Головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі Алексус Гринкевич заявив, що Північноатлантичний альянс готовий відповісти на будь-яку атаку. За його словами, росія продовжує використовувати інструменти гібридної війни, намагаючись дестабілізувати європейські суспільства, посіяти страх і перевірити міцність союзницької єдності.
Воєнний конфлікт між росією та НАТО, на думку командувача, не є неминучим. Водночас масштаби диверсійної активності, підпалів, кібератак та інших агресивних дій змушують країни Альянсу посилювати пильність і готуватися до різних сценаріїв розвитку подій.
НАТО попередило Москву про готовність до відповіді
Алексус Гринкевич звернувся до громадян держав НАТО із запевненням, що союзники контролюють безпекову ситуацію та розуміють, як діяти у разі загрози. Він визнав, що систематичні гібридні атаки впливають на суспільні настрої та можуть створювати відчуття невизначеності серед населення.
За словами командувача, приблизно мільярд громадян країн Альянсу має бути впевнений у спроможності НАТО захистити своїх членів. Він наголосив, що військові структури та уряди союзних держав мають необхідні плани, ресурси й механізми для реагування на потенційну агресію.
Гринкевич підкреслив, що будь-які спроби завдати шкоди Альянсу не залишаться без відповіді. Він закликав тих, хто розглядає можливість атаки проти НАТО, не недооцінювати рішучість союзників і не сприймати стриманість як слабкість.
Командувач зазначив, що НАТО здатне не лише відбити напад, а й позбавити противника можливості досягти поставлених цілей. Основна мета Альянсу полягає в тому, щоб будь-яка атака на союзну державу виявилася невигідною та безрезультатною для агресора.
Водночас представник НАТО не заявляв, що пряме зіткнення з росією є неминучим. Навпаки, він наголосив на важливості стримування, демонстрації єдності та чіткого усвідомлення потенційним противником наслідків агресивних дій.
Гібридна війна росії проти Європи
Гібридна війна передбачає використання широкого набору інструментів, які можуть застосовуватися паралельно з традиційними військовими методами або без відкритого оголошення війни. Йдеться про диверсії, підпали, кібератаки, дезінформаційні кампанії, втручання у виборчі процеси, тиск на критичну інфраструктуру та спроби впливати на політичні рішення.
Європейські уряди дедалі частіше пов’язують подібні інциденти з діяльністю росії. Однак для офіційних звинувачень необхідно зібрати докази та встановити відповідальних. Саме тому Гринкевич закликав держави Альянсу публічно засуджувати Москву одразу після підтвердження її причетності до гібридних атак.
На його думку, російське керівництво може розраховувати на те, що окремі інциденти не матимуть серйозних наслідків. Якщо ж союзники демонструватимуть узгоджену реакцію, це ускладнить для кремля можливість діяти приховано та безкарно.
Публічна реакція країн НАТО має стати важливою частиною політики стримування. Йдеться не обов’язково про військову відповідь на кожен окремий випадок, а про дипломатичні, економічні, правові, кібернетичні та інші заходи, здатні підвищити ціну агресивних дій.
Серед головних завдань Альянсу також називають захист критичної інфраструктури, обмін розвідувальною інформацією, посилення кібербезпеки та координацію дій між державами. Такий підхід має зменшити вразливість країн Європи перед прихованими атаками та допомогти швидше встановлювати джерела загроз.
Підтримка України як елемент безпеки Європи
Алексус Гринкевич окремо наголосив на необхідності продовжувати підтримку України. За його оцінкою, скорочення військової та політичної допомоги Києву є однією з ключових цілей російського керівництва. Москва прагне послабити здатність України чинити опір, а також перевірити, наскільки довго західні держави залишатимуться об’єднаними.
Підтримка України в цьому контексті розглядається не лише як допомога окремій державі, а і як внесок у безпеку всієї Європи. Стійкість української оборони стримує подальше поширення агресії та демонструє, що силове захоплення територій не може бути прийнятним способом досягнення політичних цілей.
Командувач НАТО пояснив нову концепцію перемоги Альянсу. Вона передбачає здатність блокувати, послаблювати та зривати дії противника на всіх етапах. Такий підхід має охоплювати не лише безпосереднє відбиття атаки, а й попередження агресії, захист союзної інфраструктури та збереження стійкості суспільств.
У європейських столицях дедалі більше уваги приділяють можливим сценаріям ескалації. Президент Фінляндії Александр Стубб раніше висловлював сумнів щодо здатності росії здійснити напад на НАТО, оскільки Альянс залишається найпотужнішим військово-політичним об’єднанням у світі.
Водночас польська влада попереджала про ознаки підготовки росії до подальшого загострення. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск обговорював із керівництвом НАТО безпекову ситуацію у Східній Європі та розвиток російсько-української війни. За його оцінкою, найближчі місяці можуть мати вирішальне значення для України, Польщі та всього регіону.
Заяви керівників НАТО свідчать про те, що Альянс прагне одночасно уникнути прямого зіткнення та не допустити хибного уявлення про власну слабкість. Послідовне посилення оборони, підтримка України й спільна реакція на гібридні атаки мають продемонструвати росії: будь-яка агресія проти союзників матиме наслідки.
Головний сигнал НАТО полягає в тому, що стримування ґрунтується на готовності діяти. Альянс не вважає війну з росією неминучою, але водночас готується до захисту кожної держави-члена. Саме ця позиція, за словами Гринкевича, має зірвати плани тих, хто розраховує на розкол Європи, втому від війни та небажання демократичних країн відповідати на агресію.
Одещина — Запоріжжя та Ковель — Ужгород: відкрили нові автобусні маршрути