Експерт: реактивні «Шахеди» над Києвом можуть керуватися з Білорусі

Росія могла розгорнути на території Білорусі мережу веж-ретрансляторів для підтримання зв’язку з реактивними безпілотниками типу «Шахед», які застосовуються під час атак на Київ та область. Таку версію озвучив авіаційний експерт Анатолій Храпчинський. За його словами, спеціальна інфраструктура дає змогу передавати дронам команди, координувати їхній маршрут і, ймовірно, отримувати технічну інформацію під час польоту.

Йдеться не про повний контроль повітряного простору, а про забезпечення стабільного радіозв’язку на значній відстані. Для ударних безпілотників це особливо важливо, оскільки під час польоту вони можуть отримувати оновлені завдання, коригувати напрямок руху та передавати дані через системи зв’язку. У разі втрати сигналу апарат може перейти на заздалегідь запрограмований маршрут, однак якісний канал управління розширює можливості його застосування.

Експерт зазначив, що одна така ретрансляційна вежа здатна забезпечувати зв’язок у радіусі приблизно 140 кілометрів. Уздовж білоруського кордону з Україною, за його оцінкою, російська сторона планує побудувати близько 26 подібних об’єктів. Їхнє розміщення може створити суцільну або частково перекривну мережу для роботи безпілотників на північному напрямку.

Як ретранслятори допомагають реактивним «Шахедам»

За словами Анатолія Храпчинського, окремі вежі розташовані в білоруському «апендиксі», який межує з районом Чорнобиля. Таке розташування, як пояснив фахівець, забезпечує прямий радіогоризонт над Київським водосховищем і прилеглими районами. Завдяки цьому сигнал може проходити на значну відстань без суттєвих перешкод, що підвищує надійність взаємодії між наземними пунктами та безпілотниками.

Ретранслятор приймає сигнал від наземного центру або іншого вузла мережі, посилює його та передає далі. У зворотному напрямку система може отримувати від дрона технічні пакети даних, інформацію про стан бортового обладнання або відеосигнал. Саме тому такі вежі можуть бути важливими не лише для навігації, а й для оперативного спостереження за польотом апарата.

Храпчинський наголосив, що йдеться передусім про підтримання якісного зв’язку на відстані до 140 кілометрів. Це не означає, що оператор безпосередньо «бачить» увесь маршрут або має необмежені можливості для зміни курсу. На роботу безпілотника впливають рельєф, погодні умови, перешкоди, робота українських засобів радіоелектронної боротьби та технічні характеристики конкретної моделі.

Окрім стаціонарних ретрансляторів, російські військові можуть застосовувати мобільні комплекси зв’язку, супутникові канали та цивільну мобільну інфраструктуру. Комбінація різних способів передачі даних дає змогу створювати резервні канали управління. У разі придушення одного сигналу оператори можуть намагатися перевести безпілотник на інший канал або продовжити його політ за автономною програмою.

Скільки безпілотників може обслуговувати одна вежа

Окрему увагу авіаційний експерт звернув на темп запуску ударних дронів. За його словами, під час атак російська сторона може випускати приблизно чотири-п’ять апаратів протягом години. Така періодичність, на його думку, може бути пов’язана з обмеженою пропускною здатністю каналів зв’язку та можливостями ретрансляційних станцій.

Попередня оцінка фахівця полягає в тому, що одна вежа в режимі реального часу здатна забезпечити передавання відеосигналу та пакетів даних для двох-чотирьох «Шахедів». Після завершення польоту однієї групи, її знищення або виконання завдання в зону відповідальності може входити наступна. Така тактика дає змогу розподіляти навантаження на мережу та підтримувати зв’язок із кількома апаратами одночасно.

Водночас точна кількість дронів, яку може супроводжувати конкретний ретранслятор, залежить від обладнання, ширини каналів, рівня захисту сигналу та характеру завдання. Якщо безпілотнику потрібен лише обмежений обмін навігаційними даними, мережа може працювати з більшою кількістю апаратів. Передавання відео та інших великих масивів інформації створює значно більше навантаження.

Наявність таких об’єктів потенційно ускладнює протидію атакам. Українські фахівці мають враховувати не тільки маршрут самих дронів, а й роботу наземної інфраструктури, яка забезпечує їхнє управління. Водночас ретрансляційні вежі залишаються залежними від електроживлення, каналів передачі даних та фізичного розташування, тому їхня ефективність може змінюватися залежно від умов.

Росія може розширювати мережу вздовж кордонів

Анатолій Храпчинський заявив, що будівництво подібних веж, за його інформацією, не обмежується районом біля українського кордону. Росія може продовжувати розгортання інфраструктури в напрямку кордонів Польщі та країн Балтії. У разі реалізації таких планів мережа ретрансляторів матиме значення не лише для атак по Україні, а й для загального посилення військових комунікацій у регіоні.

Раніше представники українських силових структур повідомляли, що на території Білорусі періодично активуються ретранслятори, здатні посилювати сигнал для російських безпілотників. Це може свідчити про використання білоруської території як елемента системи забезпечення повітряних атак. Водночас конкретні технічні можливості кожної станції та її фактична роль потребують окремої перевірки.

Для Києва та області така інфраструктура створює додатковий виклик. Розширення дальності зв’язку дозволяє російським операторам потенційно змінювати завдання вже після запуску дрона, а також контролювати його рух на значній відстані. Саме тому протидія реактивним «Шахедам» має включати не лише виявлення та знищення самих апаратів, а й пошук способів нейтралізації каналів управління та ретрансляційних вузлів.