Тихон Гулевичук
Вівторок, 13 жовтня, приніс Україні та Європі одразу кілька важливих новин у сферах міжнародної політики, безпеки, євроінтеграції та переговорів щодо завершення російсько-української війни. Європейський Союз відкрив для України нові переговорні кластери, водночас навколо так званої «дизельної угоди» Дональда Трампа з Владіміром путіним виникли серйозні дипломатичні суперечки. На цьому тлі росія продовжила атаки на цивільне судноплавство в Чорному морі, а країни Європи зафіксували нові прояви гібридних загроз.
Однією з головних подій дня стало офіційне відкриття Радою ЄС кластерів №2 та №3 у переговорах про вступ України до Євросоюзу. Йдеться про напрям «Внутрішній ринок», а також кластер «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання». Це важливий крок для подальшого зближення України з ЄС, адже відкриття кластерів означає перехід до практичної оцінки реформ у відповідних сферах.
Напередодні Верховна Рада ухвалила зміни до законодавства про освіту. Це рішення мало усунути заперечення Угорщини, яка тривалий час блокувала просування переговорного процесу. Українська влада розраховує, що до кінця 2026 року вдасться відкрити також кластери №4 та №5. Водночас представники України визнають: для цього доведеться шукати компроміси, зокрема щодо інтеграції українського аграрного сектору до європейського ринку.
Переговори про війну та «дизельна угода» Трампа
Значну увагу цього дня привернули наслідки заяви президента США Дональда Трампа про домовленість із російським лідером Владіміром путіним щодо постачання російського дизельного палива на американський і світові ринки. У європейських столицях таке рішення сприйняли неоднозначно. Союзники України побоюються, що послаблення енергетичних обмежень може стати політичним подарунком кремлю без чітких гарантій припинення агресії.
Міністр закордонних справ Великої Британії Ед Мілібенд визнав, що останні рішення Вашингтона ускладнили відносини зі союзниками України. У Німеччині міністр оборони Борис Пісторіус пов’язав зміну риторики Трампа із сильним внутрішньополітичним тиском у Сполучених Штатах напередодні проміжних виборів до Конгресу. У Франції рішення президента США також зазнало різкої критики.
За інформацією про переговори в Маямі, українська та американська делегації провели тривалу зустріч, яка завершилася достроково. Частину переговорів затьмарила саме «дизельна угода». Американські представники пояснювали українській стороні, що послаблення обмежень для російського палива нібито має сприяти поверненню Москви за стіл переговорів. Водночас Вашингтон закликав Київ не завдавати ударів по російських нафтопереробних підприємствах, очікуючи від росії зустрічних кроків.
На цьому тлі виникла дискусія щодо так званого «енергетичного перемир’я». Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна не завдавала ударів по російській нафтопереробній галузі та енергетичній інфраструктурі протягом двох діб після оголошення американської ініціативи. Водночас у Києві наголошують, що росія продовжує обстріли України, зокрема із застосуванням балістичних ракет. Американська сторона заперечила припинення обміну розвідданими з Україною та заявила, що механізм постачання зброї через європейських партнерів продовжує діяти.
Окремо обговорюється можливий «мирний план» США та європейських держав. За оприлюдненими оцінками, він може включати відбудову України, гарантії безпеки, економічну інтеграцію України, росії та Європи через енергетичні домовленості, а також припинення вогню вздовж нинішньої лінії фронту. Останній пункт викликає найбільше запитань, оскільки фактично може означати згоду на збереження російського контролю над окупованими територіями.
В українській владі застерігають від спроб представляти окремі напрацювання американської команди як узгоджений спільний план. Радник президента з комунікацій назвав публікації про документ радше піаром американської сторони. Володимир Зеленський заявив, що Україна вже передала США пропозиції щодо наступних зустрічей і готова продовжити переговори найближчими днями.
Танкери, атаки дронів і загострення в Чорному морі
Ще однією важливою темою дня стала ситуація на морських маршрутах. Франція повідомила про перехоплення нафтового танкера DF Peak у районі острова Реюньйон. Судно, за наявною інформацією, прямувало під фальшивим прапором і могло бути пов’язане з перевезенням російської нафти в обхід санкцій. Танкер також пов’язують із російською державною судноплавною компанією, яка займається транспортуванням енергоносіїв.
Москва назвала дії французьких військово-морських сил кричущим порушенням міжнародного права. Париж, зі свого боку, розглядає перехоплення як частину боротьби з так званим тіньовим флотом росії. До нього входять судна, які використовують складні схеми зміни прапорів, власників і маршрутів для обходу нафтових санкцій країн G7 та Європейського Союзу.
У ніч на 13 жовтня безпілотники атакували два торгові судна поблизу болгарського узбережжя. Одне із суден затонуло. П’ятьох моряків вдалося врятувати, ще одинадцять людей вважаються зниклими безвісти. Серед постраждалих є громадяни України та Азербайджану.
Болгарська влада назвала атаки неприйнятними та грубим порушенням міжнародного права і принципів безпечного судноплавства. Посла росії планують викликати для пояснень. У Софії наголошують, що повторення подібних інцидентів у безпосередній близькості від територіальних вод Болгарії підвищує ризик розширення війни за межі українського узбережжя.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн засудила нові удари по цивільних суднах і заявила, що винні мають понести відповідальність. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте запевнив, що Альянс продовжить тісну співпрацю з країнами Чорноморського регіону. Очікується, що лідери ЄС на найближчому саміті обговорять зростання морських атак та додаткові заходи для підтримки безпеки судноплавства.
Гібридні загрози та інші новини Європи
Новий інцидент зафіксували на латвійсько-білоруському кордоні. За повідомленнями, озброєні чоловіки в масках намагалися переправити до Латвії групу нелегальних мігрантів, а згодом пошкодили прикордонну інфраструктуру. Відповідальність за провокацію взяло на себе маловідоме угруповання «Чорні руси». Його представники пригрозили новими таємними операціями на інших ділянках кордону.
Самопроголошений президент Білорусі Александр Лукашенко заявив, що інцидент нібито був інсценований самою Латвією для отримання додаткового фінансування від Європейського Союзу. Латвійська сторона розглядає подію в контексті ширших гібридних загроз, до яких належать організований рух мігрантів, інформаційні провокації, диверсії та спроби перевірити готовність європейських країн до криз.
Міністр оборони Польщі закликав Європу прискорити виробництво боєприпасів і сучасної зброї. ЄС також схвалив запит Італії на виділення понад 8 мільярдів євро з оборонного фонду SAFE. У Великій Британії служба безпеки заявила про активізацію російської гібридної війни та зростання загроз, пов’язаних з Іраном. Окремо британська влада повідомила про ймовірну причетність іранського Корпусу вартових ісламської революції до змови проти авіабази в Англії.
Серед інших подій дня — обрання України до Ради ООН з прав людини на 2027–2029 роки. У Німеччині кілька шкіл закрили після погроз масовою стріляниною, а польські навчальні заклади отримали рекомендації щодо реагування на подібні інциденти. У Франції тривають масштабні протести, до яких долучилася шведська активістка Грета Тунберг.
Таким чином, головні новини 13 жовтня поєднали дипломатичні маневри навколо можливого завершення війни, просування України на шляху до ЄС та різке загострення безпекової ситуації в Чорному морі. Для Києва ключовим залишається питання, чи будуть міжнародні ініціативи доповнені реальними гарантіями безпеки, послідовною військовою підтримкою та відповідальністю росії за удари по Україні й цивільному судноплавству.