Після удару по дата-центру «Яндекса» у РФ масово впали сайти пропагандистів

У росії зафіксували масштабний збій у роботі цифрових сервісів, банківських платформ, маркетплейсів і медіаресурсів після атаки безпілотників на об’єкт «Яндекса» у Рязанській області. За попередніми даними, у місті Сасово спалахнула пожежа на території дата-центру компанії, через що частина інфраструктури могла бути повністю або частково зупинена.

Інцидент спричинив ланцюгову реакцію: проблеми з доступом почали виникати не лише у сервісах самого «Яндекса», а й у численних російських компаніях, які використовують його хмарні потужності, мережеві рішення або пов’язані цифрові системи. Користувачі повідомляли про повільне завантаження сторінок, помилки авторизації, недоступність окремих функцій та повне падіння сайтів.

У компанії попереджали клієнтів про можливі перебої в роботі інфраструктури. Найбільше скарг стосувалося хмарної платформи Yandex Cloud, електронної пошти, дискового сховища, сервісів для роботи з документами, платіжної системи та маркетплейсу. Для бізнесу такі збої означають неможливість отримати доступ до даних, внутрішніх програм, баз клієнтів і систем обліку.

Які сервіси опинилися під ударом

Після пожежі користувачі почали фіксувати перебої в роботі «Яндекс.Пошти», «Яндекс.Диска», «Яндекс.Документів», «Яндекс.Пей» і «Яндекс.Маркету». Частина клієнтів не могла увійти до власних облікових записів, відкрити збережені файли або скористатися корпоративними інструментами. Окремі операції могли виконуватися із затримкою або завершуватися повідомленням про технічну помилку.

Паралельно стали недоступними або працювали нестабільно сайти російських засобів масової інформації. Збої торкнулися ресурсів «Ведомостей», РИА Новости, «Коммерсанта», «Вестей», «Интерфакса» та РБК. Для пропагандистських медіа це означало не лише тимчасову втрату аудиторії, а й проблеми з публікацією новин, оновленням стрічок та поширенням матеріалів.

Ознаки масштабної аварії також помітили на сайтах «Ціан», Російських залізниць, окремих регіональних адміністрацій, криптовалютної біржі Rapira, а також у сервісах «Астрал» і «1С». Частина цих платформ може бути безпосередньо пов’язана з інфраструктурою «Яндекса», тоді як інші могли постраждати через залежність від спільних каналів, хмарних ресурсів або систем аутентифікації.

Проблеми виникли й у корпоративних системах Т-Банку, Ozon та Wildberries. Користувачі повідомляли про нестабільну роботу «Авито», «Иви» та інших популярних платформ. У таких випадках наслідки можуть проявлятися по-різному: від неможливості оформити замовлення до затримок платежів, збоїв у роботі особистих кабінетів і недоступності служб підтримки.

Наслідки для російського бізнесу

Атака на дата-центр продемонструвала вразливість цифрової інфраструктури росії. Навіть короткочасна зупинка одного великого об’єкта здатна вплинути на десятки компаній, якщо вони користуються спільними хмарними платформами та сервісами зберігання даних. Для онлайн-магазинів, банків і логістичних операторів кожна година нестабільної роботи може обернутися фінансовими втратами, скасованими операціями та невдоволенням клієнтів.

Особливо чутливими до подібних інцидентів є маркетплейси. Їхня робота залежить від одночасної взаємодії великої кількості систем: каталогу товарів, оплати, складського обліку, доставки, кабінетів продавців і мобільних застосунків. Якщо хоча б один елемент інфраструктури виходить з ладу, користувачі можуть не бачити актуальні залишки, не завершувати покупки або не отримувати інформацію про свої замовлення.

Для банківських установ наслідки також можуть бути значними. Нестабільність корпоративних платформ впливає на обробку звернень, роботу внутрішніх баз, доступ працівників до програм та взаємодію з клієнтами. Водночас відсутність повної інформації про характер пошкоджень не дає змоги оцінити, чи йдеться лише про тимчасове перевантаження систем, чи про фізичне пошкодження обладнання.

На тлі повідомлень про масштабний збій акції «Яндекса» на Московській біржі подешевшали більш ніж на 3%. Падіння котирувань свідчить про реакцію інвесторів на ризики для компанії, яка відіграє ключову роль у російському технологічному секторі. Ринок може додатково оцінювати можливі витрати на відновлення, заміну обладнання та посилення захисту інших дата-центрів.

Пошкодження суперкомп’ютерів «Яндекса»

Окрему увагу привертає інформація про те, що в комплексі у Сасово розташовані два з трьох суперкомп’ютерів «Яндекса» — «Ляпунов» і «Червоненкіс». Ці системи використовують для складних обчислень, зокрема навчання нейромереж, розвитку алгоритмів штучного інтелекту, аналізу великих масивів даних і вдосконалення цифрових продуктів компанії.

«Червоненкіс» вважався найпотужнішим суперкомп’ютером «Яндекса». У 2021 році він посідав 19-те місце у світовому рейтингу Top-500. Згодом система опустилася до другої сотні списку, що пов’язували з труднощами оновлення інфраструктури та обмеженнями, які виникли через міжнародні санкції. Попри це, обчислювальний комплекс залишався важливим для розвитку російських технологічних проєктів.

Наразі компанія не повідомляла, у якому стані перебувають суперкомп’ютери після пожежі та чи зазнало обладнання безпосередніх пошкоджень. Навіть якщо основні системи не були знищені, відновлення роботи може потребувати часу через перевірку електроживлення, систем охолодження, мережевого обладнання та засобів резервного копіювання.

Пожежа в дата-центрі також може вплинути на подальшу роботу російських проєктів у сфері штучного інтелекту. Суперкомп’ютерні ресурси необхідні для тренування великих моделей, обробки пошукових запитів, розвитку голосових помічників, рекомендаційних алгоритмів і безпілотних технологій. У разі тривалого простою частину навантаження доведеться переносити на інші майданчики, однак їхні можливості можуть бути обмеженими.

За оприлюдненими кадрами, у приміщенні дата-центру виникла сильна пожежа, а стовп диму було видно на кілька кілометрів. Російські офіційні структури та представники компанії ще мають уточнити масштаби пошкоджень, причини поширення вогню та строки повного відновлення сервісів. Водночас масове падіння сайтів уже стало показником того, наскільки значною є залежність російського бізнесу, банків і пропагандистських медіа від централізованої цифрової інфраструктури.