Колишній спецпосланець президента США з питань України, генерал у відставці Кіт Келлог заявив, що Україна має продовжувати удари по російських нафтопереробних заводах. На його думку, атаки українських сил по нафтовій інфраструктурі росії створюють для кремля дедалі відчутніший тиск, а домовленості Москви щодо постачання дизельного пального на міжнародний ринок можуть бути спробою послабити цей тиск.
Келлог наголосив, що до пропозицій російського диктатора володимира путіна потрібно ставитися обережно. Генерал не вважає, що Москва раптом вирішила допомогти Сполученим Штатам із добрих намірів. За його словами, будь-які економічні кроки кремля слід розглядати з урахуванням можливих політичних і воєнних мотивів.
Келлог побачив прихований мотив у дизельній угоді росії
В інтерв’ю американському телеканалу Кіт Келлог зазначив, що на пропозицію путіна постачати дизель американцям можна було б відповісти словами подяки, адже додаткове пальне справді здатне підтримати ринок. Водночас генерал закликав звернути увагу на причини, через які російська влада погодилася направити значні обсяги дизельного пального до США та на світові ринки.
Йдеться про домовленість, після якої Москва має відправити на міжнародний ринок до 1,8 мільйона тонн дизелю. Паралельно Міністерство фінансів США тимчасово послабило санкційні обмеження. Про цю угоду Дональд Трамп оголосив після телефонної розмови з володимиром путіним 9 жовтня.
На думку Келлога, російське керівництво може намагатися використати паливне питання для впливу на перебіг війни. Українські удари по НПЗ скорочують можливості російської нафтопереробки, ускладнюють логістику та змушують кремль шукати додаткові способи стабілізувати ситуацію. У такій ситуації дизельна угода може бути не лише комерційним рішенням, а й частиною ширшої політичної гри.
Генерал також припустив, що Москва може розраховувати на посередництво Вашингтона. Американська сторона проводить переговори з українською делегацією, а також із радниками з питань національної безпеки Великої Британії, Німеччини та Франції в Маямі. Кремль, імовірно, хотів би, щоб через ці контакти на Київ чинили тиск із вимогою зупинити атаки на російські енергетичні об’єкти.
Україна атакує військові об’єкти, а росія — цивільну інфраструктуру
Кіт Келлог окремо порівняв цілі, які обирають українські та російські війська. Він підкреслив, що Україна переважно завдає ударів по об’єктах російського військово-промислового комплексу, паливній інфраструктурі та підприємствах, які забезпечують агресію. Російські ж війська, за його словами, систематично атакують цивільні об’єкти, зокрема школи та церкви.
Саме тому генерал вважає неправильною спробу поставити українські й російські удари в один ряд. Україна переносить війну на територію держави-агресора, демонструючи, що російська інфраструктура більше не є недосяжною. Водночас Москва продовжує застосовувати ракети й безпілотники проти українських міст, цивільного населення та об’єктів, які не мають безпосереднього стосунку до ведення бойових дій.
За оцінкою Келлога, наслідки війни поступово відчувають дедалі більше росіян. Удари по НПЗ і нафтоналивних терміналах змушують російську владу реагувати на ризики перебоїв із паливом, змінювати маршрути постачання та шукати нові механізми для підтримки внутрішнього ринку. Це, своєю чергою, посилює економічний і політичний тиск на кремль.
Генерал також заявив, що не довіряє ані володимиру путіну, ані спеціальному представнику кремля з економічних питань Кирилу Дмитрієву. На його думку, російські заяви про готовність до співпраці потрібно оцінювати не за словами, а за реальними діями. Поки росія продовжує обстріли України та намагається досягти територіальних цілей силою, будь-які її мирні або економічні ініціативи залишаються інструментом тиску.
У Києві не планують припиняти удари по російських НПЗ
Дональд Трамп раніше неодноразово закликав Україну відмовитися від атак на російську енергетичну інфраструктуру. Американський президент пов’язував такі удари з ризиками для світового ринку та можливим дефіцитом пального. Однак у Києві наголошують, що українські дії є відповіддю на російську агресію та спрямовані на послаблення військової машини противника.
Українська позиція полягає в тому, що удари по російських нафтопереробних заводах триватимуть доти, доки не буде досягнуто реального енергетичного перемир’я. Ідеться не про односторонні обмеження для України, а про взаємну домовленість, яка передбачатиме припинення атак на енергетичні об’єкти з боку обох держав.
Цю позицію підтвердило поінформоване джерело в українській владі. За його словами, Київ не бачить підстав зупиняти операції, поки росія продовжує завдавати ударів по українській енергетиці та цивільній інфраструктурі. Одразу після оголошення дизельної домовленості між Москвою та Вашингтоном українські безпілотники вразили нафтоналивний термінал Новошахтинського заводу в Ростовській області.
Келлог вважає, що Україна повинна продовжувати чинити тиск на Росію. Він нагадав, що володимир путін розраховував завершити так звану спеціальну військову операцію за кілька днів, однак війна триває вже п’ятий із половиною рік. Російські війська досі намагаються захопити решту Донецької області, але американський генерал сумнівається, що кремлю вдасться реалізувати цей план.
«Вони не припинять. Вони продовжуватимуть атакувати, як і мають. Це війна. Ви атакуєте правильно», — підсумував Кіт Келлог, фактично підтримавши продовження українських ударів по військово-промислових і паливних об’єктах росії.
Зеленський розкритикував США за дизельну поступку росії на переговорах у Флориді