Пономарьова Мар'яна
Що ближче проміжні вибори до Конгресу США, то помітніше Україна повертається в центр американської внутрішньої політики. Дональд Трамп намагається пояснити виборцям зростання цін на пальне, складнощі у зовнішній політиці та власні прорахунки через події за межами Сполучених Штатів. Одним із головних об’єктів такої риторики знову стала Україна.
Погрози Києву, критика президента Володимира Зеленського, можливі обмеження розвідданих, тиск на постачання озброєння та проблеми з доступом до Starlink формують небезпечний політичний фон для українсько-американських відносин. Водночас ця стратегія може вдарити не лише по Україні, а й по самих республіканцях, які ризикують втратити підтримку поміркованих виборців.
Для Трампа виборчий період став перевіркою на здатність продемонструвати швидкі результати. Американців найбільше непокоїть вартість бензину, дизельного пального, продуктів і комунальних послуг. Однак замість переконливих рішень адміністрація дедалі частіше шукає зовнішніх винуватців. Українські удари по російських нафтопереробних підприємствах у цій схемі подаються як одна з причин подорожчання пального у США.
Така логіка має очевидну політичну перевагу для Білого дому: вона дозволяє не говорити про помилки власної політики, ескалацію на Близькому Сході та напруження навколо Ірану. Проте для виборця пояснення повинне збігатися з його повсякденним досвідом. Якщо ціни на заправках не знижуються, звинувачення Києва навряд чи переконає американців у тому, що адміністрація контролює ситуацію.
Україна як зручний об’єкт для передвиборчої критики
Остання хвиля заяв Трампа має не лише зовнішньополітичний, а й персональний вимір. Президент США неодноразово переводив дискусію з аналізу війни на особисті випади проти Володимира Зеленського. Зокрема, пролунали твердження про необхідність появи в Україні нового президента. У Києві такі слова сприймають як повторення кремлівських наративів про нібито нелегітимність української влади в умовах воєнного стану.
Особистий конфлікт між Трампом і Зеленським має давню історію. Український лідер залишається для американського президента нагадуванням про політичну кризу 2019 року, коли Палата представників розпочала процедуру імпічменту через тиск на Київ. Тоді від української влади вимагали сприяння розслідуванням, пов’язаним із політичними опонентами Трампа.
Саме тому нинішні атаки на Зеленського багато в чому виглядають персоніфікованими. Йдеться не стільки про послідовну стратегію щодо України, скільки про спробу використати старі образи в новому виборчому контексті. Для Трампа українська тема стає зручним способом мобілізувати частину власного електорату, який негативно ставиться до зовнішньої допомоги та прагне ізоляціоністського курсу.
Однак така тактика може виявитися пасткою. Вона здатна задовольнити найбільш радикальну частину прихильників руху MAGA, але водночас відштовхує незалежних виборців, військових експертів, представників бізнесу та консерваторів, які вважають підтримку союзників важливою умовою безпеки США.
Показовим стало обмеження роботи Starlink в Україні для військових потреб. Система супутникового зв’язку має критичне значення для координації підрозділів, обміну даними та роботи частини безпілотних систем. Будь-які політичні рішення, які можуть впливати на її функціонування, у Києві розцінюють як потенційну загрозу обороноздатності.
Окремо залишається питання американських розвідданих. Після попередніх конфліктів Вашингтон уже демонстрував готовність тимчасово обмежувати передачу інформації Україні. Навіть короткострокова пауза у такій сфері може мати серйозні наслідки, адже українські сили використовують розвіддані для виявлення цілей, планування операцій та захисту міст від ракетних атак.
Чому антиукраїнська риторика може зашкодити республіканцям
Проміжні вибори до Конгресу традиційно стають референдумом щодо політики чинного президента. Якщо громадяни незадоволені цінами, економікою або зовнішньополітичними рішеннями, партія глави держави зазвичай втрачає частину місць у парламенті. Саме тому для республіканців особливо важливо переконати виборців у тому, що адміністрація здатна вирішувати внутрішні проблеми.
Проте замість розмови про реальні результати кампанія дедалі більше зосереджується на конфліктах із Києвом. Це створює враження, що Білий дім намагається відволікти увагу від вартості життя. Американців можуть цікавити міжнародні події, але їхній вибір значною мірою визначають суми у чеках, рахунки за житло та ціни на пальне.
Опитування демонструють, що навіть потенційне зниження вартості бензину не гарантує республіканцям автоматичного зростання підтримки. Ще менше виборців готові змінити позицію лише через гучні заяви про Україну або обіцянки швидко завершити війну. Для значної частини суспільства важливі не політичні повідомлення, а конкретний результат, який можна відчути в повсякденному житті.
Ситуацію ускладнює і те, що всередині Республіканської партії немає повної єдності. Частина сенаторів та конгресменів уже критикує послаблення санкцій проти росії та можливість закупівлі російського дизельного пального. На їхню думку, подібні домовленості фактично допомагають кремлю фінансувати військову машину, тоді як Україна продовжує потерпати від ракетних і дронових атак.
Критика звучить не лише від демократів. Представники поміркованого крила республіканців, колишні посадовці та частина консервативних коментаторів застерігають, що зближення з володимиром путіним руйнує традиційну систему американських союзів. Для них поступки росії означають відмову від принципу, за яким агресор не повинен отримувати винагороду за напад на сусідню державу.
Навіть якщо ці голоси поки не здатні зупинити рішення адміністрації, вони формують важливий політичний прецедент. У майбутньому республіканцям доведеться пояснювати виборцям, чому Сполучені Штати послаблювали тиск на Москву та одночасно вимагали від України поступок. Така позиція може стати проблемою не лише на нинішніх виборах, а й під час наступних президентських перегонів.
За оцінками аналітиків, демократи мають відчутні шанси посилити позиції в Палаті представників. Складна ситуація для республіканців складається і в Сенаті, де під загрозою можуть опинитися місця в штатах, які раніше вважалися надійними бастіонами консерваторів. Якщо партія втратить контроль над однією або обома палатами Конгресу, Трампу буде значно важче проводити бюджетні та зовнішньополітичні рішення.
Водночас не варто переоцінювати можливості Конгресу протистояти президенту. Багато законодавців залежать від настроїв виборців у власних округах і не готові відкрито конфліктувати з Трампом. Але виборча кампанія може змінити баланс сил. Якщо республіканці зазнають невдачі, у партії посиляться дискусії щодо ціни безумовної підтримки президента.
Які ризики залишаються для України
До американських виборів Київ може зіткнутися з новими рішеннями, які матимуть безпосередній вплив на фронт. Найнебезпечніший сценарій пов’язаний із тривалим блокуванням розвідданих. Європейські партнери здатні частково компенсувати втрати, але їхні технічні можливості та доступ до супутникової інформації не є безмежними.
Інша проблема стосується програми PURL, у межах якої європейські держави купують американське озброєння для України. Особливе значення мають перехоплювачі для систем Patriot. Їхня кількість обмежена, однак кожна ракета може бути критично важливою під час масованих атак балістичними ракетами.
Зупинка або скорочення таких поставок не обов’язково одразу змінить ситуацію на фронті, але поступово послабить українську протиповітряну оборону. Росія може спробувати скористатися дефіцитом боєприпасів, посиливши удари по енергетичних об’єктах, промисловості та великих містах. Саме тому для Києва важливо пришвидшувати виробництво власних систем ППО, розширювати кооперацію з Європою та диверсифікувати канали отримання озброєнь.
Європейські союзники також опиняються перед складним вибором. Вони можуть збільшити фінансування та закупівлю зброї, але повністю замінити американську розвідку, супутникові сервіси та окремі типи боєприпасів у короткі терміни неможливо. Відтак кожен сигнал із Вашингтона сприймається в Києві не як звичайна політична заява, а як фактор, здатний змінити оборонну ситуацію.
Парадокс полягає в тому, що тиск на Україну не гарантує Трампу бажаного політичного результату. Він може тимчасово задовольнити частину активістів Республіканської партії, але не вирішує питання інфляції, не знижує ціни на пальне та не демонструє американцям відчутних успіхів. Натомість конфлікт із Києвом поглиблює розкол серед консерваторів і створює додаткові аргументи для демократів.
Для України найближчі тижні залишатимуться періодом підвищеної невизначеності. Рішення Вашингтона можуть залежати не лише від стратегічних інтересів США, а й від передвиборчої тактики президента. Проте після завершення голосування політична ціна таких кроків нікуди не зникне. Якщо республіканці втратять контроль над Конгресом, у партії неминуче постане питання: чи не стала антиукраїнська кампанія одним із чинників поразки.
Чому Трамп звинувачує Україну в подорожчанні пального?
Таким чином адміністрація намагається пояснити американцям зростання цін зовнішніми причинами. Удари українських дронів по російських нафтопереробних підприємствах згадуються як один із факторів, хоча значно вагомішу роль можуть відігравати події навколо Ірану, проблеми з постачанням і нестабільність на світовому енергетичному ринку.
Чи здатна антиукраїнська риторика допомогти республіканцям на виборах?
Вона може мобілізувати радикально налаштовану частину електорату, але навряд чи переконає незалежних і поміркованих виборців. Для більшості американців пріоритетом залишаються ціни, доходи, безпека та якість державного управління.
Які головні загрози виникають для України?
Серед основних ризиків — обмеження розвідданих, перебої в роботі Starlink, скорочення постачання ракет для Patriot та можливе згортання програми закупівлі американської зброї європейськими партнерами. Кожен із цих кроків може ускладнити захист українських міст і критичної інфраструктури.