Естонія закликала Європейський Союз посилити контроль за в’їздом громадян росії та не допустити до країн ЄС російських військових і колишніх комбатантів, які брали участь у війні проти України. У Таллінні вважають, що відповідні рішення потрібно готувати вже зараз, не чекаючи завершення бойових дій.
Із такою позицією виступив міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна перед початком засідання Ради ЄС із закордонних справ у Люксембурзі. За його словами, після завершення війни Європа може зіткнутися з новими безпековими ризиками, якщо російські військовослужбовці безперешкодно отримуватимуть туристичні візи та зможуть подорожувати країнами Шенгенської зони.
Естонія пропонує обмежити туристичні поїздки громадян РФ
Таллінн наполягає, що держави Європейського Союзу мають скорочувати можливості для туристичних поїздок громадян росії. Йдеться не лише про окремі національні обмеження, а й про створення спільного європейського підходу до видачі віз, перевірки заявників і контролю за перетином кордонів.
Маргус Цахкна зазначив, що протягом минулого року країни Шенгенської зони видали громадянам РФ близько 650 тисяч туристичних віз. На думку естонської сторони, така кількість дозволів є надмірною з огляду на триваючу російську агресію проти України та зростання гібридних загроз у Європі.
Естонія вважає, що туристичні поїздки не повинні використовуватися як канал для обходу санкцій або проникнення до ЄС людей, пов’язаних із російськими силовими структурами. У Таллінні також наголошують на необхідності уніфікувати правила, оскільки відмінності між підходами держав-членів можуть створювати можливості для так званого візового шопінгу.
За такого сценарію заявник може звертатися по дозвіл на в’їзд до країни з менш жорсткими вимогами, а потім переміщатися іншими державами Шенгенської зони. Саме тому Естонія виступає за спільний механізм, який дасть змогу обмінюватися інформацією та оперативно блокувати в’їзд потенційно небезпечним особам.
Заборона для російських екскомбатантів
Окрему увагу естонський уряд приділяє росіянам, які брали участь у бойових діях проти України. Йдеться як про чинних військовослужбовців, так і про колишніх комбатантів, які після демобілізації можуть намагатися виїхати до Європи під виглядом туристів, працівників або приватних мандрівників.
Естонія запропонувала запровадити спеціальний санкційний режим, спрямований на недопущення таких людей до країн ЄС. За словами Цахкни, Європейська комісія вже прийняла цю пропозицію та працює над практичним механізмом її реалізації. Основним завданням має стати виявлення осіб, які воювали проти України, а також включення їх до відповідних обмежувальних списків.
Міністр закордонних справ Естонії пов’язав майбутній ризик із великою кількістю російських громадян, які можуть отримати можливість подорожувати після завершення війни. Він зауважив, що не всі російські військові становитимуть безпосередню загрозу, однак частина з них може мати зв’язки з російськими спецслужбами або бути використана для виконання завдань за межами росії.
На думку Таллінна, сам факт участі у війні проти України має бути важливим критерієм під час ухвалення рішення про дозвіл на в’їзд. У разі підтвердження служби в російській армії, участі в бойових операціях чи співпраці з незаконними збройними формуваннями така особа, за пропозицією Естонії, не повинна отримувати доступ до території Євросоюзу.
Водночас реалізація такого підходу потребуватиме тісної взаємодії між державами-членами. Європейським країнам необхідно буде перевіряти біографічні дані заявників, аналізувати їхню службу, попередні поїздки та можливі зв’язки з російськими державними структурами. Для цього можуть використовуватися національні бази даних, інформація правоохоронних органів і матеріали міжнародного обміну розвідданими.
Російські гібридні загрози для Європи
Естонська сторона пояснює ініціативу не лише міграційними чи візовими міркуваннями. На думку Цахкни, після початку повномасштабної війни росія посилила гібридну активність проти європейських країн. До таких дій можуть належати диверсії, кібератаки, саботаж, спроби вербування, дезінформаційні кампанії та тиск на критичну інфраструктуру.
Глава естонського МЗС заявив, що Європа вже стикається з терористичними й диверсійними атаками, які можуть бути пов’язані з діяльністю російських спецслужб. У зв’язку з цим держави ЄС повинні заздалегідь готуватися до можливих загроз і посилювати захист стратегічних об’єктів, оборонних підприємств та представників влади.
Особливу небезпеку, за оцінкою Таллінна, можуть становити колишні військові, які мають бойовий досвід, володіють навичками поводження зі зброєю або проходили спеціальну підготовку. Якщо такі люди підтримують контакти з російськими структурами, їхній в’їзд до Європи може створити додаткові ризики для безпеки.
Саме тому Естонія вважає, що дискусія про обмеження в’їзду має відбуватися паралельно з обговоренням загальної європейської безпеки. За словами Цахкни, країни ЄС повинні виробити довгострокову політику, яка враховуватиме не лише поточну ситуацію на кордонах, а й наслідки війни після її завершення.
Запропоновані заходи можуть стосуватися посиленого розгляду заяв на туристичні візи, обмеження багаторазових дозволів, додаткових перевірок для осіб призовного віку та обміну даними між прикордонними й правоохоронними органами. Окремим напрямом може стати заборона на в’їзд для російських військових, ветеранів війни проти України та людей, щодо яких є докази співпраці з російськими спецслужбами.
Для Європейського Союзу це питання має не лише політичне, а й практичне значення. Країни-члени повинні знайти баланс між безпековими обмеженнями, контролем за міграцією та процедурами розгляду індивідуальних заяв. Водночас Естонія наполягає, що в умовах російської агресії пріоритетом має залишатися захист європейських громадян і запобігання проникненню потенційних агентів впливу.
Заклик Таллінна свідчить про те, що в ЄС дедалі активніше розглядають питання відповідальності та ризиків, пов’язаних із російськими громадянами, які брали участь у війні проти України. Рішення про спільну заборону в’їзду ще має пройти обговорення між державами-членами, однак Естонія прагне, щоб підготовка такого механізму розпочалася вже найближчим часом.
У Кремлі вперше відповіли Трампу про «енергетичне перемир’я»