Сергій Пономарьов
Україна готується до складного зимового періоду, який триватиме з листопада 2026 року до березня 2027-го. На тлі воєнних ризиків, можливих атак по критичній інфраструктурі та загрози перебоїв із теплом, електроенергією і водопостачанням влада формує кілька сценаріїв реагування. Йдеться не лише про подолання наслідків потенційних ударів, а й про завчасну підготовку ресурсів, служб та органів місцевого самоврядування.
Керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що одним із головних завдань на найближчий час є розробка чітких кризових сценаріїв і синхронізація операційних планів усіх структур, залучених до зимового реагування. Такий підхід має допомогти швидше ухвалювати рішення у разі масштабних надзвичайних ситуацій і спрямовувати допомогу туди, де потреба буде найбільшою.
Які сценарії проходження зими готує влада
За словами Буданова, уряд через Державну службу України з надзвичайних ситуацій готує базовий сценарій можливих загроз. Під час його розробки враховуються географія потенційних криз, масштаби руйнувань та особливості конкретних регіонів. Окремо оцінюються ризики, пов’язані з роботою енергетичної системи, теплопостачанням, логістикою, зв’язком і доступом населення до базових послуг.
Важливу роль у цьому процесі мають відіграти Сили оборони та розвідувальні структури. Вони повинні надати оцінку ймовірних загроз, щоб цивільні служби могли заздалегідь підготуватися до різних варіантів розвитку подій. Така взаємодія потрібна для того, щоб рішення у сфері гуманітарного реагування відповідали реальній ситуації на місцях.
Під час засідання Координаційної платформи з гуманітарного реагування учасники обговорили основні виклики майбутньої зими. Серед них — можливе пошкодження об’єктів критичної інфраструктури, тривалі перебої з електропостачанням, зниження температури в житлових приміщеннях, проблеми з водою та необхідність евакуації людей із районів підвищеної небезпеки.
Влада наголошує, що наявні ресурси мають бути розподілені максимально адресно. Це стосується генераторів, резервного пального, засобів обігріву, медичних матеріалів, питної води, продуктів харчування та тимчасового житла. У разі загострення ситуації допомога насамперед повинна надходити до громад, де люди зіткнуться з найбільшими труднощами.
Скоординована робота державних і місцевих структур розглядається як одна з ключових умов стійкого проходження зимового періоду. До реагування мають бути залучені профільні міністерства, рятувальні служби, військові адміністрації, органи місцевого самоврядування, міжнародні партнери та гуманітарні організації.
Чому зима може стати випробуванням для великих міст
Заступниця керівника Офісу президента України Ірина Верещук зазначила, що противник змінює тактику і може намагатися поглибити гуманітарну кризу. Особливу увагу в цьому контексті приділяють Києву, Харкову, Одесі та Дніпру. Великі міста мають значну кількість населення, складну інфраструктуру і високу залежність від безперервної роботи енергетичних та комунальних систем.
У разі пошкодження ключових об’єктів наслідки можуть швидко поширюватися на житлові райони, лікарні, навчальні заклади, транспортні вузли та пункти розміщення внутрішньо переміщених осіб. Саме тому гуманітарні оператори повинні заздалегідь оновити плани підтримки цивільного населення і передбачити роботу в умовах обмеженого доступу до окремих територій.
Верещук попередила, що цієї зими Україна може зіткнутися з гуманітарною кризою нового типу. Її особливість може полягати не в одному окремому факторі, а в одночасному впливі кількох проблем: тривалих відключень електроенергії, перебоїв із теплом і водою, пошкодження житла, зростання потреби в евакуації та збільшення навантаження на медичні установи.
Для ефективної підготовки необхідно сформувати спільне бачення можливого масштабу кризи, її характеру та географії. Без цього складно визначити, скільки саме ресурсів знадобиться конкретному регіону, які категорії населення потребуватимуть першочергової допомоги та де потрібно створювати додаткові запаси.
Окремим питанням залишається фінансування. Гуманітарні організації та державні структури мають бути готовими до швидкого залучення додаткових коштів, якщо ситуація різко погіршиться. Донорська підтримка може знадобитися для закупівлі обладнання, облаштування пунктів обігріву, забезпечення евакуаційних заходів і допомоги людям, які втратять доступ до нормальних умов проживання.
Координація та енергетична безпека
Одним із пріоритетів підготовки є синхронізація дій між центральною владою, регіонами та гуманітарними операторами. Усі учасники реагування повинні розуміти власну зону відповідальності, порядок обміну інформацією та алгоритм дій у перші години після виникнення надзвичайної ситуації.
Йдеться також про створення механізму швидкої координації. Він має забезпечити оперативне ухвалення рішень, передачу актуальних даних із регіонів і переміщення необхідних ресурсів без зайвих затримок. Для громад особливо важливо мати зрозумілий порядок отримання допомоги та доступ до перевіреної інформації під час тривалих кризових періодів.
Регіони вже оцінюють готовність до зими, однак окремі напрямки потребують прискорення. Зокрема, увага приділяється виконанню планів стійкості, підготовці резервних джерел живлення, захисту об’єктів критичної інфраструктури та забезпеченню роботи соціальних установ. Києву та іншим великим містам необхідно оперативно ухвалювати рішення, які дозволять зменшити ризики для населення.
Паралельно Енергетичний штаб визначає пріоритети захисту української інфраструктури від можливих російських ударів. Серед завдань — підвищення надійності енергосистеми, накопичення резервів, посилення фізичного захисту важливих об’єктів і підготовка до швидкого відновлення пошкоджених мереж.
Готовність до зими залежатиме не лише від роботи державних структур. Громадам необхідно підтримувати місцеві запаси, перевіряти роботу пунктів незламності, забезпечувати доступність укриттів і подбати про потреби маломобільних людей, літніх громадян та родин із дітьми. Водночас населення має за можливості підготувати базовий запас води, продуктів, медикаментів, ліхтарів і засобів зв’язку.
Українська влада наголошує: головним завданням є не очікування кризи, а підготовка до неї заздалегідь. Чіткі сценарії, спільні плани та швидка взаємодія між усіма відповідальними сторонами мають допомогти зберегти життя людей і забезпечити функціонування міст навіть за умов серйозних викликів. Саме тому підготовка до зими 2026–2027 років уже зараз визначається як один із ключових напрямів державної та гуманітарної роботи.