МЗС України роз’яснило ситуацію з Південною Кореєю через полонених КНДР

Україна та Південна Корея опинилися в центрі дипломатичної суперечки, пов’язаної з двома військовополоненими з Північної Кореї. Йдеться про бійців КНДР, яких українські Сили оборони взяли в полон у січні 2025 року під час бойових дій у складі російських підрозділів. За даними Міністерства закордонних справ України, між Києвом і Сеулом раніше були досягнуті домовленості щодо можливого передання цих людей, однак сторони по-різному зрозуміли умови конфіденційності.

Ситуація набула публічного розголосу після того, як представники України та Південної Кореї почали обмінюватися критичними заявами. Українська сторона наголошує, що діяла з урахуванням міжнародного гуманітарного права, українського законодавства та письмового волевиявлення самих полонених. Водночас у Сеулі заявили про претензії, пов’язані з розголошенням інформації щодо військовослужбовців та їхніх родин, які залишаються на території КНДР.

МЗС України пояснило причину непорозуміння

Речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий повідомив, що Київ і Сеул заздалегідь обговорювали нюанси передачі двох громадян Північної Кореї. За його словами, сторони проводили відповідну роботу як через закриті дипломатичні канали, так і в межах публічних звернень. Однак після реалізації домовленостей виникла різниця у трактуванні режиму конфіденційності.

Представник українського зовнішньополітичного відомства підкреслив, що дипломатичні контакти щодо цього питання тривають. Україна зацікавлена в тому, щоб врегулювати ситуацію без подальшого загострення та не допустити, щоб окремий спір негативно позначився на загальному рівні двосторонніх відносин із Південною Кореєю.

Георгій Тихий зазначив, що намагатиметься надавати журналістам лише загальні пояснення. Такий підхід, за його словами, необхідний для того, щоб не ускладнювати переговорний процес і не створювати нових приводів для публічних звинувачень. У МЗС вважають, що додаткові заяви, які можуть завадити дипломатичному врегулюванню, наразі не відповідають інтересам жодної зі сторін.

Український дипломат нагадав, що інформація про двох полонених військовослужбовців КНДР широко висвітлювалася у засобах масової інформації різних країн. Повідомлення про них з’являлися в українському, міжнародному та корейському інформаційному просторі. Саме тому твердження про повністю прихований статус цих людей, за оцінкою української сторони, не відповідає фактичному перебігу подій.

Сеул, зі свого боку, посилався на положення Конституції Республіки Корея. Вона визначає територією південнокорейської держави весь Корейський півострів, через що офіційні представники країни розглядають громадян КНДР як своїх співгромадян. На цій підставі корейська сторона неодноразово зверталася до України з проханням передати їй полонених.

Як Україна готувала передання полонених

За словами речника МЗС, Україна здійснила низку юридичних і логістичних заходів, необхідних для можливої передачі військовополонених Республіці Корея. Усі дії, як наголошують у відомстві, проводилися з дотриманням чинного законодавства та норм міжнародного гуманітарного права.

Важливим елементом процесу стало письмове волевиявлення самих полонених. Українська сторона врахувала їхню позицію під час ухвалення рішень щодо подальшої долі. Також значення мали високий рівень відносин між Україною та Південною Кореєю, а також принципова домовленість на рівні глав держав.

У Києві розцінюють готовність позитивно відреагувати на запит південнокорейських партнерів як жест доброї волі. Українська влада вважає, що передання двох осіб могло стати проявом дружнього ставлення та довіри між державами, які мають спільне розуміння важливості дотримання міжнародного права й протидії російській агресії.

Окремо українська сторона звертає увагу на складність самого питання. Полонені є громадянами Північної Кореї, але потрапили в український полон після участі у війні на боці росії. Це створює одночасно гуманітарний, правовий і дипломатичний контекст. Будь-які рішення щодо них потребують обережності, адже можуть впливати не лише на двосторонні відносини, а й на ширші міжнародні процеси.

У МЗС України наголошують, що під час підготовки відповідних кроків Київ діяв не ситуативно, а в межах узгоджених процедур. Українські дипломати та державні органи опрацьовували питання передачі, враховуючи позицію полонених, безпекові обставини та міжнародні зобов’язання України.

Чому сторони перейшли до публічних заяв

Георгій Тихий пояснив, що після події між Києвом і Сеулом виникли різні підходи до того, які саме відомості мали залишатися закритими. Україна та Південна Корея, очевидно, по-різному сприйняли попередні домовленості про нерозголошення. Саме це, за версією українського МЗС, стало причиною критичних коментарів у публічному просторі.

Український дипломат зазначив, що дипломатичне листування з корейською стороною залишалося конфіденційним. Водночас після того, як частина інформації була озвучена публічно з боку Південної Кореї, Київ отримав можливість уточнити окремі деталі та викласти власне бачення подій.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга у своїх повідомленнях до корейського колеги висловив жаль через те, що ситуація перейшла у фазу обміну критичними заявами. У Києві вважають, що така форма комунікації не допомагає розв’язанню питання і може лише ускладнити подальші контакти.

Речник МЗС також звернув увагу на розбіжність між окремими заявами південнокорейської сторони та тим, що, за оцінкою України, фактично обговорювалося під час дипломатичних контактів. Утім, українська влада поки не розкриває повного змісту листування та переговорів, щоб зберегти можливість для спокійного врегулювання.

Наразі Україна закликає орієнтуватися на об’єктивну інформацію та не робити передчасних висновків щодо дій сторін. МЗС продовжує роботу закритими каналами й розраховує, що суперечку вдасться вирішити без подальшої ескалації. У відомстві підкреслюють: головне завдання дипломатів полягає не в публічній полеміці, а в пошуку прийнятного рішення та збереженні партнерських відносин із Республікою Корея.

Окремим фактором залишається доля родичів полонених, які перебувають у Північній Кореї. Саме тому будь-яке розголошення персональних даних або деталей переговорів може мати серйозні наслідки. Українська сторона наголошує на необхідності відповідального висвітлення цієї теми та закликає медіа зважати на гуманітарний вимір ситуації.

Таким чином, суперечка між Україною та Південною Кореєю виникла не через відмову Києва співпрацювати, а через різне розуміння домовленостей щодо конфіденційності після передання або підготовки до передання двох полонених КНДР. Українське МЗС очікує, що подальша непублічна дипломатична робота дозволить зняти напругу, уточнити позиції сторін і не допустити, щоб цей епізод завадив розвитку стратегічного партнерства між Україною та Південною Кореєю.