Київ готує резервні переправи через Дніпро: що відомо

У Києві готують додаткові варіанти транспортного сполучення між лівим і правим берегами Дніпра на випадок пошкодження основних мостів. Серед найшвидших рішень розглядають будівництво насипних дамб і понтонних переправ, а в довгостроковій перспективі — масштабні інфраструктурні проєкти, зокрема тунель під річкою. Влада наголошує, що йдеться не про заміну наявних мостів, а про створення резервної системи, яка допоможе столиці зберігати мобільність у кризових умовах.

За інформацією, озвученою міністром відновлення, інфраструктури та транспорту України Миколою Калашником в інтерв’ю «Суспільному», підготовчі заходи щодо спорудження резервних переправ планують активізувати вже найближчим часом. До реалізації задуму можуть долучити центральні органи влади, Агентство відновлення, військових і Київську міську владу.

Які резервні переправи планують створити в Києві

Першочерговим варіантом для Києва називають дамби з понтонними переправами. Такі конструкції можна звести швидше, ніж капітальні мости, а за необхідності — адаптувати до конкретних умов і транспортних потреб. За попередніми оцінками, будівництво подібних об’єктів може тривати до трьох місяців. Точні строки залежатимуть від погодних умов, складності робіт, безпекової ситуації та доступності необхідних матеріалів.

Локації для потенційного розміщення резервних об’єктів уже визначаються та опрацьовуються відповідними службами. Водночас такі споруди потребуватимуть комплексної підготовки: облаштування під’їзних шляхів, укріплення берегів, організації пропускного режиму, забезпечення навігаційної безпеки та захисту від можливих атак.

За задумом, резервна інфраструктура має прийняти щонайменше половину нинішнього добового транспортного навантаження столиці. Йдеться приблизно про 600 тисяч автомобілів на добу, які використовують київські мости та підходи до них. Повністю замістити всі основні маршрути понтонні переправи не зможуть, однак вони можуть стати критично важливим каналом для руху цивільного транспорту, спецтехніки, екстрених служб і логістики.

Під час планування також мають врахувати обмеження за масою та габаритами транспортних засобів. Для різних категорій машин можуть запроваджувати окремі правила проїзду, а рух — регулювати за часовими інтервалами. Це дозволить зменшити навантаження на тимчасові конструкції та уникнути хаотичного скупчення автомобілів.

Захист мостів і сценарій на випадок пошкоджень

Попри підготовку альтернативних маршрутів, головним завданням залишається захист мостів, які вже функціонують у столиці. У міністерстві наголошують, що запобігання ураженням, взаємодія з військовими та швидке відновлення пошкоджених об’єктів мають вищий пріоритет, ніж будівництво нових переправ.

Причиною посилення уваги до цієї теми стали російські атаки по Києву, через які транспортне сполучення між берегами Дніпра вже зазнавало серйозних обмежень. Удари по критичній інфраструктурі можуть призводити не лише до перекриття руху, а й до масштабних заторів, затримок громадського транспорту та ускладнення роботи екстрених служб.

Зокрема, вранці 3 жовтня було пошкоджено мостове полотно Північного мосту. Після атаки рух транспорту на ньому повністю перекрили. Напередодні, 1 жовтня, російські війська завдали удару безпілотниками по Південному мосту. Унаслідок цілеспрямованої атаки в Києві тимчасово обмежували рух наземного транспорту та поїздів метрополітену.

Постійна загроза повторних обстрілів змусила міські служби переглянути правила пересування мостами під час повітряної тривоги. Такі рішення спрямовані на те, щоб не допустити скупчення людей і транспортних засобів на відкритих та особливо вразливих ділянках. Водночас будь-яке перекриття мосту одразу впливає на роботу всієї дорожньої мережі, тому резервні маршрути мають стратегічне значення для столиці.

Система реагування передбачає кілька паралельних напрямів: посилення протиповітряного захисту, технічне обстеження мостів, підготовку матеріалів для оперативного ремонту та створення альтернативних шляхів через Дніпро. Саме поєднання цих заходів може забезпечити Києву стійкіше транспортне сполучення під час надзвичайних ситуацій.

Чи з’явиться тунель під Дніпром

Окрім понтонних переправ і швидкоспоруджуваних бетонних конструкцій, у перспективі розглядають можливість будівництва тунелю під Дніпром. Такий проєкт міг би забезпечити цілорічне та менш залежне від погодних умов сполучення між берегами. Проте його реалізація потребуватиме складних інженерних досліджень, тривалого проєктування, значних ресурсів і надійного фінансування.

Вартість масштабних інфраструктурних рішень може становити десятки або навіть сотні мільярдів гривень. Остаточна сума залежатиме від довжини тунелю, глибини прокладання, способу будівництва, кількості смуг, систем вентиляції, протипожежного захисту та підземних комунікацій. За нинішніх фінансових умов Україна не може самостійно швидко профінансувати такий проєкт у повному обсязі.

Тому для реалізації капітальних об’єктів планують шукати підтримку міжнародних партнерів, донорів та інвесторів. Йдеться про залучення коштів не лише на саме будівництво, а й на підготовку техніко-економічного обґрунтування, геологічні дослідження, проєктування та оцінку безпекових ризиків.

Паралельно подібні резервні рішення планують опрацьовувати й в інших регіонах України. Для міст, де є великі річки або інші важливі транспортні бар’єри, створення альтернативних переправ може стати частиною загальної стратегії захисту критичної інфраструктури.

Найближчим практичним кроком для Києва залишаються дамби та понтонні переправи. Вони не розв’яжуть усіх транспортних проблем столиці, але здатні забезпечити мінімально необхідне сполучення у разі пошкодження мостів. Подальше рішення щодо бетонних конструкцій або тунелю залежатиме від безпекової ситуації, результатів проєктування та можливості залучити міжнародне фінансування.