Пономарьова Мар'яна
У жовтні атаки на дата-центри росії привернули увагу не лише військових експертів, а й фахівців із кібербезпеки та інформаційних операцій. У період із 8 по 11 жовтня були уражені три об’єкти «Яндекса» у Сасові, Володимирі та Калузі. Саме в цих центрах обробки даних працювала значна частина цифрової інфраструктури російської технологічної корпорації.
Невдовзі після ударів у соціальних мережах почали поширюватися повідомлення про різке зменшення кількості російських ботів. Підставою для таких висновків стали графіки Cloudflare Radar, на яких було видно майже повне падіння автоматизованого трафіку, пов’язаного з мережами «Яндекса» та Yandex Cloud.
Однак ці дані потребують обережного трактування. Автоматизований трафік — це не лише пропагандистські боти. До нього належать пошукові роботи, системи аналітики, моніторингові сервіси, службові програми та інші легальні інструменти. Тому зниження активності мереж «Яндекса» не означає автоматичного зникнення всіх російських бот-мереж.
Водночас удари по дата-центрах могли серйозно порушити роботу інфраструктури, яка забезпечувала координацію інформаційних кампаній. У результаті частина російських операцій стала повільнішою, менш стабільною та дорожчою для організаторів.
Яку роль дата-центри «Яндекса» відіграють у пропаганді
Росія давно використовує цифрові платформи як інструмент когнітивної війни. Ботоферми, анонімні канали, псевдомедіа, проплачені коментатори та мережі поширення дезінформації працюють не ізольовано, а як єдина система. Її завданням є формування потрібних наративів, дискредитація України та вплив на аудиторію в Європі, Сполучених Штатах і самій росії.
Для роботи ботоферм потрібні тисячі акаунтів, технічні майданчики, системи автоматичного керування та стабільний обмін даними. Особливо цінними є профілі з історією активності, адже соціальні мережі значно швидше блокують новостворені облікові записи. Тому оператори намагаються використовувати викрадені або заздалегідь підготовлені акаунти, які виглядають як сторінки звичайних користувачів.
Сучасні соціальні платформи аналізують десятки характеристик пристрою та поведінки людини. Серед них — операційна система, мова, геолокація, IP-адреса, роздільна здатність екрана, параметри процесора, набір шрифтів, обсяг пам’яті та звички користувача. Щоб обходити такі перевірки, ботоферми створюють цифрові профілі пристроїв і намагаються імітувати дії реальних людей.
Керуючі сервери, панелі адміністрування та резервні вузли можуть розміщуватися в дата-центрах великих технологічних компаній. Якщо така інфраструктура втрачає електроживлення, мережеве з’єднання або фізично пошкоджується, оператори ботів втрачають можливість швидко керувати акаунтами. Це не обов’язково означає остаточне знищення мережі, але значно ускладнює її роботу.
Важливо розрізняти боти, які сканують та індексують сайти, і ботів-коментаторів. Графіки автоматизованого трафіку переважно показують активність мережевих роботів, а не реальну кількість пропагандистських повідомлень у соціальних мережах. Саме тому висновок про «осліплення» всіх російських ботів був би передчасним.
Чи справді російських ботів стало менше
За оцінками фахівців, після атак координація частини ботоферм була порушена. Деякі інформаційні мережі тимчасово знизили активність, а кількість автоматично створених публікацій могла скоротитися приблизно вдвічі. У перші години після збоїв пропагандистські проєкти могли працювати нестабільно або переходити на ручне керування.
Проте вже протягом кількох годин частина активності почала відновлюватися. Це могло відбуватися завдяки резервним серверам, дублюванню систем, використанню інших хостинг-провайдерів або залученню операторів, які публікували контент вручну. Для великих російських інформаційних мереж така модель є вимушеною, але цілком реальною.
Окремі спостерігачі звернули увагу на зменшення охоплень російських пропагандистських сторінок у Франції та США. Також фіксувалися тимчасові перебої в роботі автоматизованих мереж, які просувають проросійські повідомлення за кордоном. Однак це ще не свідчить про системне припинення інформаційних операцій кремля.
Для українських користувачів найпомітніші зміни могли проявитися у соціальній мережі X. Частина звичних акаунтів стала менш активною, деякі публікації з’являлися із затримкою, а синхронність масових кампаній могла знизитися. Водночас загальний рівень антиукраїнської пропаганди залишився високим, оскільки російські структури використовують одразу кілька каналів комунікації.
Telegram, анонімні сайти, відеоплатформи, коментарі під новинами та мережі псевдоекспертів дають змогу компенсувати втрати на одному напрямку. Якщо виходить із ладу один дата-центр, оператори можуть перенести частину систем в інший регіон або скористатися іноземною інфраструктурою. Саме тому ефект від ударів може бути значним, але не обов’язково довготривалим.
Окреме питання — робота окупаційних ресурсів на тимчасово захоплених територіях. Якщо їхні системи адміністрування, хостинг або бази даних були пов’язані з ураженими потужностями «Яндекса», вони також могли зіткнутися з перебоями. Для таких платформ навіть коротка втрата доступу до серверів може мати серйозні наслідки.
Чому атаки на дата-центри важливі для інформаційної війни
Фізичне ураження цифрової інфраструктури демонструє, що інформаційна війна залежить не лише від програм, алгоритмів і акаунтів. За кожною автоматизованою кампанією стоять сервери, системи зберігання даних, мережеве обладнання, електроживлення та фахівці, які підтримують роботу всієї конструкції.
Якщо ці потужності пошкоджені, ворог змушений витрачати ресурси на ремонт, релокацію серверів і побудову нових маршрутів трафіку. В умовах санкцій та обмеженого доступу до сучасного обладнання відновлення може бути складнішим і дорожчим. Ботоферми втрачають швидкість, а масові кампанії стають менш синхронними.
Для організаторів пропаганди це означає перехід від повної автоматизації до змішаної моделі. Частину завдань доводиться виконувати вручну, залучати більше операторів і витрачати більше часу на підготовку контенту. У результаті знижується ефективність інформаційних атак, навіть якщо самі наративи продовжують поширюватися.
Втім, очікувати повного зникнення російських ботів не варто. Росія має розгалужену систему резервування, значні людські ресурси та досвід проведення операцій у різних цифрових середовищах. Після відновлення або перенесення інфраструктури активність може повернутися до попереднього рівня.
Найточніше оцінити наслідки атак можна буде лише після тривалого спостереження за кількістю публікацій, охопленнями, поведінкою акаунтів і швидкістю запуску нових кампаній. Одного графіка автоматизованого трафіку для таких висновків недостатньо.
Отже, російські боти не «осліпли» повністю, але частина їхньої інфраструктури справді могла втратити стабільність. Удари по дата-центрах «Яндекса» продемонстрували вразливість цифрової системи, яку росія використовує для пропаганди. Навіть тимчасове порушення її роботи змушує агресора витрачати додаткові кошти, час і технічні ресурси, а отже знижує ефективність інформаційних операцій.
Крім того, проблеми з сервісами «Яндекса» стали відчутними для мільйонів звичайних росіян. Перебої в роботі навігаторів, таксі, доставки та інших повсякденних послуг показали, що війна може впливати не лише на військові об’єкти чи новинний простір, а й на звичайний цифровий комфорт у тилу.