Чи повинні вчителі йти до школи під час тривоги: відповідь омбудсмена

Працівники закладів освіти не зобов’язані залишати укриття або інше безпечне місце під час повітряної тривоги, щоб вчасно прибути на роботу. Якщо через загрозу ракетного чи іншого повітряного нападу людина не змогла своєчасно прийти до школи, така причина відсутності може вважатися поважною. Вимога роботодавця прибути до закладу освіти попри небезпеку не може переважати право працівника на життя, здоров’я та безпечні умови праці.

Це стосується не лише вчителів, а й усіх працівників закладу освіти: адміністрації, вихователів, психологів, технічного персоналу, охоронців та інших людей, які виконують трудові обов’язки. Під час воєнного стану організація роботи школи має враховувати сигнали цивільного захисту та реальну загрозу для працівників.

Чи може керівник вимагати прийти до школи під час тривоги

У деяких закладах освіти працівникам можуть повідомляти, що вони повинні бути на робочому місці вже на початку робочого дня, навіть якщо в цей момент оголошена повітряна тривога. Таку вимогу інколи пояснюють необхідністю одразу розпочати роботу після завершення небезпеки або забезпечити функціонування школи.

Однак роботодавець не має права вимагати від працівника залишити безпечне місце та вирушити до закладу освіти під час повітряної тривоги. Якщо людина перебуває в укритті, у власному будинку або в іншому місці, де можна захиститися від небезпеки, примушувати її залишати це місце незаконно та небезпечно.

Право на належні, безпечні й здорові умови праці належить до основних трудових прав. Роботодавець не може вимагати виконання роботи в умовах, які створюють очевидну загрозу життю або здоров’ю працівника. Це правило поширюється і на ситуації, коли працівник ще не прибув на роботу, але перебуває в дорозі або очікує завершення повітряної тривоги в безпечному місці.

Таким чином, учитель не зобов’язаний виходити з укриття лише для того, щоб прибути до школи до початку робочого дня. Так само керівник не може ставити працівника перед вибором: або прибути під час небезпеки, або отримати дисциплінарне стягнення. У кожній ситуації мають враховуватися обставини, тривалість загрози, місце перебування людини та можливість безпечно дістатися до роботи.

Коли запізнення або відсутність є поважними

Законодавство не встановлює повного переліку причин, які за будь-яких обставин автоматично визнаються поважними для відсутності на роботі. Оцінюється конкретна ситуація: чи справді обставини перешкоджали працівникові прибути вчасно, чи мав він можливість без ризику для життя усунути ці перешкоди та чи діяв сумлінно.

Повітряна тривога може бути поважною причиною запізнення або тимчасової відсутності працівника, якщо через неї людина була змушена перейти до укриття, залишатися в безпечному місці або чекати дозволу на продовження руху. До виправданого періоду можуть належати не лише години безпосередньої тривоги, а й час, необхідний для того, щоб дістатися укриття та безпечно повернутися з нього.

Наприклад, якщо працівник вийшов із дому та почув сигнал тривоги, він не повинен продовжувати шлях до школи, якщо це небезпечно. Він може пройти до найближчого укриття, перечекати загрозу та прибути на роботу після її завершення. Таке запізнення не може автоматично вважатися прогулом або порушенням трудової дисципліни.

За можливості працівникові варто повідомити керівника про причину затримки. Зробити це можна телефоном, повідомленням або іншим погодженим способом зв’язку. У повідомленні достатньо зазначити, що людина перебуває в укритті чи безпечному місці через оголошену повітряну тривогу та прибуде після завершення небезпеки, якщо це буде безпечно.

Якщо зв’язатися з керівником неможливо через відсутність мобільного зв’язку, перебування в укритті або інші об’єктивні обставини, це саме по собі не означає, що працівник порушив свої обов’язки. Після відновлення зв’язку він може пояснити причини відсутності та за потреби надати іншу інформацію, яка підтверджує обставини.

Окремо слід враховувати ситуацію, коли в закладі освіти немає належно обладнаного укриття або воно не може забезпечити безпечне перебування всіх працівників. У такому разі перебування людини в іншому захисному місці під час тривоги також є обґрунтованим. Сам факт наявності приміщення, яке формально називають укриттям, не означає, що працівника можна змусити користуватися ним, якщо воно непридатне, переповнене або не гарантує належного захисту.

Як мають організувати роботу школи під час повітряної тривоги

У закладі освіти повинен бути визначений зрозумілий порядок дій працівників у разі оголошення повітряної тривоги. У ньому доцільно передбачити, хто відповідає за оповіщення, як працівники та учні переходять до укриття, хто контролює доступ до захисної споруди, як організовується робота після завершення небезпеки та яким способом працівники повідомляють про неможливість прибути.

Наявність укриття не скасовує права працівника на безпеку. Якщо людина вже перебуває в іншому безпечному місці, керівник не може вимагати, щоб вона під час тривоги прямувала до школи. Укриття в закладі освіти має забезпечувати захист тих, хто вже перебував у школі на момент оголошення небезпеки або прибув до неї до початку тривоги. Воно не може бути підставою для примусового пересування працівників небезпечними маршрутами.

Після сигналу тривоги освітній процес у школі має бути перерваний, а учні та працівники повинні перейти до захисної споруди. Якщо укриття не вміщує всіх людей, керівництво має організувати роботу так, щоб кількість учасників освітнього процесу відповідала його місткості. Для цього можуть застосовуватися змішане, дистанційне або позмінне навчання, а також інші рішення, які не створюють надмірного скупчення людей.

Відповідальність за технічний стан, обслуговування та доступність укриття зазвичай покладається на балансоутримувача. У закладі можуть бути призначені відповідальні особи або створені формування цивільного захисту. Проте організаційні обов’язки не повинні автоматично перекладатися на педагогів без належного оформлення, навчання, забезпечення та врахування їхніх трудових прав.

Працівників можуть залучати до заходів цивільного захисту на добровільній основі, якщо вони відповідають вимогам щодо віку, стану здоров’я та цивільної дієздатності. Умови виконання таких обов’язків мають бути визначені наказами, посадовими інструкціями або колективним договором. Учитель не повинен виконувати функції, пов’язані з обслуговуванням укриття, лише через усне розпорядження керівника, особливо якщо це створює додаткову небезпеку.

Доступ до укриття має бути забезпечений усім людям, які мають право ним користуватися. Відповідальні особи повинні стежити, щоб під час тривоги захисна споруда не була зачинена, а проходи до неї залишалися вільними. За недопуск людей до укриття, неналежне утримання захисних споруд або невиконання вимог цивільного захисту може наставати адміністративна відповідальність. Якщо через неналежний стан укриття чи перешкоджання доступу люди зазнали тяжких наслідків, відповідальність може бути і кримінальною.

Якщо працівника змушують залишити укриття, прямувати до школи під час тривоги або виконувати роботу в очевидно небезпечних умовах, він може звернутися до профспілки, органів, що контролюють дотримання трудового законодавства, або до поліції. Важливо зберігати повідомлення, накази та інші докази неправомірних вимог, а також фіксувати час оголошення тривоги й обставини, через які працівник не зміг прибути.

Головний принцип у таких ситуаціях простий: жоден робочий графік не може бути важливішим за безпеку людини. Учителі та інші працівники закладів освіти мають виконувати трудові обов’язки лише тоді, коли для цього створені належні умови. Під час повітряної тривоги вони мають право залишатися в безпечному місці, а вимушене запізнення або відсутність через реальну загрозу повинні оцінюватися з урахуванням об’єктивних обставин, а не формально.