Фон дер Ляєн закликає ЄС повністю відмовитися від російського газу до 2027 року

Європейський Союз не має наміру відкладати стратегічний курс на повне припинення імпорту російського газу. Попри енергетичну кризу, зростання вартості палива та тиск на європейську промисловість, у Брюсселі планують звести закупівлі російського газу до нуля до кінця 2027 року. Про це заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн під час виступу в Європейському парламенті у Страсбурзі.

Її промова була присвячена пріоритетам майбутнього засідання Європейської ради, однак значну увагу політикиня приділила саме енергетичній безпеці. За її словами, відмова від російських енергоносіїв є не тимчасовою реакцією на кризу, а довгостроковим рішенням, яке має зробити Європу менш залежною від політичної волі кремля.

Фон дер Ляєн: ЄС скоротив залежність від росії

Президентка Єврокомісії нагадала, що кілька років тому росія використовувала газові поставки як інструмент тиску на європейські держави. Тоді приблизно 45% імпортованого Євросоюзом газу надходило з росії. Різке скорочення поставок стало серйозним випробуванням для економіки, домогосподарств і промисловості країн-членів.

«Чотири роки тому росія намагалася нас шантажувати. На той час 45% нашого імпорту газу надходило з росії. Майже за одну ніч майже весь цей імпорт був припинений. Але Європа трималася разом, і ми вийшли з цього сильнішими», – заявила Урсула фон дер Ляєн.

За її словами, Євросоюз зміг адаптуватися завдяки спільним рішенням, диверсифікації маршрутів і постачальників, а також активнішому розвитку власної енергетики. Європейські країни почали укладати нові контракти на постачання скрапленого природного газу, збільшили використання альтернативних джерел та прискорили інвестиції у відновлювану енергетику.

Нині частка російського газу в імпорті ЄС зменшилася з 45% до 12%. У Європейській комісії вважають, що цей показник можна довести до нуля до завершення 2027 року. Таким чином, поставлена мета передбачає відмову не лише від трубопровідного газу, а й від закупівель російського скрапленого природного газу.

Фон дер Ляєн підкреслила, що енергетична незалежність залишається пріоритетом навіть за складної ситуації на ринку. Вона визнала, що нинішня криза вже позначилася на європейських родинах і підприємствах, проте, на її думку, повернення до попередньої залежності створило б для ЄС ще більші ризики.

Енергетична криза підсилює тиск на європейські країни

Однією з головних проблем для Євросоюзу залишається висока ціна енергоносіїв. Від кінця лютого вартість газу зросла на 140%, а ціни на дизельне пальне подвоїлися. Подорожчання безпосередньо впливає на рахунки домогосподарств, собівартість виробництва, транспортні витрати та конкурентоспроможність європейських компаній.

За оцінкою президентки Єврокомісії, від початку війни в Ірані імпортоване викопне паливо коштував Європі додаткових 100 мільярдів євро. При цьому, наголосила вона, ці витрати не означали отримання додаткових обсягів енергії. Для споживачів це означає зростання фінансового навантаження, а для промисловості – необхідність скорочувати витрати або переносити їх у кінцеву ціну товарів.

Європейські уряди одночасно намагаються стримати тарифи, підтримати енергоємні підприємства та гарантувати стабільність постачань у зимовий період. Відмова від російського газу в таких умовах потребує значних резервів, нової інфраструктури та узгодженої політики між державами-членами.

Окремим напрямом залишається збільшення потужностей для приймання скрапленого газу, розвиток міждержавних газопроводів і накопичення запасів у сховищах. Водночас ЄС прагне не замінити одну довгострокову залежність іншою, тому паралельно підтримує сонячну, вітрову, водневу та інші низьковуглецеві технології.

Заборона російського СПГ і наступні кроки

Повна заборона на імпорт до Євросоюзу російського скрапленого природного газу має набути чинності з 1 січня 2027 року. Це рішення є частиною санкційної політики та покликане перекрити один із каналів фінансування російського бюджету.

Після ухвалення чергового пакета санкцій для окремих поставок до третіх країн залишили тимчасове виключення за старими контрактами. Однак у Брюсселі наголошують, що подібні винятки не повинні перетворитися на постійний механізм збереження російської присутності на європейському енергетичному ринку.

Для досягнення цілі до 2027 року державам-членам доведеться синхронізувати національні плани, забезпечити альтернативні джерела газу та прискорити скорочення споживання викопного палива. Особливо складним цей процес може бути для країн, які історично залежали від російських трубопровідних поставок і мають обмежені можливості швидко змінити інфраструктуру.

Водночас в уряді Угорщини заявляли, що країна здатна виконати вимоги Євросоюзу щодо повної відмови від російського газу протягом року. Така позиція свідчить, що навіть держави, які раніше виступали проти жорстких обмежень, змушені оцінювати сценарій поступового розриву енергетичних зв’язків із росією.

Урсула фон дер Ляєн висловила впевненість, що Європейський Союз вийде з нинішньої кризи сильнішим, ніж увійшов у неї. На її думку, спільна відповідь на енергетичні виклики допоможе Європі прискорити перехід до чистої енергетики, зміцнити власну автономію та зменшити вплив геополітичних потрясінь на споживачів і бізнес.