прав опозиції та дотриманню принципів верховенства права.

Формальний статус кандидата не означає автоматичного початку переговорів про вступ. Для переходу до наступного етапу країна має виконати низку політичних і правових вимог, а також продемонструвати незворотність реформ. Саме в цій частині оцінки грузинського уряду та європейських структур істотно відрізняються.

Ситуацію ускладнили парламентські вибори, які відбулися в Грузії у 2024 році. Опозиційні сили не визнали їхні результати, а критичні оцінки пролунали і на рівні Європейського парламенту. Це посилило сумніви щодо відповідності політичної системи країни стандартам, необхідним для подальшого зближення з ЄС.

Чому заява має політичне значення

Риторика Іраклія Кобахідзе демонструє, що грузинська влада намагається подати європейську інтеграцію як процес, який має відбуватися на умовах Тбілісі. Уряд наголошує на економічній стабільності та відсутності масштабного військового конфлікту, порівнюючи ситуацію в країні з викликами, що стоять перед Україною та Молдовою.

Водночас для Європейського Союзу питання вступу не обмежується лише економічними показниками або формальним виконанням окремих пунктів угод. Важливими залишаються якість виборчого процесу, політична конкуренція, незалежність медіа, гарантії для громадянського суспільства та здатність влади проводити реформи без тиску на опонентів.

Саме тому суперечка між Тбілісі та Брюсселем стосується не лише порівняння Грузії з Україною і Молдовою. Йдеться про різне бачення самого змісту європейського курсу. Грузинський уряд робить акцент на стабільності та поступовому розвитку, тоді як європейські інституції очікують чітких політичних змін і підтвердження демократичних стандартів на практиці.

Попри жорсткі заяви, Кобахідзе запевнив, що Грузія не відмовляється від наміру продовжувати шлях до Європейського Союзу. Він вважає, що за умови «здорового ставлення» з боку Єврокомісії процес інтеграції може тривати безперешкодно. Однак подальший прогрес залежатиме не тільки від позиції грузинської влади, а й від того, наскільки переконливими для європейських партнерів будуть проведені реформи та політичні кроки.

Таким чином, заява прем’єра Грузії стала черговим проявом напруженої дискусії навколо європейських перспектив країни. Тбілісі наполягає на власних досягненнях і праві самостійно визначати темп реформ, тоді як Євросоюз очікує від грузинської влади конкретних дій, які підтвердять готовність дотримуватися спільних демократичних правил.