Молдовани не вірять у готовність до агресії, але не прагнуть до НАТО

Більшість громадян Молдови не вважає країну готовою до можливої зовнішньої агресії, однак це не означає автоматичної підтримки вступу до НАТО. Нове соціологічне дослідження демонструє складне ставлення молдовського суспільства до питань безпеки: люди відчувають вразливість перед потенційними загрозами, але водночас воліють зберігати військовий нейтралітет.

Результати опитування свідчать, що понад 80% респондентів оцінюють оборонну готовність Молдови як недостатню. Понад 60% опитаних заявили, що держава абсолютно не підготовлена до можливого збройного нападу. Ще майже чверть громадян вважає, що країна має слабкий рівень готовності та не зможе ефективно протистояти серйозній кризі.

Молдовани відчувають нестачу інформації та захисту

Окрему увагу в дослідженні привертає рівень особистої готовності населення. 82% учасників опитування зізналися, що не почуваються достатньо поінформованими про можливі сценарії розвитку надзвичайної ситуації. Вони також не знають, як діяти у випадку воєнної загрози, масштабної атаки чи іншої безпекової кризи.

Такий показник свідчить не лише про занепокоєння через зовнішню політику сусідніх держав. Він вказує на слабку комунікацію між державними інституціями та громадянами. Населення потребує зрозумілих інструкцій, доступної інформації про цивільний захист, правила поведінки під час надзвичайних ситуацій і пояснення того, які ресурси має держава для реагування на загрози.

Низьке відчуття безпеки може бути пов’язане і з географічним розташуванням Молдови. Країна перебуває поруч із зоною повномасштабної війни, не має значних військових ресурсів, а її безпекове середовище ускладнюється невирішеним придністровським питанням. У таких умовах громадяни уважно стежать за подіями в регіоні, але далеко не всі готові підтримувати радикальну зміну зовнішньополітичного курсу.

Соціологічні дані демонструють, що для молдовського суспільства поняття безпеки не обмежується лише військовими ризиками. Людей непокоять також внутрішні проблеми, які послаблюють державу та її здатність протистояти кризам.

Корупція, бідність і війна залишаються головними ризиками

Серед ключових загроз громадяни назвали корупцію. Вона турбує понад 15% опитаних і сприймається як фактор, що безпосередньо впливає на ефективність державних інституцій, оборонне планування та довіру до влади. На думку респондентів, корумпована система не здатна швидко й результативно реагувати на серйозні виклики.

Майже 13,5% учасників дослідження вказали на бідність. Економічні труднощі зменшують можливості громадян готуватися до надзвичайних ситуацій, а також обмежують ресурси держави для модернізації армії, розвитку інфраструктури та підтримки населення. Для частини молдован саме соціально-економічна нестабільність є більш нагальною проблемою, ніж потенційна військова загроза.

Війну в Україні як один із головних ризиків для Молдови назвали трохи більше 13,5% респондентів. Попри близькість бойових дій, громадяни сприймають цей фактор у комплексі з іншими проблемами. Серед додаткових загроз згадували енергетичну залежність і поширення дезінформації. Кожна з цих проблем отримала підтримку майже 10% опитаних.

Енергетичний фактор має особливе значення для Молдови, оскільки залежність від зовнішніх постачальників може використовуватися як інструмент політичного тиску. Дезінформація, своєю чергою, впливає на суспільні настрої, поглиблює розкол між різними групами населення та ускладнює ухвалення спільних рішень у сфері безпеки.

Таким чином, результати опитування показують: молдовани очікують від держави не лише посилення армії. Вони також хочуть бачити боротьбу з корупцією, економічну стабільність, надійне енергопостачання та зрозумілу політику протидії інформаційним атакам.

Нейтралітет залишається найпопулярнішим варіантом

Шість із десяти громадян Молдови вважають, що країна потребує подальшої зовнішньої підтримки для зміцнення оборони та національної безпеки. Найбільш важливими партнерами для розвитку держави майже дві третини респондентів назвали Європейський Союз і Румунію. Це свідчить про високий інтерес до європейської співпраці, економічної допомоги, реформування державних структур і посилення прикордонної та енергетичної стійкості.

Водночас підтримка вступу до НАТО залишається дуже низькою. Лише приблизно 4% опитаних вважають членство в Альянсі правильним способом убезпечити Молдову. Натомість близько 45% виступають за збереження нейтралітету. Така позиція пояснюється кількома чинниками: історичною обережністю щодо військових союзів, побоюваннями перед можливою ескалацією, впливом російської пропаганди та відсутністю суспільного консенсусу щодо майбутнього оборонного курсу.

У контексті можливих моделей безпеки другим за популярністю варіантом став вступ до Європейського Союзу. Частина громадян сприймає євроінтеграцію не лише як економічний або політичний проєкт, а і як шлях до зміцнення державних інституцій, правопорядку та міжнародних гарантій. Водночас серед респондентів зберігається інтерес до співпраці у сфері безпеки з росією, що відображає неоднорідність суспільних поглядів.

Питання можливого членства Молдови в НАТО періодично порушують і представники влади. Міністр закордонних справ Молдови Міхай Попшой раніше висловлював підтримку вступу до Альянсу, проте визнавав, що більшість населення поки не готова схвалити таке рішення. Отже, навіть прихильники тіснішої співпраці із західними партнерами змушені враховувати настрої суспільства.

Опитування центру соціологічних досліджень CBS AXA проводили з 25 серпня по 9 вересня. У ньому взяли участь 2009 громадян Молдови віком від 18 років. Заявлена похибка дослідження становить 2,2%.

Загальна картина свідчить про суперечливе ставлення молдован до майбутнього країни. Громадяни бачать слабкість оборонної системи, відчувають нестачу інформації та підтримують міжнародну допомогу, але не готові робити висновок, що членство в НАТО є єдиною відповіддю на безпекові виклики. Наразі переважає прагнення зберегти нейтралітет, одночасно розвиваючи співпрацю з Європейським Союзом, Румунією та іншими партнерами.