F-16 проти Су-35С: експерт назвав літак, який має перевагу в бою

Повітряне протистояння між F-16AM/BM MLU та російським Су-35С не можна оцінювати лише за роком розробки або максимальною швидкістю. У реальному бою вирішальне значення мають дальність виявлення цілі, якість радіолокаційної станції, тип ракет, підготовка екіпажу, взаємодія з наземними системами протиповітряної оборони та підтримка інших елементів бойової авіації. Саме тому твердження про беззаперечну перевагу одного літака потребує важливих уточнень.

Українські винищувачі F-16AM/BM MLU поступаються новішій версії F-16V за можливостями бортового обладнання. Водночас ці літаки не варто списувати з рахунків. Після модернізації вони отримали сучасні системи зв’язку, оновлену електроніку, сумісність із широкою номенклатурою західного озброєння та здатність працювати в єдиному інформаційному просторі. У поєднанні з підготовкою українських пілотів це робить F-16AM/BM MLU небезпечною для російської авіації платформою.

Які переваги має Су-35С

Су-35С створювався як багатоцільовий винищувач покоління 4++. Російська машина має потужні двигуни з керованим вектором тяги, значний запас палива та високу маневровість. Вона здатна тривалий час перебувати в повітрі, патрулювати великі райони й нести значне бойове навантаження. За цими параметрами Су-35С має перевагу над легшим F-16.

Важливим елементом російського винищувача є радіолокаційна станція «Ірбіс-Е». Її заявлені характеристики дають змогу виявляти повітряні цілі на значній відстані, особливо за сприятливих умов. Су-35С також може використовувати ракети великої дальності класу «повітря — повітря». Теоретично це дозволяє російському пілоту атакувати противника ще до входження в ближній маневрений бій.

Однак технічні характеристики, наведені виробником, не завжди відображають реальну ефективність літака на полі бою. На результат впливають перешкоди, робота засобів радіоелектронної боротьби, якість обміну даними, надійність ракет і тактика застосування. Крім того, великий літак із потужним радаром сам може стати помітною ціллю для сучасних систем розвідки.

Чому F-16 не можна недооцінювати

F-16AM/BM MLU є результатом глибокої модернізації старших версій американського винищувача. Ці літаки отримали оновлені обчислювальні системи, вдосконалене відображення інформації для пілота, покращені засоби навігації та можливість застосовувати високоточне озброєння. Вони не є найновішими F-16V, але залишаються ефективними багатоцільовими винищувачами.

Однією з головних переваг F-16 є розвинена екосистема. Літак створювався для роботи в складі великої мережі, де дані надходять від наземних радарів, літаків дальнього радіолокаційного виявлення, командних пунктів та інших винищувачів. Пілот може отримувати інформацію про повітряну обстановку не лише від власного радара, а й від зовнішніх джерел. Це особливо важливо в умовах, коли необхідно зменшувати час роботи бортової станції та не розкривати свою позицію.

Саме мережеве застосування може частково нівелювати перевагу Су-35С у дальності виявлення. Якщо український F-16 отримує точні координати цілі від наземної системи або іншого джерела, йому не обов’язково постійно використовувати радар у активному режимі. Така тактика підвищує шанси на приховане зближення й своєчасне застосування ракети.

Ще одним фактором є озброєння. F-16 може застосовувати західні ракети ближнього та середнього радіуса дії, які мають сучасні головки самонаведення і здатні працювати в складній завадженій обстановці. Ефективність зброї визначається не тільки її паспортною дальністю, а й тим, наскільки швидко пілот отримує цілевказання, чи може ракета захопити ціль і чи має противник час для маневру або використання засобів протидії.

Хто матиме перевагу в реальному бою

Якщо порівнювати літаки в умовному поєдинку один на один, Су-35С може мати перевагу за дальністю польоту, запасом палива, потужністю радара та маневреністю. У ближньому бою російський винищувач також становить серйозну загрозу. Проте сучасні повітряні бої рідко відбуваються за сценарієм, коли два літаки самостійно знаходять один одного і вступають у тривалий маневрений бій.

На думку військових експертів, вирішальним буде не формальне зіставлення характеристик, а спосіб використання авіації. F-16 може діяти з опорою на наземну протиповітряну оборону, зовнішнє цілевказання та розподіл завдань між кількома літаками. Су-35С, своєю чергою, намагатиметься використати дальність радара, високу швидкість і ракети великої дальності. Перемогу отримає сторона, яка раніше виявить противника, правильно оцінить обстановку та змусить його діяти в невигідних умовах.

Важливу роль відіграє й підготовка пілотів. Українські екіпажі мають досвід бойових дій у складному середовищі, де постійно працюють засоби радіоелектронної боротьби, протиповітряна оборона та розвідка. Навіть технічно сильніший літак може втратити свої переваги, якщо його екіпаж змушений діяти за передбачуваним сценарієм або не має повної інформації про ситуацію.

Отже, Су-35С має окремі технічні переваги над F-16AM/BM MLU, але це не означає гарантованої перемоги в повітряному бою. Українські F-16 здатні ефективно виконувати завдання перехоплення, прикриття військ, боротьби з повітряними цілями та застосування високоточної зброї. Їхня сила полягає у поєднанні західної авіаційної платформи, сучасних ракет, мережевої взаємодії та професійної підготовки екіпажів.

Тому відповідь на питання, який літак має перевагу, залежить від конкретної ситуації. У прямому порівнянні характеристик більше аргументів може бути на боці Су-35С. Але в реальній операції, де F-16 діє разом із наземними радарами, системами ППО та іншими засобами розвідки, співвідношення сил змінюється. Саме комплексне застосування авіації, а не окремий показник швидкості чи дальності радара, визначатиме результат протистояння.