Мерц знову обговорить із Зеленським «асоційоване членство» України в ЄС

Німеччина продовжує виступати за прискорення євроінтеграції України та прагне заручитися підтримкою партнерів у Брюсселі. Канцлер ФРН Фрідріх Мерц заявив, що питання майбутнього України в Європейському Союзі стане однією з ключових тем його подальших переговорів із президентом Володимиром Зеленським. Сторони мають намір детальніше обговорити ідею так званого асоційованого членства України в ЄС.

За словами німецького канцлера, Берлін зацікавлений у тому, щоб процес наближення України до Європейського Союзу відбувався швидше. Німеччина, як зазначив Мерц, працює над цим разом із європейськими партнерами та шукає політичні рішення, які могли б надати Україні додаткові можливості ще до завершення всіх процедур повноправного вступу.

Мерц хоче продовжити обговорення асоційованого членства

Під час спілкування з журналістами в Києві Фрідріх Мерц повідомив, що планує повернутися до своєї попередньої пропозиції щодо особливого формату взаємодії України з Євросоюзом. Йдеться про можливість дозволити українським представникам брати участь у засіданнях органів ЄС без права голосу. Такий статус розглядається як проміжний крок на шляху до повноправного членства.

Канцлер наголосив, що Німеччина підтримує саме прискорення вступу України до Європейського Союзу. Водночас запропонований формат асоційованого членства може стати додатковим інструментом політичної інтеграції Києва з європейськими інституціями. Він дав би змогу Україні бути ближчою до процесу ухвалення рішень, брати участь у дискусіях і краще координувати політику з державами-членами.

Важливо, що асоційоване членство не означає автоматичного набуття статусу країни-члена ЄС. Україна в такому разі не отримала б права голосу під час ухвалення рішень, а також не користувалася б усіма перевагами, доступними повноправним учасникам Союзу. Проте прихильники ідеї вважають, що проміжний формат може посилити політичний зв’язок між Україною та Європейським Союзом.

Для Києва принциповим залишається те, щоб будь-яка перехідна модель не замінювала собою стратегічну мету. Україна офіційно прагне повноправного членства в ЄС і розглядає переговорний процес як шлях до набуття всіх прав та обов’язків держави-члена. Тому пропозиція Мерца, ймовірно, потребуватиме детального обговорення як на двосторонньому рівні, так і між усіма країнами Євросоюзу.

Європейська перспектива пов’язана з реформами

Під час переговорів у Києві Мерц і Зеленський також обговорили внутрішні зміни, необхідні для подальшого руху України до ЄС. Німецький канцлер окремо відзначив роботу української влади у сфері верховенства права та боротьби з корупцією. Саме ці напрямки залишаються серед основних вимог, від яких залежить прогрес у європейській інтеграції.

Фрідріх Мерц заявив, що вітає запевнення президента України щодо продовження реформ. Він підкреслив: уряд і парламент України несуть спільну відповідальність за виконання взятих зобов’язань. Йдеться не лише про формальне ухвалення законів, а й про ефективне застосування нових правил, незалежність державних інституцій та прозорість роботи органів влади.

Реформи у сфері правосуддя, антикорупційної політики та державного управління мають значення не тільки для переговорів про вступ. Вони також впливають на довіру європейських партнерів, обсяги фінансової підтримки та готовність країн ЄС поглиблювати співпрацю з Україною. У Берліні неодноразово наголошували, що політична підтримка Києва супроводжується очікуваннями щодо послідовного виконання реформ.

Окремим фактором залишається фінансова допомога. За словами німецького канцлера, подальше надання коштів пов’язане з виконанням Україною визначених умов, зокрема у сфері верховенства права та протидії корупції. Це означає, що реформи мають безпосередній практичний вплив на здатність держави отримувати необхідну підтримку від європейських партнерів.

Що може означати новий формат для України

Ідея асоційованого членства виникла як спроба поєднати політичне зближення України з Євросоюзом і тривалий характер процедури повноправного вступу. Переговори про членство складаються з багатьох етапів, передбачають виконання великої кількості критеріїв і потребують згоди всіх держав ЄС. Навіть за наявності політичної підтримки цей процес може тривати роками.

Запровадження проміжного статусу могло б надати Україні можливість регулярніше долучатися до європейських обговорень. Представники Києва потенційно могли б брати участь у засіданнях, висловлювати позицію з питань, що стосуються спільної політики, та краще готуватися до майбутньої роботи в інституціях Євросоюзу. Водночас відсутність права голосу означала б обмежений вплив на остаточні рішення.

Саме тому в Україні до такої пропозиції ставляться обережно. Для Києва важливо, щоб проміжний механізм не перетворився на заміну повноправному членству або на формат, який дозволить відкладати завершення переговорів на невизначений термін. Українська сторона зацікавлена в конкретній дорожній карті, зрозумілих критеріях і визначених термінах подальшого просування.

Водночас участь у роботі європейських інституцій навіть без права голосу могла б мати символічне та практичне значення. Такий крок продемонстрував би незворотність європейського курсу України, посилив би координацію з державами ЄС і створив додатковий майданчик для обговорення питань безпеки, відновлення та економічної співпраці.

Подальші переговори Мерца із Зеленським можуть допомогти сторонам уточнити зміст цієї ініціативи. Очікується, що під час обговорення йтиметься про повноваження української делегації, можливі формати участі в засіданнях, зв’язок із переговорним процесом та гарантії того, що асоційований статус залишатиметься лише етапом на шляху до повного членства.

Для Німеччини підтримка України є частиною ширшої європейської політики. Берлін прагне посилити позиції Києва в ЄС, але водночас очікує від української влади стабільного прогресу у виконанні реформ. Для України нинішній діалог є можливістю закріпити політичну підтримку з боку однієї з провідних держав Європи та водночас відстояти головну мету — повноправне членство в Європейському Союзі.