Мадяр відреагував на новий закон про освіту нацменшин в Україні

Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр відреагував на ухвалення Верховною Радою України змін до законодавства у сфері освіти національних меншин. За його словами, нові положення мають полегшити угорським дітям на Закарпатті вивчення та використання рідної мови в освітньому процесі.

Йдеться про законодавчі зміни, які український парламент підтримав 12 жовтня. Рішення стало результатом тривалих переговорів між Україною та Угорщиною щодо гарантій для національних спільнот. Угорська сторона наполягала на розширенні можливостей для навчання угорською мовою, зокрема для дітей, які проживають у Закарпатській області.

Петер Мадяр привітав ухвалення поправок і подякував усім учасникам переговорного процесу. Він назвав домовленості важливим і позитивним результатом, який, на його думку, сприятиме захисту мовних прав угорської меншини в Україні.

У своїй заяві угорський прем’єр зазначив, що український парламент ухвалив, а президент Володимир Зеленський підписав зміни до закону України про освіту. Мадяр наголосив, що нові норми суттєво полегшують угорським дітям використання рідної мови на Закарпатті.

Що передбачають зміни до закону про освіту

Законодавчі зміни стосуються організації навчання представників національних меншин. Вони мають забезпечити більш зрозумілі та передбачувані умови для використання мов національних спільнот у школах. Водночас українська мова зберігає статус державної та залишається обов’язковою складовою освітнього процесу.

Для угорської громади Закарпаття питання мови навчання протягом тривалого часу було одним із ключових у відносинах між Києвом і Будапештом. Угорщина неодноразово заявляла, що освітня політика України має враховувати права угорців, які компактно проживають у прикордонних районах.

Українська сторона, зі свого боку, наголошує на необхідності поєднати захист прав національних меншин із забезпеченням належного володіння державною мовою. Саме тому зміни до законодавства передбачають баланс між можливістю вивчати рідну мову та потребою інтеграції учнів до українського суспільства.

Особливе значення нові норми мають для шкіл Закарпаття, де навчаються діти з угорськомовних родин. Очікується, що оновлені правила допоможуть освітнім закладам краще організовувати навчання, а батькам і учням дадуть більше впевненості щодо збереження мовної та культурної ідентичності.

Реакція Угорщини на рішення українського парламенту

Позитивна оцінка Петера Мадяра пролунала одразу після голосування українського парламенту. Він підкреслив, що ухвалення закону стало підсумком переговорів, у яких брали участь представники обох держав. На його думку, досягнута домовленість демонструє можливість вирішувати спірні питання шляхом діалогу.

В угорському уряді також привітали зміни до освітнього законодавства. Там вважають, що нові правила створюють сприятливіші умови для угорської громади України та відповідають очікуванням Будапешта щодо захисту прав національних меншин.

Для Угорщини питання освіти угорською мовою має не лише гуманітарне, а й політичне значення. Будапешт послідовно заявляє про необхідність гарантій для угорців, які живуть за межами країни. Українська влада прагне використати переговори для зняття претензій і нормалізації двосторонніх відносин.

Водночас остаточний ефект від ухвалених змін залежатиме від того, як саме їх реалізують на практиці. Важливими залишаються підготовка вчителів, забезпечення шкіл підручниками, визначення мовного балансу на різних етапах навчання та врахування потреб учнів із різним рівнем володіння українською мовою.

Зв’язок освітнього питання з євроінтеграцією України

Ухвалення змін до закону про освіту має значення не лише для національних меншин, а й для подальшого руху України до Європейського Союзу. Саме виконання домовленостей у цій сфері було пов’язане з позицією Угорщини під час переговорів про вступ України до ЄС.

Раніше Будапешт блокував окремі рішення, пов’язані з відкриттям кластерів переговорного процесу. Серед претензій угорської сторони були вимоги щодо гарантій для угорської меншини, зокрема у сфері освіти та використання рідної мови. Після ухвалення українським парламентом необхідних поправок з’явилися передумови для розблокування подальших процедур.

Україна прагне довести, що здатна виконувати взяті зобов’язання та вдосконалювати законодавство відповідно до європейських стандартів. Захист прав національних меншин є однією з важливих умов демократичного розвитку та складовою політики розширення Європейського Союзу.

Водночас для Києва принципово важливо, щоб освітні зміни не послаблювали роль української мови. Держава має забезпечити кожній дитині можливість отримати якісну освіту, вільно спілкуватися українською та водночас зберігати зв’язок із мовою і культурою своєї родини.

Експерти очікують, що реалізація нових правил стане наступним етапом українсько-угорського діалогу. Сторонам ще належить узгодити практичні механізми впровадження закону, зокрема для шкіл, де значна частина учнів належить до угорської національної спільноти.

Таким чином, реакція Петера Мадяра свідчить про те, що Будапешт розцінює ухвалені зміни як важливий крок назустріч своїм вимогам. Для України це рішення водночас є способом захистити права національних меншин, зменшити напруженість у відносинах з Угорщиною та створити умови для продовження переговорів про вступ до ЄС.