Комітет Ради запропонував компроміс щодо PEP для цифрового податку

Комітет Верховної Ради готує компромісні зміни, які мають розблокувати підписання закону № 11416-д та врегулювати питання статусу політично значущих осіб у контексті запровадження цифрового податку. Йдеться про пошук балансу між міжнародними зобов’язаннями України, посиленням фінансового контролю та необхідністю не створювати надмірний тиск на громадян, банки й бізнес.

Тема PEP, або politically exposed persons, залишається однією з найбільш дискусійних у фінансовій політиці. До політично значущих осіб належать високопосадовці, парламентарі, керівники органів державної влади, судді, військове командування та інші особи, які мають або мали значний вплив на ухвалення державних рішень. Посилений контроль за такими клієнтами застосовується для запобігання корупції, відмиванню коштів і приховуванню незаконних активів.

Чому виникла потреба в компромісі

Проблема полягає в тому, що українське законодавство передбачає тривалий фінансовий моніторинг політично значущих осіб навіть після завершення ними роботи на державній службі. Такий підхід відповідає міжнародним рекомендаціям щодо контролю за ризиковими клієнтами, однак на практиці породжує чимало запитань. Банки можуть вимагати додаткові документи, підтвердження походження коштів і пояснення щодо окремих операцій. У деяких випадках це ускладнює відкриття рахунків, отримання кредитів або проведення звичайних платежів.

Представники фінансового сектору та частина депутатів наголошують, що посилений контроль має бути пропорційним рівню ризику. Сам факт належності людини до категорії PEP не означає, що вона вчинила правопорушення або має незаконні доходи. Водночас фінансові установи зобов’язані діяти обережно, оскільки відповідають за виявлення підозрілих операцій і повідомлення про них уповноваженим органам.

Саме тому в парламенті обговорюють компромісну модель. Вона може передбачати не автоматичне припинення контролю після завершення державної служби, а індивідуальну оцінку ризику кожної особи. Банк у такому разі має враховувати посаду клієнта, тривалість перебування на ній, характер доходів, обсяги операцій, структуру активів і наявність зрозумілих документів про походження коштів.

Ключова ідея компромісу полягає в тому, щоб відокремити посилений контроль від необґрунтованого обмеження фінансової діяльності. Для клієнтів із прозорою історією доходів і низьким рівнем ризику процедура може бути спрощеною. Натомість щодо осіб, чиї операції мають ознаки ризикових або непрозорих, фінансовий моніторинг залишатиметься посиленим.

Як PEP пов’язаний із цифровим податком

Закон № 11416-д розглядається як частина ширшої податкової політики держави. Його обговорення пов’язане з пошуком додаткових надходжень до бюджету, адаптацією податкових правил до цифрової економіки та посиленням контролю за доходами. Цифровий податок має враховувати особливості сучасного бізнесу, у якому значна частина продажів, послуг, реклами та розрахунків відбувається онлайн.

На відміну від традиційної торгівлі, цифрові компанії можуть працювати з українськими споживачами без масштабної фізичної присутності в країні. Через це виникає питання, яким чином оподатковувати доходи від електронних сервісів, онлайн-платформ, цифрової реклами та інших операцій. Держава прагне зробити правила однаковими для різних учасників ринку, щоб компанії, які працюють переважно в інтернеті, не отримували необґрунтованих переваг порівняно з традиційним бізнесом.

Водночас податкові зміни мають бути узгоджені з правилами фінансового моніторингу. Якщо держава одночасно розширює контроль за доходами та посилює вимоги до підтвердження їх походження, громадяни й підприємці повинні розуміти, які саме документи їм необхідно зберігати. Відсутність чітких процедур може збільшити кількість конфліктів між клієнтами та банками, а також створити додаткові витрати для малого й середнього бізнесу.

Компроміс щодо PEP у цьому випадку має не лише політичне, а й практичне значення. Він може вплинути на готовність парламенту підтримувати податкові рішення, які передбачають нові механізми контролю за доходами. Для міжнародних партнерів важливо, щоб Україна виконувала зобов’язання у сфері боротьби з корупцією та відмиванням коштів. Для внутрішнього бізнесу не менш важливо, щоб ці правила не перетворилися на постійний адміністративний бар’єр.

Що можуть змінити запропоновані поправки

Очікується, що під час доопрацювання законодавства увагу зосередять на процедурі визначення ризику, строках і підставах посиленого моніторингу, а також на відповідальності банків за необґрунтовані відмови в обслуговуванні. Важливо, щоб рішення фінансової установи базувалося не лише на формальному статусі клієнта, а й на сукупності обставин.

Окремим питанням залишається захист членів сім’ї та пов’язаних осіб політично значущих людей. Банки можуть перевіряти не тільки самого PEP, а й близьких родичів або компанії, які потенційно пов’язані з ним. Такий підхід потрібен для виявлення прихованих активів, але він не повинен автоматично створювати підозри щодо кожної операції. Для цього мають існувати зрозумілі критерії та можливість надати документи, які підтверджують законність коштів.

Для громадян, які мають статус PEP, практичне значення матиме можливість швидко підтвердити свої доходи. Це можуть бути декларації, довідки про заробітну плату, договори купівлі-продажу, документи про спадщину, податкові звіти та інші офіційні підтвердження. Чим прозорішою є фінансова історія, тим менше ризиків виникає під час проведення операцій.

Для банків компромісні зміни можуть означати необхідність оновлення внутрішніх процедур. Фінансові установи мають не просто збирати документи, а й пояснювати клієнтам логіку перевірки. Прозора комунікація здатна зменшити кількість скарг і непорозумінь. Водночас держава повинна забезпечити єдине тлумачення правил, щоб різні банки не застосовували протилежні підходи до однакових ситуацій.

Експерти очікують, що остаточна редакція поправок стане результатом переговорів між парламентом, урядом, регуляторами та представниками бізнесу. Для України важливо одночасно зберегти довіру міжнародних партнерів і не допустити надмірного ускладнення повсякденних фінансових операцій. Успішний компроміс має посилити контроль за справді ризиковими операціями, але не перетворити статус PEP на довічну заборону користуватися банківськими послугами.

Подальший розгляд закону № 11416-д покаже, наскільки запропоновані зміни відповідають цим завданням. Якщо парламенту вдасться узгодити правила цифрового оподаткування та фінансового моніторингу, це може стати важливим кроком до більш передбачуваної економічної політики. Для бізнесу й громадян головним результатом має бути зрозуміла система, у якій податковий контроль, вимоги до PEP і банківські перевірки працюють за чіткими, однаковими та обґрунтованими правилами.