Польські правоохоронці завершили розслідування масового порушення повітряного простору країни російськими безпілотниками, яке сталося у вересні 2025 року. Встановити конкретних осіб, відповідальних за запуск і проникнення дронів на територію Польщі, не вдалося. Через це кримінальне провадження припинили, а значну частину матеріалів справи засекретили.
Про завершення слідства повідомила Окружна прокуратура в Любліні. Розслідування тривало кілька місяців і стосувалося не лише самого факту порушення польського повітряного простору, а й можливої відповідальності організаторів атаки. Слідчі намагалися з’ясувати, хто керував безпілотниками, звідки вони були запущені та яким чином здійснювалася координація їхнього польоту.
За словами речника прокуратури Марчина Козака, провадження закрили саме через відсутність можливості встановити винуватця. Йдеться про злочин, який полягав у порушенні повітряного простору Польщі та створенні загрози для безпеки населення і держави. Водночас рішення про припинення розслідування не означає, що сам факт небезпечного інциденту поставили під сумнів.
Чому слідчим не вдалося встановити організаторів атаки
Російські безпілотники могли використовуватися для масованої атаки по території України, однак частина з них відхилилася від маршруту або навмисно була спрямована в бік Польщі. Через значну кількість об’єктів, складні погодні умови, обмеженість уламків і відсутність безпосереднього доступу до місця запуску слідчим не вдалося отримати достатньо доказів для висунення підозр конкретним людям.
У прокуратурі наголосили, що більшість матеріалів справи, зокрема обґрунтування остаточного рішення, мають гриф «таємно». Це пояснюють тим, що документи можуть містити дані про роботу польських військових систем спостереження, протиповітряної оборони, алгоритми реагування на повітряні загрози та іншу інформацію, важливу для національної безпеки.
Слідство також мало встановити, чи були дрони частиною заздалегідь спланованої операції проти Польщі, чи їхнє потрапляння в польський повітряний простір стало наслідком технічного збою, навігаційної помилки або дії засобів радіоелектронної боротьби. Однак остаточно підтвердити один із цих сценаріїв публічно не вдалося.
Окрему увагу приділили технічному оснащенню безпілотників. Одним із найбільш несподіваних результатів експертизи стало виявлення польських SIM-карток у частині збитих апаратів. Наразі невідомо, як саме ці картки опинилися всередині російських дронів і для чого їх використовували.
Польські SIM-карти у збитих дронах
Наявність польських SIM-карток може свідчити про спроби передавати телеметричні дані, визначати місцезнаходження безпілотників або підтримувати зв’язок із системами керування. Водночас сам факт виявлення карток не дає змоги автоматично встановити, хто саме їх придбав, активував або встановив у дрони.
Слідчі не повідомили, чи були ці картки викрадені, придбані через підставних осіб або отримані іншим незаконним способом. Також невідомо, чи використовувалися вони в момент польоту апаратів, чи залишалися в дронах як частина попередньо підготовленого обладнання. Ці деталі залишаються закритими в межах матеріалів кримінального провадження.
Експертиза уламків мала важливе значення для розуміння способу роботи безпілотників. Фахівці досліджували навігаційні модулі, засоби зв’язку, накопичувачі даних, електронні компоненти та залишки палива. Проте навіть знайдені технічні елементи не дозволили з достатньою достовірністю простежити весь ланцюг підготовки атаки та назвати конкретних замовників.
Використання місцевих телекомунікаційних карток у військових безпілотниках може створювати додаткові ризики для Польщі. У разі їхньої активації оператори могли б отримувати дані про переміщення апаратів, аналізувати роботу місцевих мереж або використовувати мобільну інфраструктуру для обміну інформацією. Саме тому польські служби продовжують приділяти увагу захисту критичної інфраструктури та контролю підозрілої активності в телекомунікаційних мережах.
Як польська армія відреагувала на вторгнення дронів
У межах того самого розслідування прокуратура перевіряла дії польських військових під час повітряної атаки. Слідчі з’ясовували, чи своєчасно армія виявила безпілотники, чи правильно оцінювала рівень небезпеки та чи мала законні підстави для застосування бойових засобів.
За результатами перевірки порушень у діях військовослужбовців не виявили. Польські військові діяли відповідно до чинних процедур і мали право застосувати зброю для знищення ворожих об’єктів. Таким чином, рішення про припинення цієї частини провадження означає, що правоохоронці не знайшли підстав говорити про недбалість або перевищення повноважень з боку армії.
Масове вторгнення безпілотників відбулося 10 вересня 2025 року. Тоді на територію Польщі залетіло близько двох десятків дронів. Уламки апаратів виявили в різних районах країни, а деякі з них подолали майже 300 кілометрів від східного кордону. Такий масштаб інциденту став одним із найсерйозніших випробувань для польської системи протиповітряної оборони та безпеки східного флангу НАТО.
Після атаки Польща посилила контроль повітряного простору, активізувала взаємодію із союзниками та розширила заходи із захисту критично важливих об’єктів. Із 13 вересня в країні розгорнули нову місію НАТО «Східний вартовий», покликану посилити оборонні можливості Альянсу на східному напрямку.
Припинення кримінального розслідування не знімає політичних і безпекових наслідків інциденту. Польські органи влади й надалі мають оцінювати ризики, пов’язані з російськими безпілотниками, вдосконалювати засоби раннього виявлення та забезпечувати швидку координацію між військовими, правоохоронцями й цивільними службами. Виявлення польських SIM-карток у частині дронів також може стати підставою для додаткових перевірок телекомунікаційної безпеки та посилення контролю за використанням мобільних мереж.
Росіяни вдарили по цивільному підприємству на Рівненщині: що відомо