Дата публікації «Іскандери», KN-23 та інші ракети: як ППО відбила масовану атаку РФ
Опубліковано 07.10.26 09:36
Переглядів статті «Іскандери», KN-23 та інші ракети: як ППО відбила масовану атаку РФ 1

«Іскандери», KN-23 та інші ракети: як ППО відбила масовану атаку РФ

Поділитися цією новиною в Facebook Поділитися цією новиною в Twitter Поділитися цією новиною в Twitter

Минулої ночі росія здійснила одну з чергових масованих комбінованих атак по Україні, використавши широкий спектр ракетного озброєння та ударних безпілотників. Повітряний напад розпочався ще о 18:00 6 жовтня і тривав уночі та вранці. Основними напрямками удару стали Київська, Харківська, Полтавська та Дніпропетровська області.

За попередніми даними, російські війська намагалися одночасно перевантажити українську систему протиповітряної оборони різними типами цілей. У повітрі перебували балістичні та крилаті ракети, а також ударні дрони Shahed, реактивні безпілотники, «Гербери» й апарати-імітатори «Пародія».

Які ракети та дрони використала росія

Під час нової атаки противник застосував протикорабельні ракети «Циркон» і «Онікс». Їхні пуски здійснювалися з території Ростовської області росії. Також ворог використав балістичні ракети «Іскандер-М», ракети комплексу С-400 та північнокорейські KN-23. Запуски балістичних боєприпасів фіксувалися з Брянської та Воронезької областей РФ.

Окрему частину удару становили крилаті ракети повітряного, наземного та морського базування. Загалом росія запустила 48 таких цілей. Серед них були ракети Х-101, «Іскандер-К» і «Калібр». Пуски здійснювалися з районів Вологодської та Курської областей, а також із акваторії Каспійського моря.

Крім того, російські війська застосували 130 ударних безпілотників. Серед них були дрони типу Shahed, «Гербера» та безпілотники-імітатори «Пародія». 46 апаратів виявилися реактивними, що підвищує швидкість їхнього наближення до цілей і може ускладнювати роботу окремих засобів протиповітряної оборони.

Безпілотники запускалися з кількох напрямків: із районів Орла, Приморсько-Ахтарська, тимчасово окупованого Донецька та Гвардійського в окупованому Криму. Така географія пусків свідчить про спробу ворога сформувати розгалужену повітряну загрозу та змусити українські сили оборони працювати одночасно на різних ділянках.

Комбінована атака ракетами та дронами є типовою тактикою російської армії. Спочатку противник може запускати велику кількість безпілотників для виявлення позицій ППО, виснаження запасів боєприпасів і створення додаткового навантаження на чергові сили. Після цього або паралельно застосовуються крилаті та балістичні ракети, які мають різну швидкість, висоту польоту й траєкторію.

Скільки повітряних цілей знешкодила ППО

Станом на 09:00 українська протиповітряна оборона знищила або подавила 161 повітряну ціль. До відбиття атаки залучалися винищувальна авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби, оператори безпілотних систем і мобільні вогневі групи Сил оборони України.

Серед знешкоджених цілей були 5 балістичних ракет. Йдеться про ракети «Іскандер-М», KN-23, С-400, а також «Циркон» і «Онікс». Знищення або подавлення балістичних цілей є особливо складним завданням, оскільки вони рухаються з високою швидкістю та можуть змінювати параметри польоту на окремих ділянках траєкторії.

Українські захисники також знищили 39 крилатих ракет Х-101, «Іскандер-К» і «Калібр». Щодо ще шести крилатих ракет на момент оприлюднення попередніх даних тривало уточнення. Це означає, що підсумкова кількість підтверджених знешкоджених цілей може змінитися після завершення роботи розрахунків та аналізу інформації з усіх регіонів.

Найбільшу кількість знешкоджених повітряних об’єктів становили безпілотники. ППО знищила або подавила 117 ударних БпЛА типу Shahed, «Гербера» та інших типів. Із них 38 були реактивними. Оператори радіоелектронної боротьби придушували ворожу навігацію та керування, а мобільні групи й зенітні підрозділи знищували дрони в повітрі.

Таким чином, за наведеними на ранок даними, українська ППО відбила основну частину масованого удару. Водночас через масштаб атаки та різноманітність застосованого озброєння повітряна обстановка залишалася складною. На момент звіту в повітряному просторі України ще перебували ворожі безпілотники, тому робота сил оборони тривала.

Наслідки масованої атаки по регіонах України

Попри значний результат роботи протиповітряної оборони, повністю уникнути наслідків атаки не вдалося. Зафіксовано влучання ракет і ударних безпілотників противника у 18 локаціях. Ще у п’яти місцях впали збиті повітряні цілі або їхні уламки.

Російські удари поєднувалися за часом і напрямками, тому повідомлення про небезпеку надходили з кількох областей. Найбільшу увагу було прикуто до Київщини, Харківщини, Полтавщини та Дніпропетровщини. У таких умовах мешканцям регіонів необхідно залишатися в укриттях до завершення повітряної тривоги, оскільки після першої хвилі атаки можуть відбуватися повторні запуски або з’являтися нові ударні дрони.

Окрему небезпеку становлять уламки ракет і безпілотників, які падають після роботи ППО. Навіть знешкоджена ціль може спричинити пожежу, пошкодити будівлі, автомобілі, лінії електропередач або інфраструктурні об’єкти. Тому громадянам не слід наближатися до місць падіння, торкатися уламків чи намагатися самостійно переміщувати підозрілі предмети.

Масована атака із застосуванням «Іскандерів», KN-23, «Калібрів», Х-101, «Цирконів», «Оніксів» і сотень безпілотників вкотре продемонструвала, що росія продовжує використовувати терор проти українських міст. Водночас результат роботи української ППО свідчить про здатність Сил оборони протистояти комбінованим ударам навіть за умов одночасного застосування балістики, крилатих ракет і великої кількості дронів.

Підсумкові дані щодо кількості знищених цілей, наслідків влучань і пошкоджень можуть уточнюватися після завершення повітряної атаки та роботи екстрених служб. На місцях падіння уламків працюють рятувальники, правоохоронці й аварійні бригади, які фіксують наслідки обстрілу та ліквідовують його результати.