Молдова посилює заходи безпеки на ділянках державного кордону з Україною через ризик ударів безпілотників. У прикордонних районах облаштовують спеціальні захисні зони, які мають допомогти працівникам прикордонної поліції, державним службовцям і цивільним громадянам швидко залишити небезпечну територію в разі повітряної загрози.
Одночасно молдовська сторона переглядає формат роботи на спільних пунктах пропуску, розташованих на українській території. Частину співробітників уже перевели до пунктів, які працюють безпосередньо в межах Молдови. Таке рішення пов’язане з необхідністю зменшити ризики для персоналу та забезпечити безперервність прикордонного контролю.
Які КПП залишилися без молдовських співробітників
Очільниця Міністерства внутрішніх справ Молдови Даніела Місаїл-Нікітін повідомила, що молдовських працівників уже вивели з двох спільних контрольно-пропускних пунктів. Йдеться про КПП «Крива» та «Паланка», які розташовані на території України й використовуються для організації спільного контролю на кордоні.
За словами посадовиці, це не остаточне рішення лише для двох пунктів. Молдова планує поступово вивести своїх представників і з інших спільних пунктів пропуску, що розташовані за межами молдовської території. Надалі працівники виконуватимуть свої обов’язки з молдовського боку кордону.
Такий підхід має дозволити зберегти роботу пунктів пропуску, водночас зменшивши кількість людей, які перебувають у потенційно небезпечних зонах. Пасажири, водії вантажного транспорту та персонал прикордонних служб і надалі проходитимуть необхідні процедури, однак організація контролю може бути змінена з урахуванням безпекової ситуації.
Рішення про переміщення молдовських співробітників ухвалили на тлі зростання загроз, пов’язаних із використанням ударних і розвідувальних безпілотників у регіоні. Для прикордонних районів особливо важливими є швидке оповіщення, наявність укриттів і чіткий порядок дій під час повітряної тривоги.
На кордоні облаштовують захисні зони
Молдовська влада заявляє, що роботи із захисту контрольно-пропускних пунктів уже тривають. Спеціальні зони мають стати місцями, куди люди зможуть оперативно переміститися у випадку виявлення дрона, вибуху або іншої небезпеки. Особливу увагу приділяють пунктам, де щодня перебувають прикордонники, митники, водії, пасажири та представники інших державних служб.
Захисна інфраструктура повинна враховувати специфіку роботи КПП. На таких об’єктах одночасно рухається транспорт, здійснюється перевірка документів, працюють оглядові майданчики та службові приміщення. Тому важливо, щоб укриття були доступними з різних зон пункту пропуску, а маршрути до них не перетиналися з основними потоками автомобілів і людей.
Заходи безпеки стосуються не лише стаціонарних будівель. У разі загрози захисні місця мають забезпечити мінімальний необхідний рівень безпеки для тих, хто не встиг залишити територію пункту пропуску. Це особливо актуально під час значного пасажирського або вантажного навантаження, коли швидка евакуація всіх людей може бути ускладнена.
Перенесення частини молдовських служб на власну територію також має практичне значення. У разі небезпеки персоналу не доведеться залишатися на об’єктах, які розташовані ближче до потенційної зони ураження. Водночас координація між українськими та молдовськими службами повинна зберігатися, щоб перетин кордону не зупинявся без нагальної потреби.
Попередні інциденти посилили увагу до безпеки
Необхідність облаштування укриттів стала очевиднішою після інциденту біля пункту пропуску «Паланка». 5 жовтня у рейсовий автобус неподалік українсько-молдовського кордону влучив снаряд. Унаслідок події постраждав прикордонник, а транспортний засіб і кабіна контролю зазнали пошкоджень.
Цей випадок продемонстрував, що прикордонні об’єкти можуть опинитися під загрозою навіть тоді, коли безпосередньо не є військовими цілями. Пункти пропуску зазвичай розташовані в місцях значного скупчення людей, тому будь-який удар або падіння уламків здатні спричинити жертви, пошкодити інфраструктуру та тимчасово ускладнити рух через кордон.
Окремі заходи захисту готує і Україна. На 28 пунктах пропуску через державний кордон, а також на під’їзних дорогах до них планують встановити 135 первинних мобільних укриттів. Захисні споруди мають з’явитися у п’яти прикордонних регіонах. Їхнє завдання полягає в тому, щоб надати людям можливість швидко сховатися під час повітряної тривоги або іншої надзвичайної ситуації.
Мобільні укриття можуть бути розгорнуті поблизу місць накопичення транспорту, зон паспортного контролю, службових будівель і ділянок, де водії очікують на оформлення. Це дозволить підвищити рівень захисту не лише працівників державних органів, а й пасажирів та учасників міжнародних перевезень.
Посилення безпеки на українсько-молдовському кордоні не означає автоматичного припинення роботи пунктів пропуску. Основне завдання влади двох країн — зберегти їхню функціональність, одночасно мінімізувавши ризики для людей. Для цього використовують комплексний підхід: облаштування укриттів, зміну розташування персоналу, підготовку маршрутів евакуації та вдосконалення взаємодії між службами.
Надалі ситуація на кордоні залежатиме від рівня загроз у регіоні. Якщо безпекові ризики зростатимуть, молдовська сторона може продовжити перегляд роботи спільних КПП і переміщення працівників на власну територію. Водночас облаштування захисних зон має стати постійною складовою організації прикордонної інфраструктури, а не тимчасовою реакцією на окремі інциденти.
У Прилуках зросла кількість загиблих від одного російського удару до 20