Всеволод Чабанець
Кандидат у президенти Франції від лівоцентристського табору Рафаель Глюксманн різко розкритикував рішення президента США Дональда Трампа, яке передбачає пом’якшення обмежень на експорт російського дизельного палива. На думку французького політика, такий крок посилює позиції кремля, послаблює європейських союзників Вашингтона та створює небезпечний прецедент для міжнародної політики.
Глюксманн заявив, що нинішня американська адміністрація фактично готова діяти в інтересах росії, навіть якщо це суперечить безпеці Європи. Він назвав Трампа або «корисним ідіотом», або політиком, який свідомо працює над підривом сили та свободи європейського континенту.
Глюксманн звинуватив Трампа у послабленні Європи
За словами французького кандидата, рішення щодо російського дизельного палива не можна розглядати лише як економічну домовленість. Воно має значно ширші політичні наслідки, адже демонструє готовність Сполучених Штатів відновлювати співпрацю з кремлем попри війну росії проти України та тривалі спроби європейських держав зменшити залежність від російських енергоносіїв.
Рафаель Глюксманн вважає, що Вашингтон таким чином може поставити короткострокову вигоду вище за стратегічну безпеку Заходу. Якщо російські енергетичні ресурси знову отримають ширший доступ до міжнародних ринків, Москва матиме додаткові доходи для фінансування державного апарату та військової машини. Для Європи це означатиме не лише економічний виклик, а й ризик посилення політичного тиску з боку кремля.
Французький політик також наголосив, що подібні рішення підривають довіру між Сполученими Штатами та європейськими союзниками. Протягом останніх років країни Європи намагалися координувати санкційну політику, обмежувати імпорт російських енергоносіїв і підтримувати Україну. У цьому контексті домовленості Трампа з Владіміром путіним сприймаються як відхід від спільної лінії Заходу.
Критика Глюксманна стосується не лише самого експорту дизельного палива. Його непокоїть загальна модель поведінки американського президента, який, за оцінкою французького політика, демонструє готовність домовлятися з авторитарними лідерами без належного врахування інтересів європейських держав. Такий підхід може змінити баланс сил у трансатлантичному альянсі.
Перемога Марін Ле Пен стане подарунком для путіна
Окремо Рафаель Глюксманн висловився про майбутні президентські вибори у Франції. Він заявив, що можливий прихід ультраправої політикині Марін Ле Пен до Єлисейського палацу у 2027 році стане перемогою для Владіміра путіна. На його переконання, це послабить єдність Європейського Союзу та наблизить континент до стратегічної поразки.
Французький політик намагається представити вибори 2027 року як боротьбу не лише за внутрішній курс країни, а й за майбутнє всієї Європи. Він переконує виборців, що ізоляціонізм, поступки росії та симпатії до авторитарних моделей влади можуть мати для Франції значно вищу ціну, ніж здається на перший погляд.
Глюксманн позиціонує себе як політика, здатного протистояти лідерам, яких він вважає надмірно сильними та схильними нехтувати демократичними обмеженнями. Серед таких діячів він називає китайського лідера Сі Цзіньпіна, президента росії Владіміра путіна та Дональда Трампа.
Його політична стратегія ґрунтується на захисті європейського суверенітету, підтримці України та зміцненні спільної оборонної політики ЄС. Глюксманн прагне переконати французів, що країна повинна не пристосовуватися до рішень великих держав, а сама впливати на формування міжнародного порядку.
Водночас заява кандидата є частиною гострої внутрішньополітичної боротьби у Франції. Марін Ле Пен залишається однією з найпомітніших фігур французької правиці, а її позиція щодо відносин із росією багато років викликає суперечки. Для Глюксманна критика Ле Пен дозволяє підкреслити власну прихильність до проєвропейського курсу та підтримки України.
Домовленості США і росії викликали занепокоєння
Рішення Дональда Трампа щодо постачання російського дизельного палива стало предметом критики не лише у Франції. Європейські союзники Сполучених Штатів побоюються, що подібні домовленості можуть створити для кремля нові джерела прибутку та водночас підірвати санкційний тиск.
Особливе занепокоєння викликає можливість використання енергетики як інструменту політичного торгу. Росія протягом десятиліть застосовувала постачання нафти й газу для посилення свого впливу на сусідні держави. Якщо аналогічна модель буде відновлена у нових формах, Європа може знову опинитися перед проблемою залежності від країни, яка використовує економічні ресурси як зброю.
Критики американської політики також звертають увагу на те, що домовленості з путіним можуть відбуватися без повноцінної участі України та європейських держав. У такому разі рішення, які безпосередньо впливають на безпеку континенту, ухвалюватимуться без урахування позиції тих країн, які несуть найбільші ризики від російської агресії.
Суперечливу реакцію викликали й заклики Трампа до призначення нового президента України замість Володимира Зеленського. Для європейських політиків це стало сигналом можливого втручання у внутрішні справи України та спроби нав’язати Києву політичні рішення в обмін на підтримку.
Рафаель Глюксманн пов’язує ці події в одну небезпечну тенденцію: Сполучені Штати можуть почати домовлятися з росією через голови європейських союзників і самої України. На його думку, це створить умови, за яких Москва отримає політичні та економічні переваги, а Європа буде змушена реагувати на вже ухвалені рішення.
Для Франції ця дискусія має особливе значення напередодні президентських виборів. Виборцям доведеться визначитися, якою вони бачать роль країни у світі: самостійною європейською державою, яка підтримує Україну та зміцнює оборонну співпрацю, чи країною, готовою пристосуватися до домовленостей між Вашингтоном і Москвою.
Заява Глюксманна свідчить про те, що тема відносин із Трампом, путіним та іншими світовими лідерами стане одним із головних елементів французької президентської кампанії. Для лівоцентристського кандидата це можливість закріпити образ політика, який виступає за сильну Європу, а для його опонентів — виклик, що змусить чіткіше пояснити власне бачення майбутнього континенту.