Міністр Болгарії: війна РФ проти України гібридна, а дрони — чиї?

Болгарія опинилася в центрі уваги після атаки безпілотників на два торговельні судна у Чорному морі. Інцидент стався у виключній економічній зоні країни, однак наразі немає остаточних доказів, які дозволили б визначити походження апаратів. Міністр оборони Болгарії Дімітар Стоянов заявив, що дрони могли бути як українськими, так і російськими, а остаточні висновки можна буде зробити лише після завершення розслідування.

За словами болгарського посадовця, подія не схожа на випадковий інцидент. Він вважає, що кораблі стали об’єктом цілеспрямованої атаки. Водночас жодна зі сторін не взяла на себе відповідальність за удар, а уламки безпілотників, які могли б допомогти встановити їхню належність, поки що не стали доступними для детального вивчення.

Болгарія з’ясовує, чиї дрони атакували кораблі

Дімітар Стоянов пояснив, що версія болгарської сторони ґрунтується на характері пошкоджень і попередніх даних щодо інциденту. Міністр припустив, що для атаки могли використати морські безпілотники. Такі апарати здатні тривалий час рухатися поблизу поверхні води, що ускладнює їх виявлення та ідентифікацію.

«Потрібно знайти уламки дронів або щоб одна зі сторін взяла на себе відповідальність. Оскільки цього не сталося, ми не можемо підтвердити, чи були вони українськими, чи російськими», — заявив міністр оборони Болгарії.

Визначення походження безпілотників має важливе значення не лише для слідства, а й для оцінки безпеки всього Чорноморського регіону. Якщо буде встановлено, що атаку здійснили навмисно, це може свідчити про розширення зони ризику для цивільного судноплавства. Торговельні маршрути поблизу болгарського узбережжя використовують кораблі, які перевозять різні вантажі, тому будь-яка атака створює загрозу для екіпажів і міжнародної торгівлі.

Окрему складність становить те, що морський простір у районі інциденту активно використовується в умовах війни росії проти України. Після початку повномасштабного вторгнення Чорне море стало зоною підвищеної небезпеки. Тут фіксують ракетні удари, атаки морських дронів, мінну загрозу та випадки пошкодження цивільних суден.

Міністр назвав ситуацію проявом гібридної війни

Стоянов наголосив, що Болгарія фактично вже стикається з наслідками війни, яка відбувається неподалік її кордонів. Він назвав нинішню ситуацію частиною гібридного протистояння між Україною та росією. За його словами, незалежно від того, яка саме сторона стоїть за атакою, інцидент демонструє, наскільки швидко наслідки бойових дій можуть поширюватися на сусідні держави.

«Ми, очевидно, є частиною гібридної війни між Україною та росією, незалежно від того, з якої саме сторони. Це частина війни, яка ведеться поруч із нами. У цьому немає нічого дивного», — підкреслив міністр.

Поняття гібридної війни охоплює не лише прямі бойові дії. Йдеться також про інформаційні операції, кібератаки, диверсії, тиск на критичну інфраструктуру, використання безпілотних систем і спроби дестабілізувати суспільство. У випадку з Чорним морем до цього переліку додається небезпека для судноплавства та портової інфраструктури.

Для Болгарії інцидент має особливе значення, оскільки атака сталася у її виключній економічній зоні. Хоча така зона не є територіальними водами в повному розумінні, держава має там певні права та обов’язки, зокрема щодо безпеки економічної діяльності, морських ресурсів і реагування на загрози.

Болгарська влада має встановити обставини атаки, оцінити масштаб пошкоджень і перевірити, чи існує загроза для інших суден. Водночас слід з’ясувати, яким маршрутом рухалися безпілотники, чи були вони запущені з берега або з іншого плавзасобу, а також чи пов’язані вони з попередніми атаками в Чорному морі.

Атака на торговельні судна та заяви України

За наявною інформацією, 6 жовтня у виключній економічній зоні Болгарії дрони атакували два торговельні судна. Інцидент викликав занепокоєння через те, що мішенями стали цивільні об’єкти, які не брали участі у бойових діях.

Прем’єр-міністр Болгарії Румен Радев повідомив, що одне з суден після атаки затонуло. Члени його екіпажу на момент оприлюднення заяви вважалися зниклими безвісти. Інформація про потерпілих і подальші пошуково-рятувальні роботи має уточнюватися компетентними службами.

Затоплення торговельного судна посилює занепокоєння щодо безпеки цивільного флоту в Чорному морі. Навіть якщо атака була здійснена за допомогою відносно невеликого безпілотника, наслідки можуть бути масштабними: пошкодження корпусу, пожежа, втрата керування або затоплення судна становлять смертельну небезпеку для екіпажу.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що українські Військово-морські сили зв’язалися з болгарськими колегами щодо атаки на два цивільні судна. За його словами, удар здійснила росія. Ця заява є позицією української сторони, тоді як Болгарія наразі утримується від остаточного висновку та очікує на результати перевірки.

Розбіжність у заявах сторін підкреслює складність ситуації. Україна прямо покладає відповідальність на Росію, а болгарська влада говорить про необхідність доказів. Саме тому ключовими матеріалами розслідування можуть стати уламки дронів, дані радарів, записи з суден, супутникова інформація та свідчення членів екіпажів.

Поки що питання «чиї дрони?» залишається без остаточної відповіді. Водночас сам факт атаки свідчить про зростання ризиків для судноплавства в Чорному морі. Болгарія, як і інші країни регіону, змушена посилювати спостереження за морським простором, координувати дії з партнерами та готуватися до можливих нових інцидентів.

Головний висновок болгарської сторони полягає в тому, що встановлювати винуватця потрібно на основі доказів, а не припущень. До завершення розслідування будь-які категоричні твердження можуть вплинути на безпекову ситуацію та стати частиною інформаційного протистояння. Однак незалежно від результатів перевірки атака на цивільні судна демонструє, що війна росії проти України вже створює прямі ризики далеко за межами основної лінії фронту.