Бернем заявив про можливий вплив кремля на Brexit: що відомо

Прем’єр-міністр Великої Британії Енді Бернем заявив, що росія намагалася впливати на британський референдум щодо виходу з Європейського Союзу у 2016 році. За його словами, після вступу на посаду він вирішив отримати чітку відповідь на питання, чи справді кремль втручався у перебіг кампанії Brexit. Проведені консультації, як стверджує глава уряду, підтвердили факт такого втручання.

Заява Бернема знову привернула увагу до ролі іноземного впливу в одному з найважливіших політичних рішень сучасної британської історії. Водночас прем’єр не стверджував, що дії росії безпосередньо визначили результат голосування. Він також не розкрив, які саме інструменти використовувала Москва, якими були масштаби кампанії та наскільки помітним був її вплив на британських виборців.

Що заявив Бернем про втручання росії у Brexit

За словами британського прем’єра, після призначення на посаду він поставив перед собою завдання з’ясувати, чи намагалася росія вплинути на референдум 23 червня 2016 року. Відповідь, яку він отримав, була однозначною: спроби російського втручання справді мали місце.

«Я отримав чітку відповідь, що так, таке втручання було», — заявив Бернем, коментуючи результати внутрішнього вивчення питання. Політик не навів детального переліку дій, які могли здійснювати російські структури, однак наголосив на ширшій проблемі іноземного впливу на демократичні процеси.

Прем’єр визнав, що британська влада раніше недостатньо відкрито говорила суспільству про спроби інших держав втручатися у внутрішню політику. На його думку, надмірна обережність у публічних оцінках могла створити враження, що загроза є незначною або перебільшеною.

Бернем вважає, що громадяни мають отримувати більше інформації про те, як іноземні держави можуть використовувати соціальні мережі, анонімні інформаційні майданчики, фальшиві акаунти та маніпулятивні повідомлення. Такі кампанії не обов’язково мають прямо закликати голосувати за певний варіант. Часто їхня мета полягає у посиленні недовіри, конфліктів і розколу в суспільстві.

Водночас твердження про наявність російського втручання не означає автоматичного доказу того, що саме воно стало причиною перемоги прихильників Brexit. На референдумі більшість британців підтримала вихід країни з ЄС. Остаточний результат сформувався під впливом багатьох чинників, серед яких були питання міграції, економічної політики, суверенітету та ставлення до роботи європейських інституцій.

Як відреагували прихильники виходу з ЄС

Заяви Бернема розкритикували представники групи Britain Unbound, яка підтримує Brexit. Вони назвали слова прем’єра черговою спробою поставити під сумнів легітимність рішення, ухваленого британськими виборцями майже десять років тому.

Прихильники виходу з Євросоюзу водночас наголосили, що будь-яке іноземне втручання у вибори або референдуми є неприйнятним. Однак вони заявили, що немає достатніх підстав вважати, ніби дії росії змінили підсумки голосування або визначили волю більшості громадян.

Окремо представники Britain Unbound розкритикували припущення про те, що британських виборців можна було легко ввести в оману за допомогою зовнішньої пропаганди. На їхню думку, така риторика применшує здатність громадян самостійно оцінювати політичні аргументи та ухвалювати рішення.

Дискусія навколо Brexit залишається чутливою для британського суспільства, оскільки результати референдуму вплинули на зовнішню політику, економіку, торгівлю та відносини Лондона з європейськими державами. Тому будь-які заяви про можливе втручання росії сприймаються не лише як питання національної безпеки, а й як спроба переосмислити події 2016 року.

Попередження про дезінформацію у Франції та Німеччині

Енді Бернем також заявив, що російська дезінформація становить загрозу для політичного простору інших європейських країн. За його словами, це питання обговорювалося під час зустрічі з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем на початку жовтня.

Британський прем’єр стверджує, що повідомлення, які походять із росії або поширюються пов’язаними з нею мережами, вже з’являються в німецькому політичному середовищі. Їхнім завданням може бути не лише підтримка окремих політичних сил, а й загальне підривання довіри до державних установ, журналістики та виборчих процедур.

Бернем закликав відкрито говорити про подібні ризики у Франції та Німеччині. На його думку, поінформовані виборці краще розуміють, чому певні повідомлення швидко поширюються в інтернеті, хто може стояти за їхнім створенням і які емоції вони намагаються викликати.

Особливу небезпеку становлять кампанії, які маскуються під звичайні громадські дискусії. Вони можуть використовувати реальні соціальні проблеми, але подавати їх у спотвореному вигляді, навмисно протиставляти різні групи населення та поширювати неперевірені звинувачення. У результаті суспільна увага зміщується від змістовного обговорення політики до конфліктів і взаємних підозр.

Лондон також пов’язує російську активність із ширшою загрозою для європейської безпеки. У Великій Британії попереджали про ризики шпигунства, кібератак і тиску на оборонні компанії, які постачають зброю Україні. Окремим напрямом протидії стали санкції проти суден так званого тіньового флоту, пропагандистів і осіб, яких підозрюють у причетності до злочинів на окупованих територіях України.

Британський уряд також заявляв, що не планує скасовувати обмеження проти російських олігархів Алішера Усманова та Михайла Фрідмана, попри рішення Європейського Союзу переглянути санкційний статус окремих осіб. У Лондоні наголошують, що послаблення тиску на Росію можливе лише за умови реальних змін у її політиці.

Заява Бернема про Brexit, таким чином, стала частиною ширшої розмови про захист демократичних інституцій. Британська влада визнає, що в минулому недостатньо відкрито пояснювала громадянам масштаби іноземного втручання, і тепер намагається посилити увагу до дезінформації, кіберзагроз та політичних операцій, спрямованих на дестабілізацію європейських країн.