Пентагон допускає перекидання військ США з Європи до Західної півкулі

Міністр оборони США Піт Гегсет заявив, що Вашингтон розглядає можливість передислокації частини американських військовослужбовців із Європи до Західної півкулі. Йдеться про посилення військової присутності в Центральній і Південній Америці на тлі активізації операцій проти наркокартелів та інших організованих злочинних угруповань.

За словами очільника Пентагону, частину сил можуть направити безпосередньо до країн регіону для участі в операціях і підтримки місцевих партнерів. Інший варіант передбачає повернення військових та техніки до Сполучених Штатів, де для них планують створити нову велику військову базу.

Зміна пріоритетів американської оборонної політики

Заява Піта Гегсета свідчить про можливу зміну підходів США до розподілу військових ресурсів. Вашингтон прагне скоротити частину навантаження, пов’язаного з конвенційною обороною Європи, і очікує, що європейські союзники по НАТО активніше перебирати­муть на себе відповідальність за безпеку на континенті.

Пентагон проводить спеціальний перегляд американської військової присутності в Європі. Його мета — оцінити, які сили, засоби та зобов’язання можуть бути залишені на місці, скорочені або передані під більший контроль союзників. Очікується, що цей процес завершать у грудні.

Для Сполучених Штатів така переоцінка має не лише військове, а й політичне значення. Американська адміністрація послідовно закликає європейські держави збільшувати витрати на оборону, зміцнювати власні армії та активніше забезпечувати захист східного флангу НАТО. Вивільнені внаслідок цього американські ресурси можуть бути спрямовані на інші стратегічні напрямки.

Одним із таких напрямків стала Західна півкуля. У Вашингтоні вважають, що боротьба з транснаціональними злочинними мережами, контрабандою наркотиків і незаконними потоками зброї безпосередньо пов’язана з національною безпекою США.

Співпраця з країнами Латинської Америки

Піт Гегсет наголосив, що Сполучені Штати розширюють військову діяльність у Центральній та Південній Америці спільно з партнерами. Серед держав, які беруть участь у взаємодії з Вашингтоном, називають Еквадор, Гондурас, Гватемалу та Панаму.

Американська сторона розглядає партнерство з цими країнами як спосіб посилити боротьбу з наркокартелями без негайного створення масштабної постійної інфраструктури в регіоні. Йдеться про обмін розвідувальними даними, підготовку сил безпеки, передачу обладнання, координацію морських операцій і спільне планування спеціальних заходів.

«Ми, безумовно, розширюємо нашу присутність і діяльність у Центральній та Південній Америці разом із партнерами. Завдяки партнерствам у нас з’явився цілий новий набір економічних та військових можливостей», — заявив глава Пентагону.

Окремо він згадав про рішення президента США щодо Венесуели, яке, за його словами, відкрило нові можливості для американської політики в регіоні. У Вашингтоні прагнуть використати співпрацю з урядами країн Латинської Америки для посилення контролю над морськими маршрутами та протидії діяльності злочинних організацій.

Водночас США наразі не мають великої військової бази в Південній Америці. Тому потенційне переміщення військ із Європи вимагатиме створення або розширення відповідної інфраструктури. Це може стосуватися аеродромів, портів, пунктів матеріально-технічного забезпечення, центрів розвідки та місць тимчасового розміщення особового складу.

Операції проти наркокартелів

Із осені 2025 року Пентагон активізував військові операції проти наркокартелів у Латинській Америці. Американські військові здійснюють патрулювання в Карибському морі та східній частині Тихого океану, де виявляють судна, які можуть використовуватися для транспортування наркотиків.

За наявними даними, з 2 вересня 2025 року американські сили завдали щонайменше 70 ударів по човнах, підозрюваних у перевезенні заборонених вантажів. Унаслідок цих операцій загинули 234 людини, яких американська сторона називає «наркотерористами».

Такі дії викликають дискусії щодо правових підстав застосування військової сили за межами території США. Вашингтон наполягає, що йдеться про протидію організаціям, які становлять безпосередню загрозу американській безпеці. Водночас критики можуть вимагати більшої прозорості щодо критеріїв визначення цілей, процедур затримання та перевірки інформації про підозрювані судна.

Останніми тижнями американські військові зосередилися на великих рибальських суднах біля узбережжя Еквадору. За оцінкою Пентагону, деякі з них використовуються як «плавучі заправки» для човнів, залучених до перевезення наркотиків. Після евакуації екіпажу такі судна можуть знищувати.

Минулого тижня близько 50 американських військових і співробітників правоохоронних органів взяли участь у наземних рейдах в Еквадорі. Операції були спрямовані проти осіб, яких підозрюють у причетності до наркоторгівлі та діяльності злочинних мереж.

Раніше Сполучені Штати переважно надавали країнам-партнерам спорядження, підготовку та розвідувальну підтримку. Нова стратегія передбачає більш активну участь американських сил у плануванні та проведенні операцій. Це може посилити спроможності місцевих урядів, але водночас збільшити ризики для американських військовослужбовців і загострити політичні дискусії в самих країнах регіону.

Можливі наслідки для Європи та НАТО

Потенційне перекидання військ із Європи до Західної півкулі не означає автоматичного згортання американських гарантій для європейських союзників. Однак зміна дислокації сил може вплинути на спроможність США швидко реагувати на кризові ситуації на континенті.

Особливе значення матиме те, які саме підрозділи можуть перемістити. Якщо йдеться про тилові, логістичні або спеціалізовані сили, зміни для європейської оборони можуть бути обмеженими. Виведення підрозділів протиповітряної оборони, авіації, бронетехніки чи морських сил мало б значно відчутніший вплив на баланс безпеки.

Союзники США в Європі, ймовірно, уважно стежитимуть за результатами перегляду військової присутності. Їм доведеться оцінити власні можливості, прискорити модернізацію армій і посилити координацію в межах НАТО. Водночас Вашингтон може наполягати, що перерозподіл сил не є відмовою від Європи, а лише частиною ширшої стратегії, яка передбачає більш рівномірний розподіл відповідальності між партнерами.

Таким чином, заява Пентагону поєднує два процеси: перегляд американської присутності в Європі та розширення військової активності в Латинській Америці. Остаточні масштаби можливого перекидання військ залежатимуть від результатів перегляду, готовності країн регіону співпрацювати зі США та подальшого розвитку операцій проти наркокартелів.