Федоров показав новий український перехоплювач: він збив дві «Герані-5»

Колишній міністр оборони України Михайло Федоров повідомив про перші підтверджені результати бойового застосування нового українського дрона-перехоплювача. За його словами, безпілотник знищив дві російські реактивні «Герані-5», які рухалися в напрямку Києва. Випробування проводили військові екіпажі Lasar's Group.

Як зазначив Федоров, від початку розробки нового засобу до перших підтверджених перехоплень минув лише місяць. Він наголосив, що над проєктом спільно працювали українські інженери, військові та Павло Єлізаров. Розробники поставили за мету створити швидкісний безпілотник, здатний протидіяти реактивним цілям, які становлять особливу загрозу для української системи протиповітряної оборони.

Новий перехоплювач пройшов перші бойові випробування

За словами Михайла Федорова, під час бойової роботи екіпажі Lasar's Group за кілька днів збили два російські реактивні безпілотники. Обидві цілі, як повідомляється, прямували до Києва. Федоров також оприлюднив відеоматеріали, які, за його твердженням, демонструють перші підтверджені ураження, здійснені новим українським перехоплювачем.

Окреме значення має тип цілей, проти яких застосували апарат. Реактивні «Герані-5» можуть рухатися швидше за традиційні ударні безпілотники, тому їхнє своєчасне виявлення та знищення потребує спеціальних технічних рішень. Звичайні засоби перехоплення не завжди можуть оперативно реагувати на такі загрози, особливо коли йдеться про масовані атаки або одночасне наближення кількох повітряних цілей.

Новий український дрон має стати додатковим елементом протиповітряної оборони. Його завдання полягає у швидкому наближенні до ворожого безпілотника та знищенні цілі до того, як вона досягне міської забудови. Такий підхід може допомогти зменшити навантаження на традиційні комплекси ППО та заощаджувати дорогі ракети для складніших повітряних загроз.

Пряма мова Михайла Федорова: «Разом із Павлом Єлізаровим, військовими та інженерами створили новий дрон-перехоплювач. Від початку розробки до перших підтверджених збиттів – лише місяць».

Як технологія може посилити захист українських міст

У сучасній війні швидкість реакції є одним із ключових чинників успішної роботи протиповітряної оборони. Ударні безпілотники можуть змінювати маршрут, заходити на ціль із різних напрямків і використовувати особливості рельєфу або погодні умови. Реактивні апарати додатково скорочують час, який залишається для їхнього виявлення та перехоплення.

Саме тому українські розробники працюють над безпілотними системами, здатними діяти на високій швидкості. Перехоплювачі можуть використовуватися як мобільний компонент оборони, який оперативно реагує на появу ворожих цілей. Їхнє застосування потенційно дає змогу створювати кілька рівнів захисту: від виявлення повітряної загрози до її знищення на безпечній відстані від населених пунктів.

Федоров заявив, що команда планує й надалі вдосконалювати технологію. Наступним етапом має стати збільшення масштабів виробництва, аби такі апарати можна було використовувати для захисту більшої кількості українських міст. Водночас розробники прагнуть зробити перехоплювач повністю автономним.

Автономність означатиме, що безпілотник зможе самостійно виявляти повітряну ціль, визначати траєкторію її руху та здійснювати перехоплення без постійної участі оператора. Людина при цьому зможе контролювати загальну роботу системи, але значна частина рутинних операцій виконуватиметься автоматично. Це особливо важливо під час масованих атак, коли оператори можуть одночасно отримувати інформацію про десятки цілей.

Водночас остаточні можливості системи, її технічні характеристики, дальність дії та принцип ураження цілей офіційно не розкриваються. Така інформація може бути чутливою з огляду на продовження бойових дій і необхідність зберегти перевагу українських розробок.

Український приватний сектор розвиває рішення для ППО

Михайло Федоров наголосив, що робота над перехоплювачем відбувається у приватному секторі України. За його словами, команда шукає перспективні оборонні компанії, які мають власні технології, потенціал масштабування та здатність швидко впроваджувати рішення у військах.

Розвиток приватних виробників безпілотних систем дає змогу швидше реагувати на зміни на полі бою. На відміну від великих і складних оборонних програм, окремі дронові проєкти можуть проходити шлях від задуму до випробувань у значно коротші строки. Це дозволяє оперативно змінювати конструкцію, програмне забезпечення та тактику застосування відповідно до дій російських військ.

Перехоплювачі є лише одним із напрямів української оборонної промисловості. Паралельно розробляються розвідувальні, ударні та логістичні безпілотники, системи радіоелектронної боротьби, засоби виявлення цілей і програмні комплекси для координації різних видів техніки. Поєднання цих рішень може сформувати більш гнучку систему захисту повітряного простору.

Для України особливо важливо створювати доступні та масові засоби протидії ударним дронам. Використання дорогих ракет для знищення кожної повітряної цілі створює значне навантаження на запаси озброєння. Дрони-перехоплювачі потенційно можуть стати економнішим способом боротьби з частиною ворожих безпілотників, хоча їхня ефективність залежатиме від надійності навігації, систем виявлення та підготовки операторів.

«Наша місія залишається незмінною: виграти війну за незалежність і зберегти життя людей. Створюємо технології та асиметричні рішення, які дають перевагу над ворогом», – заявив Федоров.

Перші два підтверджені збиття демонструють, що український проєкт уже перейшов від етапу розробки до практичного застосування. Водночас для оцінки його повної ефективності потрібні подальші випробування, розширення виробництва та перевірка роботи в різних умовах. Якщо технологію вдасться масштабувати, дрони-перехоплювачі можуть посилити захист українських міст і стати важливою складовою багаторівневої протиповітряної оборони.

Федоров також пов’язує подальший розвиток цього напрямку з роботою Павла Єлізарова, військових екіпажів та українських інженерів. Їхній досвід має допомогти адаптувати нову систему до реальних потреб фронту й тилу. Головним результатом такого розвитку має стати зменшення ризику для цивільного населення та критичної інфраструктури під час російських атак.