Через страх витрат: The Times — Британія не затримала жодного танкера РФ

У Великій Британії досі не було здійснено жодного масового захоплення підсанкційних російських танкерів — причини цього виявилися не лише політичними, а й суто фінансовими. За даними The Times, які цитує РБК-Україна, головним аргументом проти операцій стали побоювання щодо величезних витрат на швартування, охорону та утримання суден після їхнього затримання.

Через страх витрат: The Times — Британія не затримала жодного танкера РФ

За словами джерел у британському уряді, питання, хто покриватиме рахунки за технічне обслуговування, евакуацію екіпажу, охорону та швартові роботи, зупинило плани щодо активного перехоплення суден. Навіть якщо політична воля оголошена — як у випадку з заявою прем'єр-міністра Кіра Стармера про "переслідування" танкерів, що пливуть під фальшивими прапорами, — на практиці реалізація ускладнюється юридичними й бюджетними бар'єрами.

Ілюстрацією ризиків стала справа панамського судна MV Matthew, конфіскованого ірландською владою у вересні 2023 року. На борту виявили понад 2,2 тонни кокаїну на суму близько 157 млн євро, але найбільше занепокоєння викликали операційні витрати. За кілька місяців технічне обслуговування, охорона та швартування коштували понад 10 млн фунтів стерлінгів — сума, яка для урядових відомств виглядає критичною при масштабних операціях проти "тіньового флоту".

Урядові суперечки точаться не лише навколо грошей. Існують розбіжності щодо юрисдикції: яке відомство має відповідати за затримання, де мають перебувати судна після захоплення і хто несе відповідальність за юридичний супровід. У затягуванні процесу звинувачують Міністерство транспорту, тоді як інші відомства наполягають на участі силових структур і Національного агентства з боротьби зі злочинністю.

Крім того, як повідомляють британські ЗМІ, міністри безпеки висловлювали стурбованість тим, що захоплення суден може створити прецедент з проханням про притулок від членів екіпажів або зростити ризик появи російських найманців на британській території. Міністр закордонних справ Іветт Купер та міністр внутрішніх справ Шабана Махмуд висловлювали занепокоєння подібними наслідками.

Юридичні й стратегічні обмеження: що стоїть за рішенням

За інформацією The Times, додатковим стримувальним фактором стала юридична консультація від лорда Хермема, генерального прокурора, яка порадила утриматися від активних захоплень у морі. Тому на практиці британський флот поки відіграє переважно допоміжну роль у багатонаціональних операціях із виявлення та супроводу підсанкційних танкерів.

Тим часом масштаби "тіньового флоту" РФ вражають: близько 700 суден, які забезпечують приблизно 40% вивезення російської нафти, і вже 544 судна потрапили під санкції Лондона. Це означає, що навіть при наявності бажання і юридичної бази Британія стикається з логістичною та фінансовою неможливістю усвідомленого одночасного блокування великої кількості кораблів.

Ситуація не є унікальною для Британії. Естонія нещодавно офіційно повідомила про відмову від затримання суден "тіньового флоту" у своїх водах через високий ризик прямого військового конфлікту з росією. Натомість деякі країни обирають іншу тактику: Франція, наприклад, планує посилити кримінальну відповідальність і збільшити штрафи для суден, які піднімають фальшиві прапори або ігнорують накази про зупинку.

У результаті Британія опинилася між двома вимірами: політичним тиском показати результат у боротьбі з обхідними схемами експорту російських енергоносіїв і реальними витратами та ризиками операційного характеру. Для ефективного протистояння "тіньовому флоту" потребуються не лише санкції, а й чіткі бюджетні рішення, міжвідомча координація та міжнародні механізми спільного реагування, які дозволять ділити витрати та ризики між кількома країнами.

Читайте також: Тіньовий флот РФ возить нафту за фальшивими страховками: Bloomberg розкрив схему

З огляду на наведене, подальша доля політики Британії щодо затримання російських танкерів залежатиме від здатності уряду знайти джерела фінансування для операцій, узгодити компетенції відомств і виробити спільну міжнародну стратегію, яка зменшить навантаження на окремі країни та створить стабільні процедури для конфіскацій і подальшого утримання суден.