ЄС повністю відмовиться від російського газу до кінця 2027 року — фон дер Ляєн

Європейський Союз не має наміру відмовлятися від плану повністю припинити імпорт російського газу. Попри нове зростання цін на енергоносії, нестабільність на світовому ринку та ризики для промисловості, у Брюсселі підтверджують курс на енергетичну незалежність. Російський газ має зникнути з європейського імпортного балансу до кінця 2027 року.

Про це заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн під час виступу в Європейському парламенті у Страсбурзі. За її словами, Європа вже пройшла значну частину шляху та продемонструвала, що здатна протистояти енергетичному тиску й скорочувати залежність від постачань із росії.

Європейська енергетична політика останніх років була зосереджена на диверсифікації джерел газу, розвитку відновлюваної енергетики, збільшенні запасів у підземних сховищах і пошуку альтернативних постачальників. Ці заходи дали змогу суттєво зменшити частку російського газу в загальному імпорті Євросоюзу.

За словами фон дер Ляєн, ще кілька років тому росія забезпечувала близько 45% газового імпорту ЄС. Після початку повномасштабної війни та використання енергоресурсів як інструменту політичного тиску європейські країни почали прискорено змінювати структуру закупівель.

«Чотири роки тому росія намагалася нас шантажувати. На той час 45% нашого імпорту газу надходило з росії. Майже за одну ніч майже весь цей імпорт був припинений. Але Європа трималася разом, і ми вийшли з цього сильнішими», — заявила президентка Єврокомісії.

ЄС скорочує залежність від російського газу

Наразі частка російського газу в імпорті Європейського Союзу зменшилася приблизно до 12%. Це стало результатом одночасної роботи в кількох напрямках. Країни ЄС збільшили закупівлі скрапленого природного газу, уклали нові домовленості з іншими постачальниками, розширили використання газу з альтернативних маршрутів і прискорили розвиток власної енергогенерації.

Важливу роль у цьому процесі відіграли термінали для приймання скрапленого газу, міждержавні газопроводи та спільне наповнення газових сховищ. Європейські держави також інвестують у сонячну та вітрову енергетику, модернізацію електромереж і технології зберігання електроенергії.

«Сьогодні наш імпорт російського газу скоротився з 45% до 12%. І ми скоротимо його до нуля до кінця наступного року», — наголосила Урсула фон дер Ляєн.

Водночас повна відмова від російського газу не означає миттєвого припинення всіх поставок. Перехідний період потрібен для того, щоб держави-члени ЄС могли замінити наявні обсяги, не допустити дефіциту та мінімізувати ризики для домогосподарств і підприємств. Саме тому Брюссель орієнтується на поетапне скорочення імпорту та остаточне завершення процесу до кінця 2027 року.

Ключова мета ЄС — нульовий імпорт російського газу без повернення до попередньої моделі енергетичної залежності. У Євросоюзі вважають, що довгострокова безпека важливіша за короткострокову вигоду від окремих контрактів на постачання.

Енергетична криза посилює тиск на Європу

Рішення про повну відмову від російського газу ухвалюється в умовах нової енергетичної кризи. Європейські споживачі та промислові компанії стикаються зі зростанням вартості енергоносіїв, що безпосередньо впливає на ціни товарів, виробничі витрати та конкурентоспроможність підприємств.

Фон дер Ляєн повідомила, що з кінця лютого ціни на газ зросли на 140%, а вартість дизельного пального подвоїлася. Таке подорожчання створює додаткове навантаження на бюджети громадян, транспортний сектор, сільське господарство та енергоємні галузі промисловості.

За її словами, імпортоване викопне паливо від початку війни на Близькому Сході обійшовся Європі приблизно у 100 мільярдів євро додаткових витрат. При цьому ці кошти не забезпечили збільшення обсягів енергії для європейської економіки, а лише компенсували зростання цін на світових ринках.

Високі котирування газу та нафти змушують уряди країн ЄС шукати баланс між підтримкою населення, допомогою бізнесу та збереженням курсу на енергетичну трансформацію. Держави можуть застосовувати тимчасові компенсації, податкові механізми та програми зменшення споживання, однак такі заходи потребують значних бюджетних ресурсів.

Попри складну ситуацію, Європейський Союз не планує повертатися до високої залежності від російських ресурсів. У Брюсселі наголошують, що диверсифікація постачань є не лише економічним, а й безпековим питанням. Чим менше європейський ринок залежить від одного постачальника, тим меншими стають можливості для політичного шантажу.

Низькі запаси газу залишаються ризиком

Одним із головних викликів для Європи є підготовка до наступного опалювального сезону. На тлі нестабільних цін країни ЄС мають завчасно накопичити достатні обсяги газу, щоб захистити споживачів від можливих перебоїв і різких стрибків вартості взимку.

У серпні рівень заповненості газових сховищ Євросоюзу становив близько 58%. Це один із найнижчих показників за останні роки. Недостатні запаси підвищують чутливість ринку до погодних умов, аварій на інфраструктурі та змін у глобальному попиті на скраплений газ.

Особливо складною залишається ситуація в Німеччині. Заповненість її сховищ становила приблизно 47%, що створює додаткові ризики для найбільшої економіки Європи. Водночас Берлін не погодився зобов’язувати державні компанії закуповувати газ за поточними високими цінами, оскільки це може збільшити фінансове навантаження та закріпити невигідні умови.

Низький рівень запасів не означає неминучого дефіциту, однак вимагає від урядів і бізнесу обережного планування. Європейські країни мають одночасно забезпечити закупівлю необхідного палива, контролювати споживання та не допустити надмірного зростання тарифів для населення.

Для української економіки та енергетичного сектору рішення ЄС також має важливе значення. Скорочення російського газу змінює регіональні потоки, посилює роль альтернативних маршрутів і стимулює розвиток інфраструктури, здатної забезпечувати постачання з різних напрямків. Водночас загальноєвропейський дефіцит або різке подорожчання газу може впливати на ціни та умови закупівель у всьому регіоні.

Європейська комісія очікує, що поєднання енергозбереження, розвитку чистої генерації, збільшення імпорту з альтернативних джерел і координації між країнами дасть змогу пройти нинішню кризу без повернення до російської залежності. Таким чином, ЄС планує скоротити імпорт російського газу з нинішніх 12% до нуля до кінця 2027 року, навіть якщо енергетичний ринок залишатиметься нестабільним.