Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що запропонований проєкт семирічного бюджету Європейського Союзу на 2028–2034 роки наразі не відповідає інтересам його держави. За словами угорського урядовця, Будапешт не готовий підтримати фінансовий план у його нинішньому вигляді, навіть попри збільшення передбаченого для країни пакета коштів.
Заява пролунала напередодні та під час обговорень на саміті ЄС у Брюсселі, де лідери держав-членів розглядають ключові параметри майбутнього бюджету Союзу. Йдеться про документ, який має визначити пріоритети європейського фінансування на сім років, зокрема витрати на сільське господарство, регіональний розвиток, безпеку, промисловість та спільні програми підтримки.
Мадяр назвав бюджет ЄС неприйнятним для Угорщини
Петер Мадяр підкреслив, що Угорщина домоглася збільшення так званого національного пакета. Попередньо країні планували виділити близько 30 мільярдів євро, однак у новій пропозиції сума зросла до 31 мільярда євро. Угорський прем’єр назвав це результатом наполегливої роботи делегації та важливим фінансовим досягненням для Будапешта.
Водночас сам факт збільшення фінансування не змінив позицію угорського уряду щодо загальної конструкції бюджету. Мадяр наголосив, що для Угорщини важливим є не лише номінальний обсяг коштів, а й умови їхнього отримання, порядок розподілу та майбутні внески країни до спільного бюджету Європейського Союзу.
Ключова претензія Будапешта полягає в тому, що запропонована модель може призвести до збільшення фінансового навантаження на держави, які користуються програмами політики згуртованості. Угорська сторона вважає, що додаткові внески можуть зменшити реальний ефект від фінансування, яке країна отримуватиме з європейських фондів.
За словами угорського прем’єра, нинішня редакція бюджету не може бути схвалена без суттєвих змін. Він дав зрозуміти, що Будапешт готовий брати участь у переговорах, але не погодиться підтримати документ лише заради того, щоб укласти угоду якомога швидше.
Які положення бюджету викликають суперечки
Одними з найважливіших напрямів для Угорщини залишаються спільна сільськогосподарська політика та політика згуртованості. Перша з них забезпечує підтримку фермерів, розвиток сільських територій і фінансування аграрного сектору. Друга спрямована на скорочення економічної нерівності між регіонами ЄС, реалізацію інфраструктурних проєктів та модернізацію місцевої економіки.
У представленому проєкті рамки цих політик формально не зазнали скорочення. Проте, як зазначають в Угорщині, збереження загальних напрямів фінансування не означає відсутності проблем. Окремі держави можуть отримати менше коштів у реальному вимірі через зміну правил розподілу, посилення вимог або необхідність робити більші внески до бюджету Євросоюзу.
Для Будапешта це питання має особливе значення, оскільки значна частина інвестицій у регіони, транспортну інфраструктуру, розвиток громад та аграрний сектор пов’язана саме з європейськими програмами. Тому угорський уряд прагне домогтися таких умов, за яких збільшення загального фінансування не буде нівельоване додатковими платежами чи складнішими процедурами доступу до коштів.
Суперечки також стосуються загального розміру майбутнього бюджету. Його початкова оцінка становить близько 2 трильйонів євро в поточних цінах. Водночас головування Ірландії запропонувало зменшити цю суму приблизно на 159 мільярдів євро. Частина держав вважає таке скорочення необхідним через обмеженість національних ресурсів, тоді як інші країни наполягають на збереженні достатнього рівня фінансування спільних програм.
Окрему позицію займає група держав на чолі з Німеччиною. Ці країни виступають за скорочення видатків ЄС і вважають, що навіть ірландська пропозиція може бути недостатньо ощадливою. Таким чином, під час переговорів формуються одразу кілька таборів: одні уряди прагнуть зменшити внески, інші намагаються зберегти або збільшити фінансування, а треті вимагають гарантій для окремих секторів економіки.
Переговори можуть тривати до грудневого саміту
Петер Мадяр попередив, що обговорення бюджету ЄС будуть складними та тривалими. На його думку, лідерам держав-членів необхідно зосередитися на змісті майбутньої фінансової рамки, а не на формальному досягненні швидкої домовленості. Угорщина, як випливає з його заяв, готова продовжувати переговори й наполягати на коригуванні положень, які вважає невигідними.
Під час зустрічі, організованої прем’єр-міністеркою Італії Джорджею Мелоні, представники кількох країн погодилися, що запропонований бюджет потребує доопрацювання. Це свідчить про відсутність остаточного компромісу навіть серед держав, які мають різні економічні можливості та неоднаковий рівень залежності від європейських фондів.
Очікується, що найближчі дискусії будуть присвячені обсягу національних пакетів, правилам фінансування політики згуртованості, майбутньому аграрних субсидій та розміру внесків кожної держави. Також лідерам доведеться узгодити, як розподіляти кошти між традиційними програмами та новими пріоритетами Євросоюзу.
Європейські посадовці прагнуть завершити переговори на грудневому саміті, щоб бюджет на 2028–2034 роки був затверджений без критичних затримок. У разі затягування процесу держави-члени можуть зіткнутися з невизначеністю під час планування довгострокових інфраструктурних та соціальних програм. Затримка також здатна ускладнити підготовку фермерських виплат, регіональних проєктів і нових інвестиційних ініціатив.
Водночас досягнення домовленості в установлені строки не гарантоване. Позиція Угорщини демонструє, що окремі держави готові блокувати або відкладати схвалення документа, якщо вважатимуть його фінансові умови несправедливими. Для Будапешта принциповим залишається питання реальної вигоди від участі в бюджеті ЄС, а не лише збільшення заявленої суми допомоги.
Отже, проєкт бюджету Євросоюзу на 2028–2034 роки ще далекий від остаточного погодження. Угорщина визнає позитивним збільшення власного національного пакета до 31 мільярда євро, але водночас вимагає переглянути загальні правила фінансування. Подальший результат залежатиме від того, чи зможуть держави знайти баланс між скороченням видатків, підтримкою менш розвинених регіонів і збереженням ключових спільних політик ЄС.