Південна Корея відповіла Україні на заяви про допомогу росії

Південна Корея відреагувала на заяви України про можливе постачання російському ринку нафтопродуктів із корейських портів. У Сеулі відкинули звинувачення в тому, що такі поставки могли допомогти росії компенсувати дефіцит пального після ударів по її нафтопереробних підприємствах. Південнокорейська сторона наголосила: оприлюднені українською владою дані потребують ретельної перевірки, а робити остаточні висновки лише на підставі маршрутів суден і портових записів передчасно.

Які претензії висунула Україна

Українська сторона звернула увагу на помітне збільшення обсягів нафтопродуктів, які в липні та серпні надходили до росії з напрямку Південної Кореї. Уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк заявив, що за цей період російські компанії могли імпортувати понад 176 тисяч тонн пального з корейських портів.

За наведеними оцінками, у серпні частка таких поставок сягала приблизно 31% усього російського імпорту нафтопродуктів. Українська сторона пов’язала це з наслідками ударів по російських нафтопереробних заводах, через які в РФ виникли перебої з виробництвом і постачанням бензину, дизельного пального та інших продуктів переробки нафти.

Для аналізу використовувалися дані про рух суден і записи в портах. Згідно з цією інформацією, пальне завантажували на сім танкерів у Південній Кореї. Надалі ці судна здійснили 14 рейсів у напрямку російського Далекого Сходу. Окрему увагу українські представники звернули на те, що частина танкерів уже перебуває під санкціями Великої Британії та Європейського Союзу.

У Києві вважають, що імпорт міг частково компенсувати скорочення внутрішніх потужностей росії з переробки нафти. На думку української сторони, регулярні поставки з альтернативних напрямків дають Москві змогу підтримувати стабільність паливного ринку навіть у періоди, коли російські НПЗ зазнають пошкоджень або змушені знижувати обсяги роботи.

Водночас українські заяви стосувалися не лише самого факту переміщення вантажів. Важливим питанням є те, хто саме був продавцем, якою була країна походження пального, хто оформлював угоди та кому зрештою належав вантаж після прибуття до росії. Саме ці обставини можуть мати вирішальне значення для оцінки можливого порушення санкційного режиму.

Що відповіли у Сеулі

Південна Корея не погодилася з висновками України. Речниця президента країни Кан Ю Чжон заявила, що Сеул дотримується міжнародних санкцій проти росії та власних правил експортного контролю, запроваджених після початку повномасштабного вторгнення.

За її словами, інформації про переміщення окремих суден недостатньо, щоб безпомилково визначити всі деталі відповідних операцій. Південнокорейська влада хоче встановити сторони контрактів, походження продукції, умови її транспортування та кінцевого покупця. Без цього, як наголосили в адміністрації президента, неможливо стверджувати, що саме Південна Корея безпосередньо постачала росії пальне з порушенням санкцій.

У Сеулі також висловили занепокоєння через публічні звинувачення. Південнокорейська сторона вважає, що поспішні висновки без повної перевірки можуть зашкодити міжнародній довірі до країни та створити хибне уявлення про її політику щодо росії.

Південна Корея заявила, що перевіряє інформацію про конкретні поставки. Якщо розслідування покаже, що під час експорту були порушені санкційні вимоги або національні правила контролю, влада обіцяє вжити відповідних заходів. Водночас у Сеулі наголошують, що на цей момент не мають підстав визнавати наведені Україною оцінки доведеним фактом.

Окремо адміністрація президента Південної Кореї послалася на офіційну статистику торгівлі. За її даними, у період із серпня 2025 року до серпня 2026 року не було зафіксовано експорту з країни до росії дизельного пального, бензину або авіаційного пального. У Сеулі вважають, що ці показники не підтверджують твердження про прямі офіційні поставки ключових видів пального з Південної Кореї на російський ринок.

Чому виникла суперечка навколо пального

Суперечка має значення не лише для двосторонніх відносин між Україною та Південною Кореєю. Після посилення санкційного тиску на Росію особливу увагу міжнародної спільноти привертають непрямі маршрути постачання енергоносіїв. Продукція може змінювати власника, перевантажуватися в іншому порту або прямувати до кінцевого покупця через посередників. Через це країна, у порту якої вантаж було завантажено, не завжди є його виробником чи фактичним продавцем.

Для України питання постачання пального до росії є особливо чутливим. Російська армія залежить від стабільної роботи паливної системи, а нафтопродукти потрібні для військової техніки, логістики, авіації та функціонування тилу. Тому будь-які великі імпортні партії в період проблем на російських НПЗ розглядаються Києвом як фактор, що може підтримувати здатність РФ продовжувати війну.

Для Південної Кореї ситуація також має політичні та репутаційні наслідки. Сеул підтримує Україну та приєднався до міжнародних обмежень проти росії, однак водночас уважно стежить за дотриманням власних економічних інтересів і торговельних правил. Звинувачення у сприянні обходу санкцій можуть вплинути на довіру партнерів, навіть якщо в майбутньому не буде встановлено прямого порушення з боку корейських компаній.

Подальший розвиток ситуації залежатиме від результатів перевірки. Ключовими доказами можуть стати документи про походження пального, договори купівлі-продажу, дані про власників суден, страхування вантажів і відомості про кінцеві порти призначення. Якщо буде доведено, що поставки здійснювалися в обхід санкцій, це може спричинити розслідування та обмежувальні заходи проти причетних компаній і суден.

Наразі Сеул заперечує звинувачення України в допомозі росії та наполягає, що Південна Корея дотримується санкційного режиму. Українська сторона, зі свого боку, вказує на обсяги поставок, маршрути танкерів і час їхнього прибуття до росії. Остаточні висновки щодо законності цих операцій можна буде зробити лише після встановлення повного ланцюга постачання та перевірки всіх учасників угод.