Україна може отримати окремий підхід до подальшого руху в Європейський Союз через повномасштабну війну та безпрецедентні умови, у яких держава проводить реформи. ЄС готує спеціальну дорожню карту до вступу для України, яка, ймовірно, відрізнятиметься від документів для інших країн-кандидаток. У ній мають врахувати не лише виконання вимог законодавства Євросоюзу, а й безпекову ситуацію, наслідки війни та здатність держави одночасно проводити перетворення й захищати свою територію.
ЄС готує дорожні карти для чотирьох країн
Європейський Союз планує підготувати орієнтовні дорожні карти для чотирьох найбільш просунутих країн-кандидаток. Йдеться про Чорногорію, Албанію, Молдову та Україну. Очікується, що документи представлять 28 жовтня. Вони мають стати практичним орієнтиром для держав, які проходять складний і тривалий процес підготовки до членства в ЄС.
За задумом європейської сторони, дорожні карти допоможуть визначити орієнтовні терміни виконання завдань, послідовність подальших кроків і ключові реформи, необхідні для просування переговорів. Такий підхід має зробити процес вступу більш зрозумілим для країн-кандидаток, їхніх громадян та європейських партнерів.
Водночас дорожня карта не означатиме автоматичної гарантії членства чи заздалегідь визначеної дати вступу. Європейська інтеграція базується на принципі індивідуальних досягнень. Це означає, що кожна країна повинна виконувати політичні, економічні та правові критерії, а також демонструвати реальний прогрес у впровадженні європейських стандартів.
Євросоюз розраховує, що нові документи допоможуть країнам-кандидаткам зберегти темп реформ. Для України це особливо важливо, адже значна частина державних ресурсів спрямована на оборону, підтримку населення, відновлення критичної інфраструктури та подолання наслідків російської агресії.
Чому українська дорожня карта буде особливою
Україна перебуває в іншій ситуації, ніж Чорногорія, Албанія та Молдова. Основною відмінністю є повномасштабна війна, яка впливає на роботу державних органів, економіку, безпеку та можливості реалізації реформ. Саме тому європейська дорожня карта для України може мати іншу структуру, особливі умови та окремі механізми оцінювання прогресу.
Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос зазначила, що робота над українським документом ще триває. За її словами, умови війни необхідно належним чином відобразити в майбутніх домовленостях про вступ. Насамперед це стосується того, як саме Україна виконуватиме вимоги ЄС у період, коли частина територій залишається окупованою, а державні інституції змушені працювати в умовах постійних атак.
Особливий статус дорожньої карти не означає послаблення вимог Євросоюзу. Україна й надалі має виконувати зобов’язання, пов’язані з верховенством права, реформою судової системи, боротьбою з корупцією, захистом прав людини, функціонуванням демократичних інституцій та наближенням національного законодавства до права ЄС.
Водночас ЄС має враховувати об’єктивні обставини, у яких відбувається цей процес. Для України важливо, щоб оцінювання реформ було реалістичним, послідовним і таким, що бере до уваги обмеження воєнного часу. Очікується, що саме дорожня карта допоможе поєднати вимоги євроінтеграції з практичними можливостями держави.
Україна вже здійснила значну частину підготовчої роботи в межах технічних переговорів. Наступними етапами мають стати відкриття переговорних кластерів, виконання визначених маяків і поступове закриття окремих переговорних розділів. Кожен кластер охоплює широкий перелік питань, тому прогрес залежатиме не від одного рішення, а від системної роботи уряду, парламенту, судової системи та інших державних інституцій.
Україна одночасно веде війну та проводить реформи
Нині Україна змушена діяти одразу в трьох стратегічних напрямах. Перший напрям є безпековим: держава бореться за виживання, захищає людей і території, підтримує армію та забезпечує роботу основних служб. Другий пов’язаний із переговорами про вступ до ЄС і виконанням технічних вимог, які визначають готовність країни до членства. Третій стосується внутрішніх реформ, без яких неможливо побудувати ефективну й стійку європейську державу.
Таке поєднання завдань створює значне навантаження на державний апарат. Частина фахівців залучена до воєнного управління та відновлення, а законодавчі й адміністративні зміни необхідно проводити попри нестачу ресурсів і постійні ризики. У цьому контексті дорожня карта ЄС може стати інструментом координації, який допоможе визначити пріоритети та уникнути розпорошення зусиль.
Для українського суспільства важливим результатом такого документа стане більша передбачуваність вступу до ЄС. Чітко сформульовані завдання дадуть змогу краще розуміти, які рішення необхідно ухвалити, які інституції відповідають за їх реалізацію та за якими показниками оцінюватимуть прогрес. Водночас остаточні терміни членства залежатимуть від темпів реформ, переговорів із державами-членами та завершення війни.
Європейська інтеграція України вже стала довгостроковим державним курсом. Спеціальна дорожня карта може закріпити цей напрям і зробити його більш практичним. Вона має показати, як Україна рухатиметься від виконання окремих рекомендацій до відкриття та закриття переговорних кластерів, а згодом і до підготовки договору про вступ.
Водночас майбутній документ не скасовує відповідальності України за проведення реформ. Навіть за умов війни країні необхідно посилювати незалежність судів, прозорість державного управління, ефективність антикорупційних органів і захист прав громадян. Саме поєднання стійкості у війні та послідовних реформ визначатиме, наскільки швидко Україна зможе просуватися на шляху до членства в Європейському Союзі.
Делегація Ради в Танзанії обговорила підтримку України — Стефанчук