Годжес закликав Україну посилити удари по нафтогазовій інфраструктурі РФ

Колишній командувач Сухопутних військ США в Європі генерал Бен Годжес закликав Україну посилити удари по нафтогазовій інфраструктурі росії. На його думку, атаки на об’єкти, пов’язані з видобутком, переробкою, зберіганням і транспортуванням енергоносіїв, можуть мати для російської економіки та воєнної машини значно відчутніші наслідки, ніж обмежені удари по окремих військових цілях.

За словами Годжеса, це має «дуже значний ефект». Йдеться не лише про фізичне пошкодження нафтопереробних заводів, терміналів чи паливних баз. Удар по енергетичному сектору здатен створити ланцюгову реакцію: ускладнити постачання пального для армії, зменшити обсяги експорту, підвищити витрати на ремонт і посилити навантаження на російський бюджет.

Російська економіка значною мірою залежить від доходів, які формуються завдяки продажу нафти, газу та продуктів їхньої переробки. Навіть за умов санкцій Москва продовжує використовувати енергетичний сектор як джерело фінансування державних витрат, зокрема військових. Саме тому об’єкти паливно-енергетичного комплексу залишаються важливою частиною спроможності росії вести тривалу війну.

Чому енергетична інфраструктура має стратегічне значення

Нафтопереробні підприємства відіграють особливу роль, оскільки забезпечують виробництво бензину, дизельного пального, авіаційного керосину та інших матеріалів, необхідних для роботи військової техніки. Пошкодження такого об’єкта може тимчасово скоротити випуск пального, змусити перенаправляти сировину на інші заводи або збільшити навантаження на вже задіяні виробничі потужності.

Окрім безпосереднього впливу на постачання, атаки на енергетичні об’єкти змушують Росію витрачати значні ресурси на їхній захист. Для прикриття великих заводів, нафтобаз і транспортних вузлів потрібні системи протиповітряної оборони, радіоелектронної боротьби, додаткові підрозділи охорони та постійне спостереження. Відповідно, російське командування має розподіляти обмежені засоби між фронтом, військовими базами, промисловими центрами та критичною інфраструктурою.

Годжес фактично наголошує на необхідності системного підходу. Окремий вибух або короткочасна зупинка роботи підприємства не завжди призводять до тривалих змін. Водночас регулярний тиск на різні ланки енергетичного ланцюга може ускладнити відновлення виробництва та логістику. У такому разі наслідки накопичуються поступово, впливаючи на собівартість експорту, внутрішні ціни та стабільність постачання.

За оцінками експертів, важливе значення мають не тільки масштаби пошкоджень, а й час, необхідний для ремонту. Складне обладнання для нафтопереробки часто потребує спеціалізованих компонентів, технологій та кваліфікованих фахівців. Якщо доступ до необхідних деталей обмежений санкціями, відновлення окремих виробничих ліній може тривати довше, ніж розраховує російська влада.

Вплив ударів на російський бюджет і військову логістику

Зменшення обсягів переробки нафти або експорту енергоносіїв може позначитися на бюджетних надходженнях росії. Навіть якщо країна продовжує продавати сировину через альтернативні маршрути, проблеми з виробництвом і транспортуванням здатні призвести до дисконту, додаткових витрат і втрати частини прибутку. Для бюджету, значна частина якого спрямовується на оборонні потреби, це створює додатковий фінансовий тиск.

Окремий аспект — забезпечення російських військ паливом. Армія потребує стабільних поставок бензину, дизеля та авіаційного пального для танків, бронемашин, вантажівок, літаків і безпілотних систем. Порушення роботи паливної інфраструктури може змусити російське командування збільшувати запаси ближче до зон бойових дій, змінювати маршрути доставки та залучати додатковий транспорт.

Ударна кампанія по енергетичних об’єктах також має психологічний і політичний вимір. Російська влада тривалий час намагалася створити враження, що війна не впливає на повсякденне життя більшості населення. Поява перебоїв із пальним, зростання цін, черги на автозаправних станціях або тривалі аварійні роботи можуть підірвати це уявлення. Для кремля це означає необхідність пояснювати громадянам причини проблем і демонструвати здатність контролювати ситуацію.

Водночас ефективність таких дій залежить від точності планування, вибору цілей і здатності України використовувати власні далекобійні засоби. Йдеться про складні операції, під час яких необхідно враховувати розташування об’єктів, рівень їхнього захисту, наявність резервних маршрутів і потенційні наслідки для цивільного населення. Стратегічний результат визначається не кількістю атак, а тим, наскільки вони впливають на виробничі та логістичні можливості противника.

Міжнародний контекст і подальша стратегія України

Заклик Годжеса прозвучав на тлі дискусій про те, яким має бути характер українських ударів по військових і промислових об’єктах росії. Україна наголошує, що має право послаблювати потенціал держави-агресора та зменшувати її здатність завдавати ударів по українських містах. Водночас партнери Києва уважно стежать за тим, щоб військові операції відповідали нормам міжнародного права та були спрямовані на об’єкти, які мають безпосереднє значення для ведення війни.

Потенційне посилення атак на нафтогазову інфраструктуру може змінити розрахунки російського керівництва. Якщо підтримання роботи ключових підприємств вимагатиме дедалі більших витрат, Москва буде змушена обирати між захистом тилових об’єктів і посиленням угруповань на фронті. Такий вибір здатен створити додаткові труднощі для російської армії та знизити її можливості проводити масштабні наступальні операції.

Водночас експерти звертають увагу, що енергетичний сектор росії має значні резерви та розгалужену структуру. Частину виробництва можна тимчасово перенести на інші підприємства, а пошкоджені об’єкти — відновити. Тому для досягнення тривалого ефекту потрібні послідовність, технологічна підготовка та поєднання ударів по різних елементах системи: виробництву, зберіганню, транспортуванню й управлінню.

Позиція Бена Годжеса зводиться до того, що Україна має активніше впливати на джерела російської військової сили, а не лише реагувати на атаки на власній території. Удари по нафтогазовій інфраструктурі, за його оцінкою, можуть послабити економічну основу війни, ускладнити забезпечення армії та підвищити ціну агресії для росії. Саме тому енергетичні об’єкти, які прямо підтримують військовий потенціал, залишатимуться одним із ключових напрямів стратегічного протистояння.